Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.285240
Денис О. Черваков, Костянтин М. Сухий, Олег В. Черваков, Ольга С. Свердліковська
У даній роботі, наведена інформація щодо сучасних уявлень про перебіг процесів деструкції поліетилентерефталату. Представлено загальні уявлення про механізми гідролітичної, термічної, термоокислювальної, термомеханічної та фотодеструкції поліетилентерефталату. Аналізуючи достатньо широкий ряд джерел літератури, встановлено, що деструкція поліетилентерефталату під впливом вологи, температури та навантажень зсуву, відбувається за декількома механізмами та має автокаталітичний характер. В ході гідролітичної деструкції поліетилентерефталату утворюються його полімерні та/або олігомерні похідні з гідроксильними, карбоксильними та вінілестерними групами, етилен, ацетальдегіди і циклічні сполуки.
{"title":"СУЧАСНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ПЕРЕБІГ ПРОЦЕСІВ ДЕСТРУКЦІЇ ПОЛІЕТИЛЕНТЕРЕФТАЛАТУ","authors":"Денис О. Черваков, Костянтин М. Сухий, Олег В. Черваков, Ольга С. Свердліковська","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.285240","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.285240","url":null,"abstract":"У даній роботі, наведена інформація щодо сучасних уявлень про перебіг процесів деструкції поліетилентерефталату. Представлено загальні уявлення про механізми гідролітичної, термічної, термоокислювальної, термомеханічної та фотодеструкції поліетилентерефталату. Аналізуючи достатньо широкий ряд джерел літератури, встановлено, що деструкція поліетилентерефталату під впливом вологи, температури та навантажень зсуву, відбувається за декількома механізмами та має автокаталітичний характер. В ході гідролітичної деструкції поліетилентерефталату утворюються його полімерні та/або олігомерні похідні з гідроксильними, карбоксильними та вінілестерними групами, етилен, ацетальдегіди і циклічні сполуки.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"28 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233148","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.286038
Валерій В. Єфименко, Наталія Г. Калмикова, Тетяна В. Кравчук, Микола П. Кравчук, Роман С. Жила
Проаналізовано умови роботи синтетичної Mobil Jet Oil 254 та мінеральної МК-8п олив у турбогвинтових двигунах гелікоптерів Airbus Н-145 та показано, що у процесі експлуатації температура у вузлах механізмів може сягати 150-200 °С, що призводить до зміни фізико-хімічних та експлуатаційних показників якості змащувальних матеріалів. Розглянуто динаміку зміни двох найважливіших показників якості авіаційних олив – це кінематична в’язкість та загальне лужне число. Показано, що зміна кінематичної в’язкості за час напрацювання олив у гелікоптері 300 год за нормативної температури вимірювання 100 °С для синтетичної Mobil Jet Oil 254 становить біля 5 %, а для мінеральної МК-8п – понад 18 %. За від’ємної нормативної температури вимірювання кінематичної в’язкості (-40 °С) її зміна для синтетичної оливи менше залежить від температури ніж мінеральної, що з трибологічної точки зору робить Mobil Jet Oil 254 більш привабливою для змащування механізмів двигуна. Показано, що лужне число мінеральної оливи МК-8п зі зростанням напрацювання до 300 год зменшується практично на 50 % та падає більш різко ніж синтетичної Mobil Jet Oil 254, що вказує на спрацювання у ній присадок.
За результатами проведених досліджень не рекомендовано застосовувати мінеральну оливу МК-8п у змащувальній системі гелікоптерів Airbus Н-145, оскільки олива не придатна тривалий час зберігати основні нормативні показники якості під час роботи в редукторі. Дослідження зміни якості олив у процесі реальної їх роботи в змащувальній системі гелікоптерів є актуальними щодо надання рекомендацій по термінам їх заміни.
{"title":"ЗМІНА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ОЛИВ У ПРОЦЕСІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГЕЛІКОПТЕРІВ «AIRBUS HELICOPTERS H-145»","authors":"Валерій В. Єфименко, Наталія Г. Калмикова, Тетяна В. Кравчук, Микола П. Кравчук, Роман С. Жила","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.286038","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.286038","url":null,"abstract":"Проаналізовано умови роботи синтетичної Mobil Jet Oil 254 та мінеральної МК-8п олив у турбогвинтових двигунах гелікоптерів Airbus Н-145 та показано, що у процесі експлуатації температура у вузлах механізмів може сягати 150-200 °С, що призводить до зміни фізико-хімічних та експлуатаційних показників якості змащувальних матеріалів. Розглянуто динаміку зміни двох найважливіших показників якості авіаційних олив – це кінематична в’язкість та загальне лужне число. Показано, що зміна кінематичної в’язкості за час напрацювання олив у гелікоптері 300 год за нормативної температури вимірювання 100 °С для синтетичної Mobil Jet Oil 254 становить біля 5 %, а для мінеральної МК-8п – понад 18 %. За від’ємної нормативної температури вимірювання кінематичної в’язкості (-40 °С) її зміна для синтетичної оливи менше залежить від температури ніж мінеральної, що з трибологічної точки зору робить Mobil Jet Oil 254 більш привабливою для змащування механізмів двигуна. Показано, що лужне число мінеральної оливи МК-8п зі зростанням напрацювання до 300 год зменшується практично на 50 % та падає більш різко ніж синтетичної Mobil Jet Oil 254, що вказує на спрацювання у ній присадок.
 За результатами проведених досліджень не рекомендовано застосовувати мінеральну оливу МК-8п у змащувальній системі гелікоптерів Airbus Н-145, оскільки олива не придатна тривалий час зберігати основні нормативні показники якості під час роботи в редукторі. Дослідження зміни якості олив у процесі реальної їх роботи в змащувальній системі гелікоптерів є актуальними щодо надання рекомендацій по термінам їх заміни.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"23 7","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233004","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.286682
Ганна О. Сергєєва, Михайло О. Компанець, Олена Ю. Нестерова
У наш час широко вивчається різна біологічна активність похідних піридинових солей, тип і сила яких залежить від присутності в молекулі замісника. Ароматичному піридиновому кільцю належить важлива роль у метаболізмі живого організму. Воно є окисною системою, відщеплюючи гідрид у нікотинамідаденіндинуклеотиді (НАД+) – складовою частиною ферменту дегідрогенази. Отже, нами здійснено синтез нових водорозчинних похідних сполук N-бензилпіридиній 3-карбоксамід фталімід-N-оксил, N-пропілпіридиній 3-карбоксамід фталімід-N-оксил та N-метилпіридиній 3-карбоксамід фталімід-N-оксил із піридиновим кільцем. Реакції відбувалися при взаємодії відповідних N-заміщених піридинових солей нікотинаміду з різними фталімід-N-оксильними солями. Також у межах роботи досліджено, підібрано та розроблено метод приєднання N-оксифталімідного аніону до N-заміщеної піридинової молекули.
{"title":"N-ЗАМІЩЕНІ ПІРИДИНОВІ СОЛІ З АНІОНОМ ФТАЛІМІД-N-ОКСИЛУ","authors":"Ганна О. Сергєєва, Михайло О. Компанець, Олена Ю. Нестерова","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.286682","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.286682","url":null,"abstract":"У наш час широко вивчається різна біологічна активність похідних піридинових солей, тип і сила яких залежить від присутності в молекулі замісника. Ароматичному піридиновому кільцю належить важлива роль у метаболізмі живого організму. Воно є окисною системою, відщеплюючи гідрид у нікотинамідаденіндинуклеотиді (НАД+) – складовою частиною ферменту дегідрогенази. Отже, нами здійснено синтез нових водорозчинних похідних сполук N-бензилпіридиній 3-карбоксамід фталімід-N-оксил, N-пропілпіридиній 3-карбоксамід фталімід-N-оксил та N-метилпіридиній 3-карбоксамід фталімід-N-оксил із піридиновим кільцем. Реакції відбувалися при взаємодії відповідних N-заміщених піридинових солей нікотинаміду з різними фталімід-N-оксильними солями. Також у межах роботи досліджено, підібрано та розроблено метод приєднання N-оксифталімідного аніону до N-заміщеної піридинової молекули.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"293 4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233005","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.285916
Едуард П. Штапенко, Євген О. Воронков, Володимир О. Заблудовський, Валентина В. Титаренко, Віолетта С. Краєва, Віталій М. Кузнецов
У роботі розглянуто адгезійну міцність електроосаджених покриттів нікелю, заліза, міді та цинку на мідній та сталевій підкладках. Для визначення теоретичних значень адгезійної міцності запропоновано теоретичний підхід до визначення адгезійної міцності на межі метал-метал. Авторами на основі аналізу механізму адгезії і природи контактної взаємодії отримано аналітичний вираз для розрахунку значень адгезійної міцності для певних пар металів, проте знаходження точного значення ряду величин, що входять у цей вираз, наприклад, питомої енергії зв'язку та модуля пружності, становить великі труднощі. Розрахунок енергії взаємодії атомів покриття та підкладки проводили за методом теорії функціоналу густини. У результаті було отримано теоретичні значення адгезійної міцності електроосаджених покриттів нікелю, заліза, міді та цинку на мідній та сталевій підкладках, які добре узгоджуються з експериментальними значеннями адгезійної міцності. Однак, існуючі розбіжності між теоретичними та експериментальними даними викликані певними труднощами знаходження питомої енергії зв'язку та модуля пружності, які пов'язані зі складністю моделювання реальної структури як плівки, так і підкладки. Пошуки вирішення цих питань стануть предметом подальших досліджень.
{"title":"АДГЕЗІЙНА МІЦНІСТЬ ЕЛЕКТРООСАДЖЕНИХ МЕТАЛЕВИХ ПЛІВОК З МЕТАЛЕВИМИ ПІДКЛАДКАМИ","authors":"Едуард П. Штапенко, Євген О. Воронков, Володимир О. Заблудовський, Валентина В. Титаренко, Віолетта С. Краєва, Віталій М. Кузнецов","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.285916","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.285916","url":null,"abstract":"У роботі розглянуто адгезійну міцність електроосаджених покриттів нікелю, заліза, міді та цинку на мідній та сталевій підкладках. Для визначення теоретичних значень адгезійної міцності запропоновано теоретичний підхід до визначення адгезійної міцності на межі метал-метал. Авторами на основі аналізу механізму адгезії і природи контактної взаємодії отримано аналітичний вираз для розрахунку значень адгезійної міцності для певних пар металів, проте знаходження точного значення ряду величин, що входять у цей вираз, наприклад, питомої енергії зв'язку та модуля пружності, становить великі труднощі. Розрахунок енергії взаємодії атомів покриття та підкладки проводили за методом теорії функціоналу густини. У результаті було отримано теоретичні значення адгезійної міцності електроосаджених покриттів нікелю, заліза, міді та цинку на мідній та сталевій підкладках, які добре узгоджуються з експериментальними значеннями адгезійної міцності. Однак, існуючі розбіжності між теоретичними та експериментальними даними викликані певними труднощами знаходження питомої енергії зв'язку та модуля пружності, які пов'язані зі складністю моделювання реальної структури як плівки, так і підкладки. Пошуки вирішення цих питань стануть предметом подальших досліджень.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"1 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233007","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.283742
Михайло. Б. Кравченко
Використання термодинамічного аналізу з метою зменшення витрат енергії є найбільш універсальним і практичним методом. Тому поширення нових методів термодинамічного аналізу є актуальною у світі, який готується до переходу на використання лише відновлюваних джерел енергії. У цій роботі представлено новий вид діаграми, які дозволяють наочно продемонструвати термодинамічні втрати в апаратах кріогенних установок. На конкретних прикладах проілюстровано особливості застосування діаграми Q-1/T для термодинамічного аналізу низькотемпературних циклів. На основі проведеного термодинамічного аналізу визначено принципи побудови водневих циклів Клода для перспективних установок зрідження водню з оптимізованою енергоефективністю. Ця стаття зосереджена на застосуванні нових методів та інноваційних концепцій, які є легкими у використанні. Тому ці методи можна використовувати для покращення майбутніх кріогенних установок для зрідження газів.
{"title":"ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ АНАЛІЗ ЦИКЛУ КЛОДА ДЛЯ ЗРІДЖЕННЯ ВОДНЮ","authors":"Михайло. Б. Кравченко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.283742","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.283742","url":null,"abstract":"Використання термодинамічного аналізу з метою зменшення витрат енергії є найбільш універсальним і практичним методом. Тому поширення нових методів термодинамічного аналізу є актуальною у світі, який готується до переходу на використання лише відновлюваних джерел енергії. У цій роботі представлено новий вид діаграми, які дозволяють наочно продемонструвати термодинамічні втрати в апаратах кріогенних установок. На конкретних прикладах проілюстровано особливості застосування діаграми Q-1/T для термодинамічного аналізу низькотемпературних циклів. На основі проведеного термодинамічного аналізу визначено принципи побудови водневих циклів Клода для перспективних установок зрідження водню з оптимізованою енергоефективністю. Ця стаття зосереджена на застосуванні нових методів та інноваційних концепцій, які є легкими у використанні. Тому ці методи можна використовувати для покращення майбутніх кріогенних установок для зрідження газів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"47 6","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233014","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.287489
Олена М. Жуковецька, Олена М. Гузенко, Руслан Т. Марійчук, Денис В. Снігур
Досліджено комплексоутворення Германію(ІV) з низкою алкіл- та феніл- похідних 6,7-дигідрокси-бензопірилію. Склад комплексів Ge(IV) : R = 1 : 2 встановлено класичними спектрофотометричними методами. На підставі сукупності даних запропоновано хімізм комплексоутворення. Показано, що комплексоутворювачем є катіон Ge(OH)22+, а ліганд взаємодіє у формі ангідрооснови. Визначені хіміко-аналітичні характеристики комплексів та зазначено, що найбільш інтенсивно забарвленими та стійкими є комплекси Ge(IV) з солями 6,7-дигідрокси-2,4-дифенілбензопірилію та 6,7-дигідрокси-4-метил-2-феніл-бензопірилію. Показано, що введення фенільних замісників у положення 2 і 4 бензопірілієвого фрагмента приводить до зміщення комплексоутворення в більш кислу область, підвищення стійкості продуктів взаємодії та збільшення їх молярних коефіцієнтів світлопоглинання. Із використанням солей 6,7-дигідрокси-2,4-диметилбензопірилію розроблено методику визначення Германію(ІV) після його екстракційного відділення у вигляді тетрахлориду. Методику апробовано в ході аналізу стандартних зразків мулу, зразку коксу та дієтичної добавки.
{"title":"КОМПЛЕКСОУТВОРЕННЯ Ge(IV) ІЗ ПОХІДНИМИ 6,7-ДИГІДРОКСИБЕНЗОПІРИЛІЮ ТА ЙОГО АНАЛІТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ","authors":"Олена М. Жуковецька, Олена М. Гузенко, Руслан Т. Марійчук, Денис В. Снігур","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.287489","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.287489","url":null,"abstract":"Досліджено комплексоутворення Германію(ІV) з низкою алкіл- та феніл- похідних 6,7-дигідрокси-бензопірилію. Склад комплексів Ge(IV) : R = 1 : 2 встановлено класичними спектрофотометричними методами. На підставі сукупності даних запропоновано хімізм комплексоутворення. Показано, що комплексоутворювачем є катіон Ge(OH)22+, а ліганд взаємодіє у формі ангідрооснови. Визначені хіміко-аналітичні характеристики комплексів та зазначено, що найбільш інтенсивно забарвленими та стійкими є комплекси Ge(IV) з солями 6,7-дигідрокси-2,4-дифенілбензопірилію та 6,7-дигідрокси-4-метил-2-феніл-бензопірилію. Показано, що введення фенільних замісників у положення 2 і 4 бензопірілієвого фрагмента приводить до зміщення комплексоутворення в більш кислу область, підвищення стійкості продуктів взаємодії та збільшення їх молярних коефіцієнтів світлопоглинання. Із використанням солей 6,7-дигідрокси-2,4-диметилбензопірилію розроблено методику визначення Германію(ІV) після його екстракційного відділення у вигляді тетрахлориду. Методику апробовано в ході аналізу стандартних зразків мулу, зразку коксу та дієтичної добавки.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"271 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233149","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
У цій роботі обговорюється вплив шорсткості поверхні та фізико-хімічних властивостей поверхні на початкову адгезію фосфатів до сталі. Зразки сталі, використані в цьому дослідженні, виготовлені з низьколегованої сталі A36. Фосфат був видобутий в районі Бен-Гурір-Марокко і в цій роботі використовувався у вигляді гранул, спресованих під різними тисками. Сталеву поверхню обробляли двома методами попередньої обробки поверхні – хонінгуванням та горизонтальним фрезеруванням. Досліджено вплив цих процедур на морфологію поверхні, шорсткість, поверхневу енергію та гідрофобність. Вимірюючи кут контакту на поверхнях фосфатних гранул і підкладок з низьколегованої сталі А36, ми змогли визначити деякі фізико-хімічні параметри та розрахувавши поверхневу енергію. Крім того, шорсткість кожного сталевого зразка була досліджена за допомогою вимірювача шорсткості та металургійного мікроскопа. Отримані результати показали, що фосфатована поверхня піддається впливу дисперсійних сил і має гідрофільний характер. Для поверхонь різних підкладок зі сталі А36 добре досліджено вплив шорсткості, отримано мінімальну поверхневу енергію як для попередньої обробки (хонінгування та горизонтального фрезерування), так і для визначеної шорсткості. Цей результат може бути використаний для підготовки поверхонь з мінімальною поверхневою енергією для мінімізації енергії руйнування і, отже, мінімізації адгезії та засмічення фосфатами сталі.
{"title":"ВПЛИВ ШОРСТКОСТІ НА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СТАЛІ А36: ДОСЛІДЖЕННЯ АДГЕЗІЇ ФОСФАТІВ","authors":"Юсеф Наджіх, Мустафа Адар, Маджда Медкур, Джамаа Бенгуррам, Мустафа Мабрукі","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.278149","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.278149","url":null,"abstract":"У цій роботі обговорюється вплив шорсткості поверхні та фізико-хімічних властивостей поверхні на початкову адгезію фосфатів до сталі. Зразки сталі, використані в цьому дослідженні, виготовлені з низьколегованої сталі A36. Фосфат був видобутий в районі Бен-Гурір-Марокко і в цій роботі використовувався у вигляді гранул, спресованих під різними тисками. Сталеву поверхню обробляли двома методами попередньої обробки поверхні – хонінгуванням та горизонтальним фрезеруванням. Досліджено вплив цих процедур на морфологію поверхні, шорсткість, поверхневу енергію та гідрофобність. Вимірюючи кут контакту на поверхнях фосфатних гранул і підкладок з низьколегованої сталі А36, ми змогли визначити деякі фізико-хімічні параметри та розрахувавши поверхневу енергію. Крім того, шорсткість кожного сталевого зразка була досліджена за допомогою вимірювача шорсткості та металургійного мікроскопа. Отримані результати показали, що фосфатована поверхня піддається впливу дисперсійних сил і має гідрофільний характер. Для поверхонь різних підкладок зі сталі А36 добре досліджено вплив шорсткості, отримано мінімальну поверхневу енергію як для попередньої обробки (хонінгування та горизонтального фрезерування), так і для визначеної шорсткості. Цей результат може бути використаний для підготовки поверхонь з мінімальною поверхневою енергією для мінімізації енергії руйнування і, отже, мінімізації адгезії та засмічення фосфатами сталі.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"8 1-2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233010","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.285545
А. Ель Аддалі, А. Ель Букілі, Л. Будад, М. Тайбі, Т. Гедіра
Фосфатні агрегати були теоретично досліджені за допомогою розрахунків теорії функціоналу густини (DFT). Оптимізовано потенціал іонізації (I), спорідненість до електрона (A), індекс електрофільності (ω), хімічний потенціал (μ), твердість (ŋ), м’якість (S) та дипольний момент (P). Отримані результати показали, що агрегати [PO4]3- (Q0) діють як донори електронів, в той час як агрегат [P4O10]0 (Q3) діє як акцептор електронів. Перехід від одних одиниць до інших передбачає збільшення кількості місткових оксигенів (МО), що відповідає зміні заряду Маллікена. Крім того, аналіз оптимізованих контурів електростатичного потенціалу показав, що електрофільна атака є більш очікуваною на зв’язках P-O-P. Також спрогнозовано ІЧ та раманівські спектри і досліджено зміну симетричних та асиметричних коливальних смуг фосфатних одиниць залежно від кількості місткових оксигенів.
{"title":"ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ФОСФАТНИХ СПОЛУК КВАНТОВИМ МЕТОДОМ DFT B3LYP/6-311G","authors":"А. Ель Аддалі, А. Ель Букілі, Л. Будад, М. Тайбі, Т. Гедіра","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.285545","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.285545","url":null,"abstract":"Фосфатні агрегати були теоретично досліджені за допомогою розрахунків теорії функціоналу густини (DFT). Оптимізовано потенціал іонізації (I), спорідненість до електрона (A), індекс електрофільності (ω), хімічний потенціал (μ), твердість (ŋ), м’якість (S) та дипольний момент (P). Отримані результати показали, що агрегати [PO4]3- (Q0) діють як донори електронів, в той час як агрегат [P4O10]0 (Q3) діє як акцептор електронів. Перехід від одних одиниць до інших передбачає збільшення кількості місткових оксигенів (МО), що відповідає зміні заряду Маллікена. Крім того, аналіз оптимізованих контурів електростатичного потенціалу показав, що електрофільна атака є більш очікуваною на зв’язках P-O-P. Також спрогнозовано ІЧ та раманівські спектри і досліджено зміну симетричних та асиметричних коливальних смуг фосфатних одиниць залежно від кількості місткових оксигенів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"8 3-4","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233144","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.281190
Олександр С. Виноградов, Юлія М. Давиденко, Вадим О. Павленко, Діна Д. Наумова, Ігор О. Фрицький, Сергій Шова, Олена В. Присяжна
Методом прямого синтезу – окисним розчиненням мідного порошку в присутності CuBr2 і C5H8N2 (3,5-диметил-1H-піразол) було виділено та ідентифіковано три різні типи кристалів. Отримано три нові координаційні спо-луки, а саме триядерну [Cu3(µ3-OH)(µ2-C5H7N2Br)(µ2-Br)3(C5H8N2)5Br]·CHCl3 (де C5H7N2Br – 4-бром-3,5-диметил-піразол) (1) (орторомбічна, Pnma) біядерну [Cu2(µ2-C5H7N2Br)(µ2-Br)(C5H8N2)4Br2]·2CHCl3 (2) (моноклінна, C2/c) та моноядерну [CuBr2(C5H8N2)3] (3) (триклінна, P ). Згідно з результатами рентгеноструктурного ана-лізу, комплекс 1 є триядерним шестичленним циклом, де атоми купруму з’єднані між собою трьома типами містків: μ2-бромід-іонами, молекулою μ2-4-бром-3,5-диметилпіразолу та μ3-гідроксогрупою. Біядерний комп-лекс 2 формується сполученням двох атомів купруму бідентатно-містковим бромід-іоном та містковою моле-кулою бромованого у 4-е положення 3,5-диметилпіразолу. Координаційна сполука 3 є моноядерним триго-нально-біпірамідальним комплексом купруму(II). Відбулося бромування певної частини молекул 3,5-диме-тилпіразолу в 4-е положення піразольного кільця. Згідно з результатами аналізу поверхні Хіршфельда, між-молекулярні контакти H···H мають найбільший внесок у кристалічну упаковку всіх сполук: 66.9 % для 1, 54.4 % для 2 і 66.5 % для 3.
{"title":"CuBr2 ЯК БРОМУЮЧИЙ АГЕНТ ПІРАЗОЛЬНИХ ЛІГАНДІВ: СИНТЕЗ КООРДИНАЦІЙНИХ СПОЛУК КУПРУМУ(ІІ) ШЛЯХОМ ОКИСНОГО РОЗЧИНЕННЯ МІДНОГО ПОРОШКУ В ОРГАНІЧНИХ РОЗЧИННИКАХ","authors":"Олександр С. Виноградов, Юлія М. Давиденко, Вадим О. Павленко, Діна Д. Наумова, Ігор О. Фрицький, Сергій Шова, Олена В. Присяжна","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.281190","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.281190","url":null,"abstract":"Методом прямого синтезу – окисним розчиненням мідного порошку в присутності CuBr2 і C5H8N2 (3,5-диметил-1H-піразол) було виділено та ідентифіковано три різні типи кристалів. Отримано три нові координаційні спо-луки, а саме триядерну [Cu3(µ3-OH)(µ2-C5H7N2Br)(µ2-Br)3(C5H8N2)5Br]·CHCl3 (де C5H7N2Br – 4-бром-3,5-диметил-піразол) (1) (орторомбічна, Pnma) біядерну [Cu2(µ2-C5H7N2Br)(µ2-Br)(C5H8N2)4Br2]·2CHCl3 (2) (моноклінна, C2/c) та моноядерну [CuBr2(C5H8N2)3] (3) (триклінна, P ). Згідно з результатами рентгеноструктурного ана-лізу, комплекс 1 є триядерним шестичленним циклом, де атоми купруму з’єднані між собою трьома типами містків: μ2-бромід-іонами, молекулою μ2-4-бром-3,5-диметилпіразолу та μ3-гідроксогрупою. Біядерний комп-лекс 2 формується сполученням двох атомів купруму бідентатно-містковим бромід-іоном та містковою моле-кулою бромованого у 4-е положення 3,5-диметилпіразолу. Координаційна сполука 3 є моноядерним триго-нально-біпірамідальним комплексом купруму(II). Відбулося бромування певної частини молекул 3,5-диме-тилпіразолу в 4-е положення піразольного кільця. Згідно з результатами аналізу поверхні Хіршфельда, між-молекулярні контакти H···H мають найбільший внесок у кристалічну упаковку всіх сполук: 66.9 % для 1, 54.4 % для 2 і 66.5 % для 3.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"56 1.2","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233011","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2023-10-28DOI: 10.15421/jchemtech.v31i3.285427
Олена Ю. Свєткіна, Андрій С. Коверя, Аліна О. Овчаренко, Ганна В. Тарасова, Ольга С. Пантелеєва
Хімічні джерела енергії набувають стрімкого розповсюдження у повсякденному житті людини. Ппереважна кількість батарей, що виробляються, відносяться до літій-іонних. Тому питання, пов’язані з поводженням відпрацьованих батарей, зокрема літій-іонного типу, є актуальними з ресурсної, екологічної, соціально-економічної точок зору. В роботі проаналізовані сучасні підходи до утилізації відпрацьованих літій-іонних батарей та надана принципова схема утилізації. Аналіз сучасних розробок та схем дозволив авторам запропонувати екологічно дружню схему утилізації відпрацьованих літій-іонних батарей шляхом біовилуговування. Схема включає підготовку чорної маси до переробки шляхом механоактивації у вертикальному вібраційному млині з подальшим розкладанням хімічних сполук цільових компонентів та переведення їх у розчинну форму. Умови проведення біотехнологічного циклу за участю метаболічного потенціалу ацидофільних мезофільних мікроорганізмів: кількість відхідної маси/бактеріальна суспензія у межах 1 : 44–1 : 56; температура середовища 29–30 °С; значення показника рН в діапазоні 2.2–4.0. На відміну від традиційних схем, запропонована технологія не передбачає пірометалургійного підходу та дозволяє ефективно підготувати чорну масу до вилучення металів та графіту за допомогою дії мікроорганізмів.
{"title":"РОЗРОБКА СХЕМИ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ЛІТІЙ-ІОННИХ БАТАРЕЙ ШЛЯХОМ БІОВИЛУГОВУВАННЯ","authors":"Олена Ю. Свєткіна, Андрій С. Коверя, Аліна О. Овчаренко, Ганна В. Тарасова, Ольга С. Пантелеєва","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.285427","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.285427","url":null,"abstract":"Хімічні джерела енергії набувають стрімкого розповсюдження у повсякденному житті людини. Ппереважна кількість батарей, що виробляються, відносяться до літій-іонних. Тому питання, пов’язані з поводженням відпрацьованих батарей, зокрема літій-іонного типу, є актуальними з ресурсної, екологічної, соціально-економічної точок зору. В роботі проаналізовані сучасні підходи до утилізації відпрацьованих літій-іонних батарей та надана принципова схема утилізації. Аналіз сучасних розробок та схем дозволив авторам запропонувати екологічно дружню схему утилізації відпрацьованих літій-іонних батарей шляхом біовилуговування. Схема включає підготовку чорної маси до переробки шляхом механоактивації у вертикальному вібраційному млині з подальшим розкладанням хімічних сполук цільових компонентів та переведення їх у розчинну форму. Умови проведення біотехнологічного циклу за участю метаболічного потенціалу ацидофільних мезофільних мікроорганізмів: кількість відхідної маси/бактеріальна суспензія у межах 1 : 44–1 : 56; температура середовища 29–30 °С; значення показника рН в діапазоні 2.2–4.0. На відміну від традиційних схем, запропонована технологія не передбачає пірометалургійного підходу та дозволяє ефективно підготувати чорну масу до вилучення металів та графіту за допомогою дії мікроорганізмів.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"170 3","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"136233140","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：