РЕЗУЛЬТАТИ ЦИТОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ НА ТЛІ РІЗНОЇ РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ

Abstract

Мета дослідження. Цитологічне дослідження інтенсивності та тривалості фаз раневого процесу у хворих на генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступенів тяжкості з нормо-, гіпер- та гіпореактивністю організму після проведення за показаннями клаптевої операції. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 216 пацієнтів віком від 45 до 55 років з діагнозом генералізований пародонтит ІІ, ІІІ ступенів тяжкості. В залежності від стану реактивності організму хворі були розподілені на три групи: перша – нормореакція (132 особи); друга – гіперреакція (46 осіб); третя – гіпореакція (38 осіб). Хворим за показаннями виконували клаптеву операцію. Забір крові проводили після хірургічного втручання на 1-у, 4-у, 6-у та 9-у добу. Фази перебігу раневого процесу визначали за допомогою цитологічного дослідження методом мазків-відбитків. Наукова новизна. Результати цитологічного дослідження показали, що для хворих на генералізований пародонтит при нормореактивності організму після проведення хірургічного втручання характерним є загоєння рани з трьома періодами клітинної реакції: період початкових дегенеративних змін (1-а доба), запалення з активною гранулоцитарною і макрофагальною реакціями (4-а доба) і наростання репаративних процесів (6-а доба). При гіперреактивності організму більш активно розвивалася і довше тривала гранулоцитарна реакція, тому пізніше з'являлися клітинні ознаки регенерації (9-а доба). При гіпореактивності організму пізніше наступала і була затяжною гранулоцитарна реакція, тому пізніше з'являлися клітинні ознаки регенерації (9-та доба). Висновки. Приведення фаз раневого процесу до таких при нормореактивності організму у хворих на генералізований пародонтит розглядається як умова оптимізації загоєння слизово-кісткової рани після проведеного хірургічного лікування і подальшої стабілізації процесу в тканинах пародонта.