ПЕРЕДУМОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗМІНЮВАНОСТІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ І КРАЇНАХ БАЛТІЇ: ПОЛІТИКО-ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ (1990 – 2004)

Abstract

Метою статті є дослідження процесу змінюваності влади в результаті парламентських та президентських виборів в Україні і країнах Балтії під впливом наслідків від непопулярних реформ у соціально-економічній сфері протягом першого десятиліття їх незалежності. Методологія дослідження полягає у використанні різного інструментарію для досягнення мети. До нього належать: історико-компаративне зіставлення результатів виборів у досліджуваних країнах для визначення їх політичних особливостей в перехідний період; динаміки, за допомогою якого було розглянуто кількісні та якісні політичні зміни у цих країнах протягом першого десятиліття незалежності; синхронний, який використовувався для аналізу результатів виборів у досліджуваних країнах паралельно, в один й той самий період; політологічного аналізу, який сприяв чіткому розумінню партійної архітектури у парламентах і особливостей формування виконавчої влади у зазначених країнах. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в науковому дискурсі визначено результати виборів в Україні і країнах Балтії у перше десятиліття незалежності через призму підтримки правих і правоцентристських, а також лівих і лівоцентристських партій після проведення ними реформ в умовах транзиту. Висновки. У досліджені визначено, що в українській політичній моделі, згідно з якою президент мав ключове право на формування уряду, політики лівого сегменту, критикуючи дії глави держави в умовах переходу від планової до ринкової економіки, отримували більшість мандатів як за мажоритарною складовою, так згодом і за списками політичних партій. У Латвії та Естонії електоральні симпатії були протилежними українським, адже у них виборці схилялися до підтримки саме правих і правоцентристських політиків, котрі в умовах парламентських форм правління формували уряди, що більш ефективно здійснювали перехід своїх країн до ринку. Литовський досвід змінюваності влади у 1990-х рр. є особливим, адже на кожних наступних виборах перемога діставалася опозиції, що більше нагадувало своєрідний “електоральний маятник”. Ключові слова: лівоцентристи, правоцентристи, партія, вибори, транзит, президент