{"title":"ЯКІСТЬ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ","authors":"Ірина Мірчук, О. Я. Зелена","doi":"10.32837/apfs.v0i36.1121","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Здійснено порівняльний аналіз показників якості освіти в закладі вищої освіти України в умовах дистанційного навчання через пандемію COVID-19 за результатами двох хвиль соціологічного дослідження, яке проводилося у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка під назвою «Академічна доброчесність у системі внутрішнього забезпечення якості освіти» в рамках проєкту Американських Рад з міжнародної освіти «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти». Зосереджено увагу на окремих показниках якості освіти, які визначають індивідуальну траєкторію студента, а саме: вибір навчальних дисциплін, участь у обговоренні освітніх програм, навантаження студентів, завантаженість викладачів. Порівнюючи результати, продемонстровано, що відповіді респондентів під час другого карантинного 2021/2022 н. р. показали рух по висхідній ряду показників якості освіти. Зокрема, зросла доступність до силабусів, програм навчальних курсів, навчально-методичної літератури та іншої документації, які забезпечують освітньо-виховний процес в університеті, зросли можливості студентів самостійно обирати власну траєкторію навчання; збільшилася кількість переглядів освітніх програм і залучення до цього процесу студентів. Також здійснено порівняння оцінки суб’єктами навчального процесу студентського навантаження та завантаженості науково-педагогічних працівників. Проілюстровано збільшення навчального навантаження як студентів, так і завантаженості науково-педагогічних працівників у перший карантинний навчальний рік, та їх зменшення в умовах дистанційного навчання другого навчального року. Показано, що дистанційна форма навчання обумовила певні комунікаційні обмеження між студентами і викладачами, що ускладнило можливість здійснювати спільні види роботи, обмінюватися думками, досвідом, емоціями.","PeriodicalId":110160,"journal":{"name":"Актуальні проблеми філософії та соціології","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-09-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Актуальні проблеми філософії та соціології","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32837/apfs.v0i36.1121","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
Здійснено порівняльний аналіз показників якості освіти в закладі вищої освіти України в умовах дистанційного навчання через пандемію COVID-19 за результатами двох хвиль соціологічного дослідження, яке проводилося у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка під назвою «Академічна доброчесність у системі внутрішнього забезпечення якості освіти» в рамках проєкту Американських Рад з міжнародної освіти «Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти». Зосереджено увагу на окремих показниках якості освіти, які визначають індивідуальну траєкторію студента, а саме: вибір навчальних дисциплін, участь у обговоренні освітніх програм, навантаження студентів, завантаженість викладачів. Порівнюючи результати, продемонстровано, що відповіді респондентів під час другого карантинного 2021/2022 н. р. показали рух по висхідній ряду показників якості освіти. Зокрема, зросла доступність до силабусів, програм навчальних курсів, навчально-методичної літератури та іншої документації, які забезпечують освітньо-виховний процес в університеті, зросли можливості студентів самостійно обирати власну траєкторію навчання; збільшилася кількість переглядів освітніх програм і залучення до цього процесу студентів. Також здійснено порівняння оцінки суб’єктами навчального процесу студентського навантаження та завантаженості науково-педагогічних працівників. Проілюстровано збільшення навчального навантаження як студентів, так і завантаженості науково-педагогічних працівників у перший карантинний навчальний рік, та їх зменшення в умовах дистанційного навчання другого навчального року. Показано, що дистанційна форма навчання обумовила певні комунікаційні обмеження між студентами і викладачами, що ускладнило можливість здійснювати спільні види роботи, обмінюватися думками, досвідом, емоціями.