МИСЛЕННЯ ЯК ЛОГОС, УЯВЛЕННЯ АБО ДАРУНОК: У ВИТОКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО МИСЛЕННЯ ЗГІДНО ВЧЕННЯ М. ГАЙДЕҐҐЕРА

Аналіз установок пізньої думки Гайдеґґера показує, що найважливішою темою пізнього Гайдеґґера є не тільки буття, але й сама сутність мислення. Відповідно до тієї схеми, за якою німецький мислитель намагається розкрити сутність буття і розкриває глобальні проблеми європейської філософії у її витоків, він досліджує і сутність мислення, намагаючись через призму різноманітності підходів до мислення в Прадавній Греції виявити джерела справжнього мислення. Пізній Гайдеґґер ставить складне завдання зрозуміти: чи можуть бути більш ранні (чим логіка або логос) механізми запуску мислення. Звідси він виводить хронотоп європейської думки. При уважному прочитанні Гайдеґґера стає зрозумілим, що мислення починається там, де ми втягуємося на глибинні рівні думки (з любов’ю), і лише там мислення одержує подяку, або дарунок. Усе, що на поверхні думки, Гайдеґґер мисленням не вважає. Тому найважливіший висновок, який можна зробити на підставі вивчання пізнього Гайдеґґера, що мислення – це глибина, яка на логосном шляху не висвітиться, а може бути знайдена тільки як зусилля через любов. Мислення – це дарунок, що розкривається в глибинах думки, використовувати який ще необхідно навчитися.