Василь І. Шупенюк, Михайло П. Завгородній, Наталя П. Дерев’янко, Тетяна М. Тарас, Тетяна Є. Шкопинська, Олександр А. Бражко, Микола П. Матківський
{"title":"ПОШУК РОСТРЕГУЛЯТОРІВ СЕРЕД (7-ХЛОРОХІНОЛІН-4-ІЛТІО)КАРБОНОВИХ КИСЛОТ ТА ТРИАЗОЛІВ АНТРАЦЕНДІОНУ ДЛЯ МІКРОКЛОНАЛЬНОГО РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН","authors":"Василь І. Шупенюк, Михайло П. Завгородній, Наталя П. Дерев’янко, Тетяна М. Тарас, Тетяна Є. Шкопинська, Олександр А. Бражко, Микола П. Матківський","doi":"10.15421/jchemtech.v31i1.271400","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Використання стимуляторів ризогенезу для мікроклонального розмноження рослин значно підвищує його ефективність та зменшує витрати. Сучасним напрямком у конструюванні ефективних нетоксичних речовин є молекулярне моделювання на основі відомих природних та синтетичних сполук. Важливе місце в якості синтонів для розробки займають азотовмісні гетероцикли, зокрема піридин, хінолін, антрацендіон. Досліджено рістстимулюючі властивості (7-хлорохінолін-4-ілтіо)карбонових кислот та нових похідних триазолу на основі антрацендіону. Проведено аналіз ліпофільності за допомогою компьютерної програми ACD-I-Labs. Визначено log P для нейтральних форм та значення коефіцієнту розподілу log D за рН = 7 для досліджуваних сполук. Визначення токчисної дії сполук in silico проведено за допомогою комп’ютерних програм GUSAR (ФРН), TEST (США ) та на моделі in vitro дослідження прогресивної рухливості сперматозоїдів. Вплив на ризогенезу оцінено за методом мікроклонального розмноження рослин в умовах мікроклональної лабораторії in vitro експлантатів троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"22 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-04-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Chemistry and Technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i1.271400","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"CHEMISTRY, MULTIDISCIPLINARY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Використання стимуляторів ризогенезу для мікроклонального розмноження рослин значно підвищує його ефективність та зменшує витрати. Сучасним напрямком у конструюванні ефективних нетоксичних речовин є молекулярне моделювання на основі відомих природних та синтетичних сполук. Важливе місце в якості синтонів для розробки займають азотовмісні гетероцикли, зокрема піридин, хінолін, антрацендіон. Досліджено рістстимулюючі властивості (7-хлорохінолін-4-ілтіо)карбонових кислот та нових похідних триазолу на основі антрацендіону. Проведено аналіз ліпофільності за допомогою компьютерної програми ACD-I-Labs. Визначено log P для нейтральних форм та значення коефіцієнту розподілу log D за рН = 7 для досліджуваних сполук. Визначення токчисної дії сполук in silico проведено за допомогою комп’ютерних програм GUSAR (ФРН), TEST (США ) та на моделі in vitro дослідження прогресивної рухливості сперматозоїдів. Вплив на ризогенезу оцінено за методом мікроклонального розмноження рослин в умовах мікроклональної лабораторії in vitro експлантатів троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада.