М. В. Лозінський, О.О. Філіцька, Г.Л. Устинова, Світлана Володимирівна Зінченко, М.О. Самойлик
{"title":"软冬小麦 F2 和 F3 群体中主穗粒数的横向变异性","authors":"М. В. Лозінський, О.О. Філіцька, Г.Л. Устинова, Світлана Володимирівна Зінченко, М.О. Самойлик","doi":"10.32848/agrar.innov.2024.24.27","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження. Вивчення трансгресивної мінливості кількості зерен головного колоса в популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої, отриманих за гібридизації сортів різних екотипів. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2022–2023 рр. досліджували 10 комбінацій схрещування, отриманих за гібридизації сортів пшениці м’якої озимої, що належать до лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів: Варвік / Царівна, Варвік / Либідь, Богемія / Либідь, Вебстер / Царівна, Колос Миронівщини / Царівна, Мирлена / Царівна, Мирлена / Либідь, Дріада 1 / Перлина лісостепу, Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали з використанням програм Excel 2019 та «Statistica», версія 12.0. Ступінь та частоту від’ємних і позитивних трансгресій за кількістю зерен головного колоса визначали за загальноприйнятою методикою. Результати. У 2022 р. вищеплення трансгресивних форм за кількістю зерен головного колоса встановили у 9 з 10 досліджуваних популяцій F2 пшениці м’якої озимої. Найвищий ступінь позитивної трансгресії досліджуваної ознаки (46,6%) дослідили у Служниця одеська / Царівна, з максимальною частотою рекомбінантів – 17,4%. В умовах 2023 р. позитивне трансгресивне розщеплення за кількістю зерен головного колоса визначили у 7 з 10 досліджуваних популяцій F3. Ступінь трансгресії ознаки знаходився у межах від 6,7% – Варвік / Царівна до 22,4% – Служниця одеська / Либідь, з частотою позитивних рекомбінантів від 2,8% до 15,8% відповідно. Висновки. Підбір різних за екотипами батьківських пар до гібридизації сприяє широкому формотворенню в популяцій F2 та F3 пшениці м’якої озимої з можливістю добору позитивних трансгресивних рекомбінантів за кількістю зерен головного колоса. Встановлено вплив умов року на формування кількості зерен та прояв крайніх максимальних і мінімальних значень у популяцій другого та третього покоління пшениці м’якої озимої. Виділені комбінації схрещування в яких досліджені позитивні трансгресії у другому та третьому поколіннях (Богемія / Либідь (lutescens), Дріада 1 / Перлина лісостепу (lutescens), Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь).","PeriodicalId":516696,"journal":{"name":"Аграрні інновації","volume":" 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колоса у популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої\",\"authors\":\"М. В. Лозінський, О.О. Філіцька, Г.Л. Устинова, Світлана Володимирівна Зінченко, М.О. Самойлик\",\"doi\":\"10.32848/agrar.innov.2024.24.27\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження. Вивчення трансгресивної мінливості кількості зерен головного колоса в популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої, отриманих за гібридизації сортів різних екотипів. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2022–2023 рр. досліджували 10 комбінацій схрещування, отриманих за гібридизації сортів пшениці м’якої озимої, що належать до лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів: Варвік / Царівна, Варвік / Либідь, Богемія / Либідь, Вебстер / Царівна, Колос Миронівщини / Царівна, Мирлена / Царівна, Мирлена / Либідь, Дріада 1 / Перлина лісостепу, Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали з використанням програм Excel 2019 та «Statistica», версія 12.0. Ступінь та частоту від’ємних і позитивних трансгресій за кількістю зерен головного колоса визначали за загальноприйнятою методикою. Результати. У 2022 р. вищеплення трансгресивних форм за кількістю зерен головного колоса встановили у 9 з 10 досліджуваних популяцій F2 пшениці м’якої озимої. Найвищий ступінь позитивної трансгресії досліджуваної ознаки (46,6%) дослідили у Служниця одеська / Царівна, з максимальною частотою рекомбінантів – 17,4%. В умовах 2023 р. позитивне трансгресивне розщеплення за кількістю зерен головного колоса визначили у 7 з 10 досліджуваних популяцій F3. Ступінь трансгресії ознаки знаходився у межах від 6,7% – Варвік / Царівна до 22,4% – Служниця одеська / Либідь, з частотою позитивних рекомбінантів від 2,8% до 15,8% відповідно. Висновки. Підбір різних за екотипами батьківських пар до гібридизації сприяє широкому формотворенню в популяцій F2 та F3 пшениці м’якої озимої з можливістю добору позитивних трансгресивних рекомбінантів за кількістю зерен головного колоса. Встановлено вплив умов року на формування кількості зерен та прояв крайніх максимальних і мінімальних значень у популяцій другого та третього покоління пшениці м’якої озимої. Виділені комбінації схрещування в яких досліджені позитивні трансгресії у другому та третьому поколіннях (Богемія / Либідь (lutescens), Дріада 1 / Перлина лісостепу (lutescens), Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь).\",\"PeriodicalId\":516696,\"journal\":{\"name\":\"Аграрні інновації\",\"volume\":\" 1\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-07-16\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Аграрні інновації\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.27\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Аграрні інновації","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.27","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колоса у популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої
Мета дослідження. Вивчення трансгресивної мінливості кількості зерен головного колоса в популяцій F2 і F3 пшениці м’якої озимої, отриманих за гібридизації сортів різних екотипів. Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2022–2023 рр. досліджували 10 комбінацій схрещування, отриманих за гібридизації сортів пшениці м’якої озимої, що належать до лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів: Варвік / Царівна, Варвік / Либідь, Богемія / Либідь, Вебстер / Царівна, Колос Миронівщини / Царівна, Мирлена / Царівна, Мирлена / Либідь, Дріада 1 / Перлина лісостепу, Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Статистичну обробку отриманих біометричних даних здійснювали з використанням програм Excel 2019 та «Statistica», версія 12.0. Ступінь та частоту від’ємних і позитивних трансгресій за кількістю зерен головного колоса визначали за загальноприйнятою методикою. Результати. У 2022 р. вищеплення трансгресивних форм за кількістю зерен головного колоса встановили у 9 з 10 досліджуваних популяцій F2 пшениці м’якої озимої. Найвищий ступінь позитивної трансгресії досліджуваної ознаки (46,6%) дослідили у Служниця одеська / Царівна, з максимальною частотою рекомбінантів – 17,4%. В умовах 2023 р. позитивне трансгресивне розщеплення за кількістю зерен головного колоса визначили у 7 з 10 досліджуваних популяцій F3. Ступінь трансгресії ознаки знаходився у межах від 6,7% – Варвік / Царівна до 22,4% – Служниця одеська / Либідь, з частотою позитивних рекомбінантів від 2,8% до 15,8% відповідно. Висновки. Підбір різних за екотипами батьківських пар до гібридизації сприяє широкому формотворенню в популяцій F2 та F3 пшениці м’якої озимої з можливістю добору позитивних трансгресивних рекомбінантів за кількістю зерен головного колоса. Встановлено вплив умов року на формування кількості зерен та прояв крайніх максимальних і мінімальних значень у популяцій другого та третього покоління пшениці м’якої озимої. Виділені комбінації схрещування в яких досліджені позитивні трансгресії у другому та третьому поколіннях (Богемія / Либідь (lutescens), Дріада 1 / Перлина лісостепу (lutescens), Служниця одеська / Царівна, Служниця одеська / Либідь).