{"title":"ВНЕСОК НТШ У СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ У ЛЬВОВІ (КІНЕЦЬ ХІХ ст. – СЕРЕДИНА 1920-х рр.)","authors":"Володимир МЕЛЬНИК, Володимир КАЧМАР","doi":"10.24919/2519-058x.28.287552","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – проаналізувати внесок Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у поширення серед населення Галичини ідеї створення українського університету у Львові наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. та заснування Українського таємного університету (1921). Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, послідовності, наукового плюралізму, об’єктивності, системності та всебічності, застосуванні загальнонаукових і спеціально-наукових методів, а також скрупульозному аналізі тогочасних періодичних видань, мемуарної літератури, архівних документів. Наукова новизна статті: уперше в українській історіографії на конкретних прикладах проілюстровано вагомий внесок Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у становлення ідеї створення українського університету в умовах полонізації вищої школи Львова та реалізацію цієї ідеї у Другій Речі Посполитій, що вилилося у заснування Українського таємного університету. Висновки. Починаючи з кінця ХІХ ст., члени наукового товариства виступали за українізацію вищої школи на теренах Галичини, домагалися відкриття національного університету, що на практиці проявлялося у надсиланні Звернень до вищих органів влади Австро-Угорської монархії, співпраці з українською Парламентською Репрезентацією (УПР), національно-культурними організаціями краю на ґрунті реалізації задекларованих прагнень. Вимоги НТШ були ідентичними з вимогами українського студентства, яке напередодні Першої світової війни організувало масштабну хвилю студентських виступів, що завершилися обіцянками австрійського уряду відкрити український університет. У роки Першої світової війни НТШ не полишало наміру заснувати український заклад вищої освіти, що, однак, не увінчалося успіхом. В умовах польського владного режиму ініціатива НТШ щодо заснування національного університету знайшла чимало прихильників у середовищі політичної, культурно-освітньої інтелігенції, що й посприяло заснуванню Українського таємного університету. Його науково-організаційна діяльність вибудовувалася навколо НТШ, більшість членів якого працювали викладачами, а також готували підручники для студентів. Антиукраїнська діяльність центральних органів влади Другої Речі Посполитої унеможливила діяльність Українського таємного університету, що, зрештою, призвело до його самоліквідації (1925). Ключові слова: НТШ, наукова інтелігенція, Український таємний університет, Друга РічПосполита, студенти, освітній процес, репресії.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"44 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287552","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета статті – проаналізувати внесок Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у поширення серед населення Галичини ідеї створення українського університету у Львові наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. та заснування Українського таємного університету (1921). Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, послідовності, наукового плюралізму, об’єктивності, системності та всебічності, застосуванні загальнонаукових і спеціально-наукових методів, а також скрупульозному аналізі тогочасних періодичних видань, мемуарної літератури, архівних документів. Наукова новизна статті: уперше в українській історіографії на конкретних прикладах проілюстровано вагомий внесок Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у становлення ідеї створення українського університету в умовах полонізації вищої школи Львова та реалізацію цієї ідеї у Другій Речі Посполитій, що вилилося у заснування Українського таємного університету. Висновки. Починаючи з кінця ХІХ ст., члени наукового товариства виступали за українізацію вищої школи на теренах Галичини, домагалися відкриття національного університету, що на практиці проявлялося у надсиланні Звернень до вищих органів влади Австро-Угорської монархії, співпраці з українською Парламентською Репрезентацією (УПР), національно-культурними організаціями краю на ґрунті реалізації задекларованих прагнень. Вимоги НТШ були ідентичними з вимогами українського студентства, яке напередодні Першої світової війни організувало масштабну хвилю студентських виступів, що завершилися обіцянками австрійського уряду відкрити український університет. У роки Першої світової війни НТШ не полишало наміру заснувати український заклад вищої освіти, що, однак, не увінчалося успіхом. В умовах польського владного режиму ініціатива НТШ щодо заснування національного університету знайшла чимало прихильників у середовищі політичної, культурно-освітньої інтелігенції, що й посприяло заснуванню Українського таємного університету. Його науково-організаційна діяльність вибудовувалася навколо НТШ, більшість членів якого працювали викладачами, а також готували підручники для студентів. Антиукраїнська діяльність центральних органів влади Другої Речі Посполитої унеможливила діяльність Українського таємного університету, що, зрештою, призвело до його самоліквідації (1925). Ключові слова: НТШ, наукова інтелігенція, Український таємний університет, Друга РічПосполита, студенти, освітній процес, репресії.