ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В УМОВАХ НУШ

Abstract

В Україні в Новій українській школі (НУШ) вже існує значний досвід у галузі освіти людей з особливими освітніми потребами, але все ще залишаються невирішені питання та суперечності, зокрема і у сфері дистанційної освіти. Ці суперечності охоплюють: 1) розбіжності між об’єктивною потребою дітей з особливими потребами в освіті та соціально-педагогічних послугах для їх інтеграції в освітній процес та відсутністю адекватної теоретичної бази, кваліфікованих спеціалістів та потрібних технологій; 2) необхідністю інтеграції молоді з інвалідністю в суспільство та браком розвитку ефективних способів і механізмів їх включення на інституційному рівні; 3) потенціалом освітніх закладів у соціально-педагогічній роботі з молоддю з особливими потребами та реальним станом розв’язання цієї проблеми; 4) необхідністю розвитку особистості молодих людей з проблемами здоров’я, стимуляцією їх компенсаторних можливостей та домінуванням у суспільстві підходів, які сприяють споживацькому ставленню до життя та пасивності, на шкоду активному включенню в суспільне життя; 5) недостатньою реабілітацією та соціальною адаптацією молоді з особливими потребами. Існує важливість формування єдиного освітнього середовища в Новій українській школі, де діти з різним рівнем здоров’я мають змогу взаємодіяти, незважаючи на психофізичні відмінності та різний рівень розвитку. У зв’язку з цим виникає необхідність раннього виявлення та корекції особистісного розвитку та соціально-педагогічної підтримки дітей з особливими потребами, зокрема в освітніх закладах, які повинні стати лідерами у цьому процесі.