{"title":"Сучасні погляди на процес читання в структурі писемного мовлення","authors":"Валентина Михайлівна Ільяна","doi":"10.33189/ectu.v107i3.114","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено питанню читання як процесу в структурі писемного мовлення. Метою статті євисвітлення досліджень у галузі психолінгвістики і нейропсихології, що розкривають сутність про-цесу читання в структурі писемного мовлення.У статті репрезентовано психофізіологічний механізм читання. Автор підкреслює думку про те, щознання психології цієї навички є необхідним не лише методистам, а й кожному педагогу, який хоче на-вчати дітей свідомо і раціонально. Підкреслено, що в читанні формування навичок і вмінь відбуваєть-ся за рахунок активного функціонування і подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів та їхньоговзаємозв’язку. Також наголошено, що читання є не лише процесом сприймання, усвідомлення і ро-зуміння на цій основі інформації, але й складною психологічною структурою мовленнєвої діяльності.Визначальне значення в статті надається розгляду пізнавальної функції читання. Ця функція пе-редбачає розгляд процесу читання з погляду функціонування психічних пізнавальних процесів таосновних механізмів, які лежать в основі зазначеного виду мовленнєвої діяльності. Зроблено ак-цент на представленні сенсомоторного і семантичного рівнів механізму читання, які перебуваютьу складній єдності. Детально розглядається процес читання, що починається із зорового сприй-мання, яке спирається безпосередньо на відчуття. Сприймання писемного мовлення пов’язане збезпосереднім впливом його фізичних якостей на органи почуттів, який відбувається в єдності ізвпливом на читача змісту письмового повідомлення. Ланкою, яка поєднує чуттєве пізнання зовніш-нього світу із психічними процесами вищого порядку, слугують уявлення, які зберігаються в пам’ятіу вигляді узагальнених наочних образів, що виникають у свідомості при відсутності безпосередніхподразників. Необхідним компонентом читання є процеси пам’яті, починаючи від безпосередньоговідображення і закінчуючи свідомим запам’ятовуванням, а звідси – точним відтворенням. Розгля-нуто механізм антиципації, що накладається на всі інші механізми, які беруть участь в акті читання(змістовий, зоровий, слуховий, звукомовленнєворуховий), і значною мірою визначають їхню про-дуктивність. Наявність розвинутої здатності прогнозувати є вкрай важливим для читання, оскількивона дає змогу синтезувати текст, виражений у конкретній мовній формі, у єдине змістове ціле.Розглянуто розвиток умінь прогнозувати на мовному і змістовому рівнях.Ґрунтовний аналіз джерел з психології, психолінгвістики дає змогу автору стверджувати, що дляздійснення процесу читання необхідне активне функціонування таких психічних процесів, як від-чуття, сприймання, уява, увага, пам’ять і мислення. Однак, це не вичерпує всіх нагальних потреб,що має відповідним чином знайти своє відображення в подальших наукових розвідках.","PeriodicalId":423492,"journal":{"name":"Особлива дитина: навчання і виховання","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-15","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Особлива дитина: навчання і виховання","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33189/ectu.v107i3.114","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено питанню читання як процесу в структурі писемного мовлення. Метою статті євисвітлення досліджень у галузі психолінгвістики і нейропсихології, що розкривають сутність про-цесу читання в структурі писемного мовлення.У статті репрезентовано психофізіологічний механізм читання. Автор підкреслює думку про те, щознання психології цієї навички є необхідним не лише методистам, а й кожному педагогу, який хоче на-вчати дітей свідомо і раціонально. Підкреслено, що в читанні формування навичок і вмінь відбуваєть-ся за рахунок активного функціонування і подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів та їхньоговзаємозв’язку. Також наголошено, що читання є не лише процесом сприймання, усвідомлення і ро-зуміння на цій основі інформації, але й складною психологічною структурою мовленнєвої діяльності.Визначальне значення в статті надається розгляду пізнавальної функції читання. Ця функція пе-редбачає розгляд процесу читання з погляду функціонування психічних пізнавальних процесів таосновних механізмів, які лежать в основі зазначеного виду мовленнєвої діяльності. Зроблено ак-цент на представленні сенсомоторного і семантичного рівнів механізму читання, які перебуваютьу складній єдності. Детально розглядається процес читання, що починається із зорового сприй-мання, яке спирається безпосередньо на відчуття. Сприймання писемного мовлення пов’язане збезпосереднім впливом його фізичних якостей на органи почуттів, який відбувається в єдності ізвпливом на читача змісту письмового повідомлення. Ланкою, яка поєднує чуттєве пізнання зовніш-нього світу із психічними процесами вищого порядку, слугують уявлення, які зберігаються в пам’ятіу вигляді узагальнених наочних образів, що виникають у свідомості при відсутності безпосередніхподразників. Необхідним компонентом читання є процеси пам’яті, починаючи від безпосередньоговідображення і закінчуючи свідомим запам’ятовуванням, а звідси – точним відтворенням. Розгля-нуто механізм антиципації, що накладається на всі інші механізми, які беруть участь в акті читання(змістовий, зоровий, слуховий, звукомовленнєворуховий), і значною мірою визначають їхню про-дуктивність. Наявність розвинутої здатності прогнозувати є вкрай важливим для читання, оскількивона дає змогу синтезувати текст, виражений у конкретній мовній формі, у єдине змістове ціле.Розглянуто розвиток умінь прогнозувати на мовному і змістовому рівнях.Ґрунтовний аналіз джерел з психології, психолінгвістики дає змогу автору стверджувати, що дляздійснення процесу читання необхідне активне функціонування таких психічних процесів, як від-чуття, сприймання, уява, увага, пам’ять і мислення. Однак, це не вичерпує всіх нагальних потреб,що має відповідним чином знайти своє відображення в подальших наукових розвідках.