{"title":"До питання таксономії логопсиходіагностичних методів","authors":"Julia Rybtsun","doi":"10.33189/ectu.v102i2.69","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Логопсиходіагностика, як і будь-яка інша наука, потребує таксономії методів, тобто класифікаціїіснуючих складно організованих ієрархічних внутрішньодіагностичних систем. Саме тому метоюстатті є викладення класифікації та аналіз основних методів, які використовуються у логопсиході-агностиці. Висвітлення матеріалу статті пов’язане з теоретичним рівнем наукового пізнання з пер-спективою використання на емпіричному рівні з метою відбору необхідного логопсиходіагностич-ного інструментарію згідно зі встановленими факторними зв’язками, відповідно до простеженоївнутрішньої структури дослідження, виявлених закономірностями розвитку цілісної мовленнєвоїсистеми та її окремих явищ у взаємообумовленості. Нами на теоретичному рівні дослідження ви-користані наукові методи абстрагування, аналізу та синтезу, аксіоматичний метод та уявне моде-лювання. Методами логопсиходіагностики є ті засоби та способи, за допомогою яких точно фік-суються (наявність/відсутність) і визначаються (характер, структура, механізми) певні психологічніфактори у дітей різних вікових груп із розладами мовлення.Теоретико-методологічний аналіз і методична інтерпретація основних проблем логопсиходіагнос-тики дозволяють узагальнити систему психолого-педагогічної допомоги дітям із тяжкими пору-шеннями мовлення. У логопсиходіагностиці виокремлюють основні та додаткові методи, аналогічнізагальній психодіагностиці, проте спрямовані саме на вивчення осіб з порушеннями психомов-леннєвого розвитку. Доцільний добір відповідних логопсиходіагностичних методів, використанняособистісно зорієнтованої моделі спілкування експериментатора та дитини, компетентна інтерпре-тація отриманих діагностичних даних дають змогу ефективно спланувати навчально-виховну такорекційно-розвивальну роботу, створити позитивний мікроклімат, необхідне освітнє середовище,намітити загальноосвітні та корекційні завдання, використовувати сучасні методики і технологіїрозвивального навчання, організувати індивідуальну та підгрупову роботу з дітьми, визначити ча-сове навантаження на кожну дитину.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"30 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-06-17","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Особлива дитина: навчання і виховання","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33189/ectu.v102i2.69","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Логопсиходіагностика, як і будь-яка інша наука, потребує таксономії методів, тобто класифікаціїіснуючих складно організованих ієрархічних внутрішньодіагностичних систем. Саме тому метоюстатті є викладення класифікації та аналіз основних методів, які використовуються у логопсиході-агностиці. Висвітлення матеріалу статті пов’язане з теоретичним рівнем наукового пізнання з пер-спективою використання на емпіричному рівні з метою відбору необхідного логопсиходіагностич-ного інструментарію згідно зі встановленими факторними зв’язками, відповідно до простеженоївнутрішньої структури дослідження, виявлених закономірностями розвитку цілісної мовленнєвоїсистеми та її окремих явищ у взаємообумовленості. Нами на теоретичному рівні дослідження ви-користані наукові методи абстрагування, аналізу та синтезу, аксіоматичний метод та уявне моде-лювання. Методами логопсиходіагностики є ті засоби та способи, за допомогою яких точно фік-суються (наявність/відсутність) і визначаються (характер, структура, механізми) певні психологічніфактори у дітей різних вікових груп із розладами мовлення.Теоретико-методологічний аналіз і методична інтерпретація основних проблем логопсиходіагнос-тики дозволяють узагальнити систему психолого-педагогічної допомоги дітям із тяжкими пору-шеннями мовлення. У логопсиходіагностиці виокремлюють основні та додаткові методи, аналогічнізагальній психодіагностиці, проте спрямовані саме на вивчення осіб з порушеннями психомов-леннєвого розвитку. Доцільний добір відповідних логопсиходіагностичних методів, використанняособистісно зорієнтованої моделі спілкування експериментатора та дитини, компетентна інтерпре-тація отриманих діагностичних даних дають змогу ефективно спланувати навчально-виховну такорекційно-розвивальну роботу, створити позитивний мікроклімат, необхідне освітнє середовище,намітити загальноосвітні та корекційні завдання, використовувати сучасні методики і технологіїрозвивального навчання, організувати індивідуальну та підгрупову роботу з дітьми, визначити ча-сове навантаження на кожну дитину.