{"title":"乌克兰语言文学教师专业培训系统中的文学游览","authors":"Світлана Жила","doi":"10.58407/didactics.23.4-5.3","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті схарактеризовано загальні ознаки екскурсії, діяльність суб’єктів цієї форми вивчення літератури; доведено, що літературна екскурсія – це синтез кількох форм пізнавальної діяльності, визначено основні завдання і принципи, які виконує екскурсія як форма вивчення літератури, подано класифікації літературних екскурсій.Методологія ґрунтується на концептуальних положеннях філософськоестетичної концепції синтезу мистецтв; культурологічних роботах, у яких взаємозвʼязок і взаємодія мистецтв уводиться в глобальний культурологічний контекст; на загальній теорії мистецтв, за якою літературний твір виражається в слові, але водночас має й надсловесний, «метафізичний» зміст, що виявляє гомогенність із мовою інших мистецтв (різні образотворчості створюють систему, якій притаманна спільна векторність руху, спільні закономірності й інтенції); концепції педагогів із теорії змісту освіти, організації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання.Констатовано, що екскурсія – це активна форма вивчення літератури в закладах вищої освіти, наповнена суміжними видами мистецтв (живопис, графіка, скульптура, музика, театр, кіно), що впливають на різні сфери сприймання і створюють додаткові можливості для художнього розвитку особистості, а залучення студентів до дослідно-пошукової мистецької роботи в музеях сприяє розвитку їхньої творчості, ініціативності, пізнавальної активності, конвергентного мислення. Доведено, що екскурсія є поліфункціональною. За допомогою поліфонічних підходів художнє ціле стає складним і багатозначним. Оскільки екскурсія – це синтетичний процес діяльності, то в ній поєднується раціональне й чуттєве, загальнолюдське й національне; за допомогою різних художніх мов спрацьовують антитези: текст – підтекст, свідомість – підсвідомість, об’єктивне – суб’єктивне, що розширює обрії світобачення майбутніх учителів української літератури, концентрує внутрішній духовно – емоційний зміст і цінності особистості, формуються ціннісні пріоритети, забезпечується багатство і багатоманіття можливих інтерпретацій літературних текстів, виникають цікаві, нетрадиційні тлумачення художніх творів. Викладачі літератури разом із екскурсоводом і студентами намагаються об’єднати, зв’язати, синтезувати цінніснодуховні смисли різних мистецтв для кращого усвідомлення текстів і розуміння біографії митців.Різновиди екскурсій виконують різні функції, але всі вони є важливими чинниками підвищення ефективної професійної підготовки студентів вищої школи, оскільки технологія навчання перетворюється з вербальної на полімистецьку (вербальну й невербальну), розширюється обсяг мистецьких знань, краще осягаються смисли мистецьких творів, авторських ідей, шліфуються літературні уміння та навички майбутніх учителів літератури.","PeriodicalId":507497,"journal":{"name":"Дидактика","volume":"44 10","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ЛІТЕРАТУРНА ЕКСКУРСІЯ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ\",\"authors\":\"Світлана Жила\",\"doi\":\"10.58407/didactics.23.4-5.3\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті схарактеризовано загальні ознаки екскурсії, діяльність суб’єктів цієї форми вивчення літератури; доведено, що літературна екскурсія – це синтез кількох форм пізнавальної діяльності, визначено основні завдання і принципи, які виконує екскурсія як форма вивчення літератури, подано класифікації літературних екскурсій.Методологія ґрунтується на концептуальних положеннях філософськоестетичної концепції синтезу мистецтв; культурологічних роботах, у яких взаємозвʼязок і взаємодія мистецтв уводиться в глобальний культурологічний контекст; на загальній теорії мистецтв, за якою літературний твір виражається в слові, але водночас має й надсловесний, «метафізичний» зміст, що виявляє гомогенність із мовою інших мистецтв (різні образотворчості створюють систему, якій притаманна спільна векторність руху, спільні закономірності й інтенції); концепції педагогів із теорії змісту освіти, організації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання.Констатовано, що екскурсія – це активна форма вивчення літератури в закладах вищої освіти, наповнена суміжними видами мистецтв (живопис, графіка, скульптура, музика, театр, кіно), що впливають на різні сфери сприймання і створюють додаткові можливості для художнього розвитку особистості, а залучення студентів до дослідно-пошукової мистецької роботи в музеях сприяє розвитку їхньої творчості, ініціативності, пізнавальної активності, конвергентного мислення. Доведено, що екскурсія є поліфункціональною. За допомогою поліфонічних підходів художнє ціле стає складним і багатозначним. Оскільки екскурсія – це синтетичний процес діяльності, то в ній поєднується раціональне й чуттєве, загальнолюдське й національне; за допомогою різних художніх мов спрацьовують антитези: текст – підтекст, свідомість – підсвідомість, об’єктивне – суб’єктивне, що розширює обрії світобачення майбутніх учителів української літератури, концентрує внутрішній духовно – емоційний зміст і цінності особистості, формуються ціннісні пріоритети, забезпечується багатство і багатоманіття можливих інтерпретацій літературних текстів, виникають цікаві, нетрадиційні тлумачення художніх творів. Викладачі літератури разом із екскурсоводом і студентами намагаються об’єднати, зв’язати, синтезувати цінніснодуховні смисли різних мистецтв для кращого усвідомлення текстів і розуміння біографії митців.Різновиди екскурсій виконують різні функції, але всі вони є важливими чинниками підвищення ефективної професійної підготовки студентів вищої школи, оскільки технологія навчання перетворюється з вербальної на полімистецьку (вербальну й невербальну), розширюється обсяг мистецьких знань, краще осягаються смисли мистецьких творів, авторських ідей, шліфуються літературні уміння та навички майбутніх учителів літератури.\",\"PeriodicalId\":507497,\"journal\":{\"name\":\"Дидактика\",\"volume\":\"44 10\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2023-12-07\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Дидактика\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.3\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Дидактика","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.58407/didactics.23.4-5.3","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ЛІТЕРАТУРНА ЕКСКУРСІЯ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ
У статті схарактеризовано загальні ознаки екскурсії, діяльність суб’єктів цієї форми вивчення літератури; доведено, що літературна екскурсія – це синтез кількох форм пізнавальної діяльності, визначено основні завдання і принципи, які виконує екскурсія як форма вивчення літератури, подано класифікації літературних екскурсій.Методологія ґрунтується на концептуальних положеннях філософськоестетичної концепції синтезу мистецтв; культурологічних роботах, у яких взаємозвʼязок і взаємодія мистецтв уводиться в глобальний культурологічний контекст; на загальній теорії мистецтв, за якою літературний твір виражається в слові, але водночас має й надсловесний, «метафізичний» зміст, що виявляє гомогенність із мовою інших мистецтв (різні образотворчості створюють систему, якій притаманна спільна векторність руху, спільні закономірності й інтенції); концепції педагогів із теорії змісту освіти, організації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання.Констатовано, що екскурсія – це активна форма вивчення літератури в закладах вищої освіти, наповнена суміжними видами мистецтв (живопис, графіка, скульптура, музика, театр, кіно), що впливають на різні сфери сприймання і створюють додаткові можливості для художнього розвитку особистості, а залучення студентів до дослідно-пошукової мистецької роботи в музеях сприяє розвитку їхньої творчості, ініціативності, пізнавальної активності, конвергентного мислення. Доведено, що екскурсія є поліфункціональною. За допомогою поліфонічних підходів художнє ціле стає складним і багатозначним. Оскільки екскурсія – це синтетичний процес діяльності, то в ній поєднується раціональне й чуттєве, загальнолюдське й національне; за допомогою різних художніх мов спрацьовують антитези: текст – підтекст, свідомість – підсвідомість, об’єктивне – суб’єктивне, що розширює обрії світобачення майбутніх учителів української літератури, концентрує внутрішній духовно – емоційний зміст і цінності особистості, формуються ціннісні пріоритети, забезпечується багатство і багатоманіття можливих інтерпретацій літературних текстів, виникають цікаві, нетрадиційні тлумачення художніх творів. Викладачі літератури разом із екскурсоводом і студентами намагаються об’єднати, зв’язати, синтезувати цінніснодуховні смисли різних мистецтв для кращого усвідомлення текстів і розуміння біографії митців.Різновиди екскурсій виконують різні функції, але всі вони є важливими чинниками підвищення ефективної професійної підготовки студентів вищої школи, оскільки технологія навчання перетворюється з вербальної на полімистецьку (вербальну й невербальну), розширюється обсяг мистецьких знань, краще осягаються смисли мистецьких творів, авторських ідей, шліфуються літературні уміння та навички майбутніх учителів літератури.