{"title":"ФІЛОСОФСЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ: ГЕНЕЗИС, СУТНІСТЬ, ЗМІСТ, ФОРМИ, РІВНІ ТА ВИДИ","authors":"Чень Ці","doi":"10.32837/apfs.v0i36.1119","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті подається філософська характеристика процесу інтелектуалізації, а саме – визначення джерел інтелектуальної енергії, умов реалізації інтелектуального потенціалу, генезису, сутності, змісту, форм, рівнів та видів інтелектуальної діяльності та видів його продуктів. Обґрунтовано, що підставою процесу інтелектуалізації є природний інтелект людини; умовами, що формують процес є суб’єктивний чинник – потреби біологічного організму людини; об’єктивний чинник – вимоги зовнішнього середовища, суспільства. Природа процесу інтелектуалізації планетарного світу має інформаційну характеристику, яка складає потік смислогенезу до якого підключається людина за допомогою мозку з його нейронною мережею. Доведено, що сутність інтелектуальної діяльності полягає у матеріалізації змісту смислогенезу роздвоєного на формування смислової сфери особистості та зовнішнє середовище як певний тип суспільства. Зміст інтелектуальної діяльності людини – сукупність підпроцесів духовного походження: система функціональних органів (у структурі особистості); певний тип суспільства зі своїми елементами (у залежності від рівня розвитку інтелекту людини); зміна стану інтелекту у результаті еволюційного визрівання. Роль процесу інтелектуалізації: збагачує біологічний організм людини смисловим полем (завдяки йому вона переробляє інформацію у знання, привласнює і накопичує його у якості інтелектуального потенціалу, ресурсу або капіталу); особистість людини матеріалізує у структурі особистості у зміст соціального світу. Результати інтелектуального процесу вступають у організаційну взаємодію, утворюючи соціальний організм цивілізацій. Динаміка інтелектуального процесу у еволюційному вимірі може відслідковуватись на основі переходу світової спільноти від одного типу цивілізації до іншого з удосконаленням інтелектуального стану людини і суспільства за обраними критеріями і показниками. Еволюційний перехід планетарного світу від одного типу цивілізації до іншого свідчить, що процес інтелектуалізації є ноогенезом.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"25 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Актуальні проблеми філософії та соціології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1119","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
У статті подається філософська характеристика процесу інтелектуалізації, а саме – визначення джерел інтелектуальної енергії, умов реалізації інтелектуального потенціалу, генезису, сутності, змісту, форм, рівнів та видів інтелектуальної діяльності та видів його продуктів. Обґрунтовано, що підставою процесу інтелектуалізації є природний інтелект людини; умовами, що формують процес є суб’єктивний чинник – потреби біологічного організму людини; об’єктивний чинник – вимоги зовнішнього середовища, суспільства. Природа процесу інтелектуалізації планетарного світу має інформаційну характеристику, яка складає потік смислогенезу до якого підключається людина за допомогою мозку з його нейронною мережею. Доведено, що сутність інтелектуальної діяльності полягає у матеріалізації змісту смислогенезу роздвоєного на формування смислової сфери особистості та зовнішнє середовище як певний тип суспільства. Зміст інтелектуальної діяльності людини – сукупність підпроцесів духовного походження: система функціональних органів (у структурі особистості); певний тип суспільства зі своїми елементами (у залежності від рівня розвитку інтелекту людини); зміна стану інтелекту у результаті еволюційного визрівання. Роль процесу інтелектуалізації: збагачує біологічний організм людини смисловим полем (завдяки йому вона переробляє інформацію у знання, привласнює і накопичує його у якості інтелектуального потенціалу, ресурсу або капіталу); особистість людини матеріалізує у структурі особистості у зміст соціального світу. Результати інтелектуального процесу вступають у організаційну взаємодію, утворюючи соціальний організм цивілізацій. Динаміка інтелектуального процесу у еволюційному вимірі може відслідковуватись на основі переходу світової спільноти від одного типу цивілізації до іншого з удосконаленням інтелектуального стану людини і суспільства за обраними критеріями і показниками. Еволюційний перехід планетарного світу від одного типу цивілізації до іншого свідчить, що процес інтелектуалізації є ноогенезом.