{"title":"Трансформація релігійності в умовах урбанізації: соціально-філософський аналіз","authors":"В. В. Мельничук, О. М. Шевченко","doi":"10.32837/APFS.V0I29.953","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджено особливості формування та трансформації релігійності в урбанізованому суспільстві. Доведено, що урбанізаційні процеси здійснюють вплив на буття людини та соціуму, в тому числі й на релігійну сферу. Навіть в умовах секуляризації, що характерна для урбанізованого суспільства, релігія не зникає, а трансформується. Відбувається, з одного боку, розділення сфери релігійного і світського, а з іншого – за необхідності релігія може залучатися до вирішення проблем, які знаходяться поза її межами. Окреслену ситуацію можна охарактеризувати як постсекулярну, коли релігія під впливом соціальних обставин змінює свою функціональність, навіть здійснює вплив на ті сфери, від яких вона була відокремлена секуляризацією. \nПроаналізовано окреслену проблематику в контексті розвитку українського суспільства. Обґрунтовано, що традиційна релігійність українців, яка здебільшого була орієнтована на сільський спосіб життя, не зовсім сприймається сучасним жителем міста. Проте це означає не зникнення релігійного складника духовності, а його трансформацію відповідно до потреб людини, адже релігія не втрачає своєї затребуваності. \nДосліджено, що в умовах урбанізації релігійність характеризується такими рисами, як приватність, анонімність, вибірковість, пошуком нових форм і засобів задоволення релігійних потреб. Оскільки існування міських жителів здебільшого є раціонально обґрунтованим, орієнтованим на корисність, а спілкування характеризується поверховістю та швидкоплинністю, то релігія посідає чільне місце в житті людини як один із засобів подолання викликів, які постають перед нею в урбанізованому суспільстві. Показано, що релігійність набуває нових рис, адже людина сама вибирає час, місце, форми її вияву. За таких умов значного поширення набувають неорелігійні рухи, яким властива значна динамічність та гнучкість, що також притаманні міському способу життя. Вказано, що одним із процесів, який супроводжує урбанізацію, є віртуалізація, яка також впливає на релігійність, адже дає змогу сучасній людині реалізовувати свої релігійні потреби не за допомогою традиційних засобів, а у віртуальному вимірі.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"27 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2021-07-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Актуальні проблеми філософії та соціології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32837/APFS.V0I29.953","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті досліджено особливості формування та трансформації релігійності в урбанізованому суспільстві. Доведено, що урбанізаційні процеси здійснюють вплив на буття людини та соціуму, в тому числі й на релігійну сферу. Навіть в умовах секуляризації, що характерна для урбанізованого суспільства, релігія не зникає, а трансформується. Відбувається, з одного боку, розділення сфери релігійного і світського, а з іншого – за необхідності релігія може залучатися до вирішення проблем, які знаходяться поза її межами. Окреслену ситуацію можна охарактеризувати як постсекулярну, коли релігія під впливом соціальних обставин змінює свою функціональність, навіть здійснює вплив на ті сфери, від яких вона була відокремлена секуляризацією.
Проаналізовано окреслену проблематику в контексті розвитку українського суспільства. Обґрунтовано, що традиційна релігійність українців, яка здебільшого була орієнтована на сільський спосіб життя, не зовсім сприймається сучасним жителем міста. Проте це означає не зникнення релігійного складника духовності, а його трансформацію відповідно до потреб людини, адже релігія не втрачає своєї затребуваності.
Досліджено, що в умовах урбанізації релігійність характеризується такими рисами, як приватність, анонімність, вибірковість, пошуком нових форм і засобів задоволення релігійних потреб. Оскільки існування міських жителів здебільшого є раціонально обґрунтованим, орієнтованим на корисність, а спілкування характеризується поверховістю та швидкоплинністю, то релігія посідає чільне місце в житті людини як один із засобів подолання викликів, які постають перед нею в урбанізованому суспільстві. Показано, що релігійність набуває нових рис, адже людина сама вибирає час, місце, форми її вияву. За таких умов значного поширення набувають неорелігійні рухи, яким властива значна динамічність та гнучкість, що також притаманні міському способу життя. Вказано, що одним із процесів, який супроводжує урбанізацію, є віртуалізація, яка також впливає на релігійність, адже дає змогу сучасній людині реалізовувати свої релігійні потреби не за допомогою традиційних засобів, а у віртуальному вимірі.