Дослідження впливу тривалості сайклінг-процесу на коефіцієнт конденсатовилучення виснажених газоконденсатних родовищ

Для підвищення ефективності розробки газоконденсатних родовищ зі значними запасами ретроградного конденсату проведено дослідження з використанням інструментів гідродинамічного моделювання на основі цифрової тривимірної моделі. Метою досліджень є оптимізація технології підтримання пластового тиску з використанням сухого газу. Дослідження проведено для різної тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад (12, 24, 36, 48 та 60 місяців). За результатами проведених досліджень встановлено, що завдяки впровадженню технології нагнітання сухого газу забезпечується підтримання пластового тиску на значно вищому рівні, порівнюючи з розробкою на режимі виснаження пластової енергії. Завдяки цьому сповільнюються процеси ретроградної конденсації рідких вуглеводнів у пласті, а також стабілізуються технологічні режими експлуатації видобувних свердловин. За результатами аналізу технологічних показників розробки газоконденсатного покладу встановлено, що в разі впровадження технології підтримання пластового тиску збільшується накопичений видобуток конденсату. Згідно з результатами проведених розрахунків накопичений видобуток конденсату залежно від тривалості періоду нагнітання сухого газу становить: 12 місяців – 349,7 тис. м³; 24 місяці – 366,7 тис. м³; 36 місяців – 377,4 тис. м³; 48 місяців – 383,6 тис. м³; 60 місяців – 387,6 тис. м³. Результати моделювання засвідчують: що чим більша тривалість періоду нагнітання сухого газу, то більший накопичений видобуток конденсату. На основі статистичного аналізу розрахункових даних встановлено оптимальне значення тривалості періоду нагнітання сухого газу в газоконденсатний поклад, яке становить 34,3 місяця. Кінцевий коефіцієнт вилучення конденсату для наведеного оптимального значення тривалості періоду нагнітання сухого газу зростає на 6,06 %, порівнюючи з розробкою на виснаження.