ОСВIТНI ТРУДНОЩI В УЧНIВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСIВ З АЛАЛIЄЮ

Abstract

У статтi представлено розширенi данi про труднощi, якi виникають у дiтей з алалiєю пiд час навчан-ня. Автор акцентує увагу на наявному базовому мовленнєвому порушеннi, яке вносить специфiку упроцес прийому i вiдтворення навчальної iнформацiї.Вiдповiдно до змiн, якi вiдбуваються в системi освiти в Українi за найкращими свiтовими стандарта-ми, одним iз напрямiв забезпечення повного доступу до якiсної освiти є включення осiб з особли-вими освiтнiми потребами у процес набуття знань на рiвнi з усiма учасниками. У нових норматив-но-правових документах, методичних посiбниках охарактеризовано особливостi функцiонуваннямовлення у дiтей з рiзними проявами мовленнєвого порушення, що створюють освiтнi труднощiрiзного ступеня прояву.Вiдомо, що до первинних мовленнєвих порушень вiдносяться стiйкi порушення мовленнєвогорозвитку дiтей зi збереженим iнтелектом, нормальним слухом та передумовами сенсо-моторногорозвитку. Частiше первинне мовленнєве порушення трактується як алалiя – системний недорозви-ток мовлення, при якому порушуються усi його компоненти: фонетико-фонематичний, лексико-граматичний, зв’язне мовлення. Характерними ознаками алалiї є труднощi формування складовоїструктури слiв, взаємозалежнiсть фонемних i лексичних порушень, труднощi у розвитку фразовогомовлення.Недостатнє засвоєння мовних знань (особливо семантичних одиниць на рiзних рiвнях органiзацiїмови) та мовних навичок (особливо граматичних) обмежує можливостi спонтанного розвиткумовленнєвої системи, зокрема самостiйне засвоєння значень нових слiв, з потоком яких дитиназустрiчається в навчальнiй лiтературi по всiх шкiльних предметах. Це призводить до недостатньо-го розумiння усного i особливо писемного мовлення, що зрештою ускладнює процес оволодiнняшкiльними знаннями.Автор обґрунтовує прояви труднощiв у фонетико-фонематичнiй, лексико-граматичнiй ланкахмовленнєвої дiяльностi на основi визначених особливостей функцiонування мовлення рiзногоступеня прояву з урахуванням несприятливих чинникiв формування мовленнєвого порушення,якi впливають на недорозвиток вiдповiдних мовних систем. Визначено основоположнi пiдходи додослiдження освiтнiх труднощiв (як мовленнєвих, так i iнтелектуальних), якi базуються на теоретич-них положеннях про мовленнєву дiяльнiсть, нейролiнгвiстичний аналiз та психолiнгвiстичну струк-туру мовленнєвої дiяльностi, аналiзi педагогiчної практики з метою виявлення освiтнiх бар’єрiв таумов їх подолання.