ОЦІНКА НАСЛІДКІВ ХРЕБЕТНИХ ТА СПИННОМОЗКОВИХ ТРАВМ У ПОПЕРЕКОВОМУ ВІДДІЛІ ХРЕБТА ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОМЕНЕВИХ І НЕЙРОВІЗУАЛІЗУЮЧИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У ПРАКТИЦІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Метою нашої роботи була оцінка наслідків травм хребта та спинного мозку в поперековому відділі за допомогою методів променевої візуалізації та МРТ з огляду на їхню чутливість у віддаленому періоді. Загальна кількість спостережень складала 134 випадки, які було розділено на три окремі групи. До I групи увійшли пацієнти з інвалідністю, яким проводилась спондилографія поперекового відділу хребта із функціональними пробами (n=64); у II групу – пацієнти з інвалідністю, для обстеження яких додатково застосовувалась комп`ютерна томографія (n=40); III групу склали пацієнти з інвалідністю, додатково обстежені за допомогою МРТ (n=30). Середній вік хворих склав 48±3,6 років. Чоловіків було 114 (85%), жінок – 20 (15%). Усі пацієнти були розділені на вікові групи відповідно до рекомендацій ВООЗ: 25-44 років – молодий вік (34 пацієнти), 44-60 – середній вік (95 пацієнтів), 60-75 років – похилий вік (5 пацієнтів). Різні попередні хірургічні втручання були виконані у 100 пацієнтів (75%). За допомогою обчислень отримали середні планіметричні показники індексів висоти та ширини міжхребцевого отвору на рівні ушкодженого хребця. СКТ дозволила виявити додаткові ушкодження, які не були встановлені шляхом звичайної рентгенографії, – вторинні зміщення відламків у напрямку спинномозкового каналу. По МР томограмах оцінювали вторинні зміни хребтового каналу, ступінь нейрокомпресійного синдрому. Пацієнти з інвалідністю III групи, які були обстежені інтегрально за допомогою променевих методів дослідження та МРТ, мали найбільш точні результати морфологічних змін, що корелювали з клінічними проявами. Враховуючи отримані дані, ми вважаємо за необхідне розрахувати точні планіметричні показники, які дозволятимуть об`єктивізувати винесення експертного рішення щодо наявних морфологічних посттравматичних змін.