{"title":"ПОНЯТТЯ «ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ» В НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ","authors":"Ольга Снітовська","doi":"10.24919/2413-2039.18/50.11","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті здійснено структурний цілісний аналіз трактувань поняття «інтернаціоналізація вищої освіти» в українському та частково зарубіжному науково-педагогічному дискурсі. З’ясовано генезу, детермінанти, динаміку, особливості поширення та підходи до тлумачення поняття «інтернаціоналізація освіти». Обґрунтовано позицію (припущення), згідно з яким воно вийшло з лона дефініції «міжнародна освіта» та під впливом геополітичних, економічних, культурних викликів трансформувалося в поняття «інтернаціоналізація освіти». Історіографічний аналіз доробку українських науковців із порушеної проблеми виявив, що вони зосередили зусилля на вивченні зарубіжних студій для добору та ретрансляції продуктивних ідей, дефініцій, положень. Менші зусилля докладаються вченими щодо продукування власних поглядів і визначень. Означену ситуацію та домінуючі в зарубіжній і українській науці підходи, акценти щодо визначення інтернаціоналізації вищої освіти проілюстровано на основі положень репрезентативних зарубіжних і українських студій. Актуалізовано доцільність предметного порівняння дефініцій «інтернаціоналізація освіти», «глобалізація освіти», «транснаціональна освіта», «транскордонна освіта», «освіта без кордонів». Показано особливості підходів науковців різних країн і регіонів до вивчення проблеми інтернаціоналізація вищої освіти, зокрема англомовні автори акцентують на процесі запровадження міжнародного виміру в освітні програми та організаційні структури університетів; німецькомовні – на багатомірності проявів інтернаціоналізації освіти, що забезпечує взаємодію університетів окремих країн з урахуванням міжнародних цілей, принципів і норм тощо. Представлено доробок українських і зарубіжних учених, які на основі порівняльного аналізу еволюції наукових трактувань інтернаціоналізації вищої освіти впродовж останніх тридцяти років визначили основні тенденції розвитку цього термінологічного дискурсу та перспективи його подальшого розвитку.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"118 31","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Human Studies Series of Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.11","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація. У статті здійснено структурний цілісний аналіз трактувань поняття «інтернаціоналізація вищої освіти» в українському та частково зарубіжному науково-педагогічному дискурсі. З’ясовано генезу, детермінанти, динаміку, особливості поширення та підходи до тлумачення поняття «інтернаціоналізація освіти». Обґрунтовано позицію (припущення), згідно з яким воно вийшло з лона дефініції «міжнародна освіта» та під впливом геополітичних, економічних, культурних викликів трансформувалося в поняття «інтернаціоналізація освіти». Історіографічний аналіз доробку українських науковців із порушеної проблеми виявив, що вони зосередили зусилля на вивченні зарубіжних студій для добору та ретрансляції продуктивних ідей, дефініцій, положень. Менші зусилля докладаються вченими щодо продукування власних поглядів і визначень. Означену ситуацію та домінуючі в зарубіжній і українській науці підходи, акценти щодо визначення інтернаціоналізації вищої освіти проілюстровано на основі положень репрезентативних зарубіжних і українських студій. Актуалізовано доцільність предметного порівняння дефініцій «інтернаціоналізація освіти», «глобалізація освіти», «транснаціональна освіта», «транскордонна освіта», «освіта без кордонів». Показано особливості підходів науковців різних країн і регіонів до вивчення проблеми інтернаціоналізація вищої освіти, зокрема англомовні автори акцентують на процесі запровадження міжнародного виміру в освітні програми та організаційні структури університетів; німецькомовні – на багатомірності проявів інтернаціоналізації освіти, що забезпечує взаємодію університетів окремих країн з урахуванням міжнародних цілей, принципів і норм тощо. Представлено доробок українських і зарубіжних учених, які на основі порівняльного аналізу еволюції наукових трактувань інтернаціоналізації вищої освіти впродовж останніх тридцяти років визначили основні тенденції розвитку цього термінологічного дискурсу та перспективи його подальшого розвитку.