СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИХОДУ З ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЯК ЧИННИК ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ

Abstract

У статті розглядаються соціально-економічні передумови виходу з Європейського Союзу як чинник діяльності політичних партій Великої Британії, зокрема світова економічна криза та європейська міграційна криза. Наголошується, що сучасний стан розвитку партійної системи Великої Британії характеризується  поступовим формуванням принципово нових умов пошуку балансу між стратегічною європейською інтеграційною парадигмою та дезінтеграційними процесами, пов’язаними з практичною реалізацію виходу з Європейського Союзу (далі – ЄС), що отримав у політологічній літературі усталене позначення Brexit (або в україномовній транскрипції – «брекзіт»). При цьому зазначений процес виходу держави з ЄС, який став першим подібним прецедентом з моменту створення даного регіонального інтеграційного об’єднання, має цілісну систему об’єктивних та суб’єктивних передумов, які детермінували вказані тенденції, серед іншого, і на рівні функціонування політичних партій, включаючи трансформаційні зміни у змісті їх ідеології, програм та передвиборчих платформ, спрямовані на відображення реальних суспільних потреб і електоральних очікувань. Зазначається, визначальними соціально-економічними детермінантами, що обумовили початок в 2011 р. суспільної та партійної дискусії щодо доцільності перебування Великої Британії в ЄС, стали світова економічна криза, одним з найбільш масштабних проявів якої стала європейська боргова криза у валютній зоні євро, а також європейська міграційна криза. Визначено, що європейські інтеграційні процеси в економічній сфері у британській суспільній та партійній свідомості вступили к у певне протиріччя з концепцією абсолютного суверенітету парламенту та ідеєю «особливого шляху» Великої Британії, яка ніколи не була інтегрованою у спільні структури ЄС на ідентичному рівні з переважною більшістю континентальних держав-членів, що стало одним з чинників посилення дезінтеграційних тенденцій як в діяльності основних політичних партій (Консервативної та Лейбористської), так і появи і електорального зміцнення другорядних партій популістської соціально-економічної спрямованості (таких, як, наприклад, Reform UK як правонаступниця партії Brexit). Показано, що передвиборчі маніфести правлячої з 2010 р. по сьогодення Консервативної партії зазнали значної економізації та є першочергово спрямованими на вирішення соціально-економічних проблем, частина яких безпосередньо пов’язана зі зворотнім боком поглибленої європейської інтеграції (такі, як нелегальна міграція, необхідність захисту національних інтересів та підтримки національних виробників товарів, значні валютні коливання та коливання на ринку цінних паперів тощо).