{"title":"改进林地规范货币估价方法","authors":"Т. Микула, Т. Сусак","doi":"10.31734/architecture2023.24.184","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проаналізовано зміни до «Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», що стосуються нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення. Визначено, що законодавчо запроваджені в Україні нові підходи до нормативної грошової оцінки земельних ділянок лісогосподарського призначення ґрунтуються на диференціації нормативу капіталізованого рентного доходу за одиницю площі завдяки використанню коефіцієнтів, які враховують категорію лісів та фактичну лісистість території. Такий алгоритм використовується як у межах, так і за межами населених пунктів. Попередній підхід передбачав використання коефіцієнтів, які враховують тип лісорослинних умов (значення цього коефіцієнта диференціюється для категорій лісів, в яких рубки головного користування дозволені чи заборонені, експлуатаційних лісів, а також за розрядами лісових такс в умовах Полісся, Лісостепу, Степу, Гірського Криму та Українських Карпат), ефект від використання технічних, лікарських, інших продуктів лісу та корисних властивостей лісів, а також відповідність фактичної лісистості території оптимальній. У межах населених пунктів нормативна грошова оцінка земель цієї категорії проводилась за загальним алгоритмом оцінки земель населених пунктів. Проведений аналіз показує, що відповідно до нової методики значення оцінки істотно знизилися. Середнє значення нормативної грошової оцінки для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчих лісів та захисних лісів становить тільки 13 % від середнього значення за попереднім порядком, а для експлуатаційних лісів 23 %. Така відчутна різниця сформувалася за рахунок відсутності в новій методиці диференціації за типами лісорослинних умов, та неврахування в процесі оцінки відстані вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю (розряд лісових такс). Запропоновано для диференціації показників оцінки залежно від типу лісорослинних умов використовувати коефіцієнти продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (ступінь зволоження ґрунтів (гігротопи), група родючості ґрунтів (трофотопи)), застосовувати коефіцієнти, які враховують розташування громади в межах зони впливу великих міст, курортно-рекреаційне значення населених пунктів, розташування громади в межах зон радіаційного забруднення, а також фактору місця розташування територіальної громади за допомогою розрахунка коефіцієнта, визначеного як частка від ділення значення нормативу капіталізованого рентного доходу для земель житлової та громадської забудови територіальної громади на аналогічне значення рентного доходу для населених пунктів з кількістю населення від 5 до 20 тис. осіб.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"241 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ\",\"authors\":\"Т. Микула, Т. Сусак\",\"doi\":\"10.31734/architecture2023.24.184\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Проаналізовано зміни до «Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», що стосуються нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення. Визначено, що законодавчо запроваджені в Україні нові підходи до нормативної грошової оцінки земельних ділянок лісогосподарського призначення ґрунтуються на диференціації нормативу капіталізованого рентного доходу за одиницю площі завдяки використанню коефіцієнтів, які враховують категорію лісів та фактичну лісистість території. Такий алгоритм використовується як у межах, так і за межами населених пунктів. Попередній підхід передбачав використання коефіцієнтів, які враховують тип лісорослинних умов (значення цього коефіцієнта диференціюється для категорій лісів, в яких рубки головного користування дозволені чи заборонені, експлуатаційних лісів, а також за розрядами лісових такс в умовах Полісся, Лісостепу, Степу, Гірського Криму та Українських Карпат), ефект від використання технічних, лікарських, інших продуктів лісу та корисних властивостей лісів, а також відповідність фактичної лісистості території оптимальній. У межах населених пунктів нормативна грошова оцінка земель цієї категорії проводилась за загальним алгоритмом оцінки земель населених пунктів. Проведений аналіз показує, що відповідно до нової методики значення оцінки істотно знизилися. Середнє значення нормативної грошової оцінки для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчих лісів та захисних лісів становить тільки 13 % від середнього значення за попереднім порядком, а для експлуатаційних лісів 23 %. Така відчутна різниця сформувалася за рахунок відсутності в новій методиці диференціації за типами лісорослинних умов, та неврахування в процесі оцінки відстані вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю (розряд лісових такс). Запропоновано для диференціації показників оцінки залежно від типу лісорослинних умов використовувати коефіцієнти продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (ступінь зволоження ґрунтів (гігротопи), група родючості ґрунтів (трофотопи)), застосовувати коефіцієнти, які враховують розташування громади в межах зони впливу великих міст, курортно-рекреаційне значення населених пунктів, розташування громади в межах зон радіаційного забруднення, а також фактору місця розташування територіальної громади за допомогою розрахунка коефіцієнта, визначеного як частка від ділення значення нормативу капіталізованого рентного доходу для земель житлової та громадської забудови територіальної громади на аналогічне значення рентного доходу для населених пунктів з кількістю населення від 5 до 20 тис. осіб.\",\"PeriodicalId\":502212,\"journal\":{\"name\":\"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction\",\"volume\":\"241 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-12-16\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.184\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.184","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Проаналізовано зміни до «Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», що стосуються нормативної грошової оцінки земель лісогосподарського призначення. Визначено, що законодавчо запроваджені в Україні нові підходи до нормативної грошової оцінки земельних ділянок лісогосподарського призначення ґрунтуються на диференціації нормативу капіталізованого рентного доходу за одиницю площі завдяки використанню коефіцієнтів, які враховують категорію лісів та фактичну лісистість території. Такий алгоритм використовується як у межах, так і за межами населених пунктів. Попередній підхід передбачав використання коефіцієнтів, які враховують тип лісорослинних умов (значення цього коефіцієнта диференціюється для категорій лісів, в яких рубки головного користування дозволені чи заборонені, експлуатаційних лісів, а також за розрядами лісових такс в умовах Полісся, Лісостепу, Степу, Гірського Криму та Українських Карпат), ефект від використання технічних, лікарських, інших продуктів лісу та корисних властивостей лісів, а також відповідність фактичної лісистості території оптимальній. У межах населених пунктів нормативна грошова оцінка земель цієї категорії проводилась за загальним алгоритмом оцінки земель населених пунктів. Проведений аналіз показує, що відповідно до нової методики значення оцінки істотно знизилися. Середнє значення нормативної грошової оцінки для лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення; рекреаційно-оздоровчих лісів та захисних лісів становить тільки 13 % від середнього значення за попереднім порядком, а для експлуатаційних лісів 23 %. Така відчутна різниця сформувалася за рахунок відсутності в новій методиці диференціації за типами лісорослинних умов, та неврахування в процесі оцінки відстані вивезення деревини від центру кварталу до найближчого нижнього складу лісозаготівельника або пункту відвантаження деревини на залізницю (розряд лісових такс). Запропоновано для диференціації показників оцінки залежно від типу лісорослинних умов використовувати коефіцієнти продуктивності лісових земель і чагарників за типами лісорослинних умов (ступінь зволоження ґрунтів (гігротопи), група родючості ґрунтів (трофотопи)), застосовувати коефіцієнти, які враховують розташування громади в межах зони впливу великих міст, курортно-рекреаційне значення населених пунктів, розташування громади в межах зон радіаційного забруднення, а також фактору місця розташування територіальної громади за допомогою розрахунка коефіцієнта, визначеного як частка від ділення значення нормативу капіталізованого рентного доходу для земель житлової та громадської забудови територіальної громади на аналогічне значення рентного доходу для населених пунктів з кількістю населення від 5 до 20 тис. осіб.