{"title":"ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ","authors":"Маріанна Скоромна, Ганна Шарапова","doi":"10.24919/2413-2039.16/48.27","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проведено цілісний аналіз праць багатьох великих вчених, педагогів та психологів з теми важливості й особливостей професійно-педагогічного спілкування; визначено та розмежено поняття «спілкування» та «педагогічне спілкування»; обгрунтовано зміст головних тверджень щодо проблеми. Розкрито функції, стилі, види, стуктуру та інструменти головного питання; виявилено основний шлях побудови культури професійно-педагогічного спілкування як основи професійної діяльності. Більш детально розгорнуто питання про вербальні та невербальні засоби контактування. Наведено основні компоненти техніки педагогічної комунікації та перелік потрібних вмінь для вчителя для сприятливої взаємодії, якими кожен педагог повинен прагнути оволодіти. Наголошено на важливості ролі педагога як партнера по спілкуванню, коли вступає у контакт з учнями; це надає більшої свободи вчителю та потребує підвищенної активності. Головне, щоб вихователь збудував та залишив позитивне враження про себе в очах учнів. Також проведено емпіричне дослідження у вигляді опитування та анкетування на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, в якому брали участь студенти III-IV курсів спеціальності «Початкова освіта». Результатами його зафіксовано специфіку та схильність до стилю професійно-педагогічного спілкування майбутніх учителів початкової школи, виявлено оцінку самоконтролю в спілкуванні та рівень розвитку здатності контролювати та керувати поведінкою під час взаємодії з майбутнім учнем. Зазначено, що необхідно підвищити рівень комунікативного контролю студентів даного напряму підготовки, а також збільшити частку вибору стилю «дружньої взаємодії» у спілкуванні. Окрім цього, важливо, щоб робота з підготовки майбутнього вчителя початкової школи до спілкування проводилася протягом усього періоду навчання у ВНЗ.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"8 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-07-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Human Studies Series of Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.16/48.27","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проведено цілісний аналіз праць багатьох великих вчених, педагогів та психологів з теми важливості й особливостей професійно-педагогічного спілкування; визначено та розмежено поняття «спілкування» та «педагогічне спілкування»; обгрунтовано зміст головних тверджень щодо проблеми. Розкрито функції, стилі, види, стуктуру та інструменти головного питання; виявилено основний шлях побудови культури професійно-педагогічного спілкування як основи професійної діяльності. Більш детально розгорнуто питання про вербальні та невербальні засоби контактування. Наведено основні компоненти техніки педагогічної комунікації та перелік потрібних вмінь для вчителя для сприятливої взаємодії, якими кожен педагог повинен прагнути оволодіти. Наголошено на важливості ролі педагога як партнера по спілкуванню, коли вступає у контакт з учнями; це надає більшої свободи вчителю та потребує підвищенної активності. Головне, щоб вихователь збудував та залишив позитивне враження про себе в очах учнів. Також проведено емпіричне дослідження у вигляді опитування та анкетування на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, в якому брали участь студенти III-IV курсів спеціальності «Початкова освіта». Результатами його зафіксовано специфіку та схильність до стилю професійно-педагогічного спілкування майбутніх учителів початкової школи, виявлено оцінку самоконтролю в спілкуванні та рівень розвитку здатності контролювати та керувати поведінкою під час взаємодії з майбутнім учнем. Зазначено, що необхідно підвищити рівень комунікативного контролю студентів даного напряму підготовки, а також збільшити частку вибору стилю «дружньої взаємодії» у спілкуванні. Окрім цього, важливо, щоб робота з підготовки майбутнього вчителя початкової школи до спілкування проводилася протягом усього періоду навчання у ВНЗ.