ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕННЯ СНУ ВНАСЛІДОК СТРЕСОГЕННОСТІ COVID-19

COVID-19 все ще залишається однією з найважливіших проблем сучасної медицини. Наслідки цього захворювання ще не були повністю подолані, а вже було відомо, що вірус має тропність до нервової системи. Багато досліджень свідчать також і про те, що стрес погіршує протікання COVID-19. Коронавірус може викликати психологічні проблеми, навіть після одужання, що підтверджено результатами багатьох досліджень. Дистрес та депресія можуть призвести до послаблення імунітету і ускладнення перебігу різних хвороб, включаючи інфекційні. Серед розладів психічної сфери, спостерігається тривога, депресія, страх, апатія та зміни настрою. Тому, ще з початком пандемії COVID-19 виявилося, що не лише фізичне, але й психічне здоров'я людей страждає. Однією з найпоширеніших проблем, пов'язаних з пандемією, є розлади сну. Сон є ключовим фактором для забезпечення ефективної роботи імунної системи. Під час сну організм активно виробляє  цитокіни, такі як інтерлейкіни та інтерферон, які грають важливу роль у боротьбі з інфекціями та підтримці імунітету. Підвищений через стрес рівень гормонів наднирникової вісі може значно вплинути на якість та тривалість сну, ускладнити процеси засинання та порушити функціонування структур, відповідальних за сон. При недостатньому чи порушеному сні зменшується відповідь на вакцини, оскільки знижується кількість інтерлейкінів та інших важливих медіаторів. Підвищується ризик інших інфекцій, оскільки знижується імунітет та загальна стійкість організму. Терапія сну, також відома як когнітивно-поведінкова терапія інсомнії (КПТ-І), є ефективним підходом до управління проблемами зі сном та покращення якості сну. Цей вид терапії фокусується на розвитку здорових звичок та навчанні пацієнта ефективним стратегіям для поліпшення якості та тривалості сну.