ГЕНЕЗИС НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Анексія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, тимчасова окупація частини Донецької та Луганської областей, Херсонської та Запорізької областей України, новий виток ескалації – широкомасштабне вторгнення держави-агресора на територію України, – все це спровокувало найбільшу безпекову кризу в Європі з часів Другої світової війни. Акцент нормотворчої діяльності, в тому числі, зміщується на уточнення вже існуючого правового режиму тимчасово окупованих територій, як відповідь на збройний напад держави-агресора та суспільний запит на продовження забезпечення прав та свобод людини та громадянина на тимчасово окупованій території України, з урахуванням якісно-нових обставин об’єктивної дійсності. Нормативно-правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних з тимчасовою окупацією як політико-правовим явищем та її наслідками для України та її громадян, має відповідати потребам забезпечення спектру прав і свобод людини та громадянина з однієї сторони, та враховувати аспект протидії реальним загрозам національній безпеці України з іншої. Як наслідок, нормотворення у вказаній сфері, має враховувати досягнення юридичної науки, з метою підготовки науково обґрунтованих положень законодавства правового режиму тимчасово окупованих територій, що й обумовлює актуальність та доцільність дослідження в обраній сфері наукового пізнання.