ХІТОЗАН ТА КАТІОННИЙ КРОХМАЛЬ ЯК ФЛОКУЛЯНТИ ДИСПЕРСІЇ ДІОКСИДУ СИЛІЦІЮ

Abstract

Полісахариди хітозан із ступенем деацетилювання 82% та катіонний крохмаль із ступенем заміщення гідрогену в глюкопіранозних ланках на ( N , N , N -триетил- N -2-гідроксиропіламонійний фрагмент) 20% використані як флокулянти у 0,5% водній дисперсії кварцу меленого (діоксиду силіцію SiO 2 ). Турбідиметричним методом, що показує швидкість флокуляції частинок SiO2 залежить від значення рН та способу встановлення рН дисперсії середовища. Турбідиметричним методом та термічним аналізом встановлено, що ефективна флокуляція як у випадку, коли дисперсію SiO 2 підкислюють до рН 2, після чого входять флокулянт, а потім додаванням NaOH встановлюють рН 5, що пояснюється найбільшим адсорбуванням катіонних полісахаридів на поверхні частинок SiO 2 в умовах кислого. середовища дисперсії SiO 2 (рН 2). Флокуляція в 0,5% водній дисперсії SiO 2 має екстремальну залежність від концентрації флокулянтів, як хітозану, так і катіонного крохмалю. Найбільша швидкість флокуляції всіх при концентрації хітозану 588 мг/л, а катіонного крохмалю 560 мг/л. При концентраціях флокулянтів найменш оптимальної щільності адсорбційних шарів на поверхні частинок дисперсії недостатня для ефективної флокуляції, а при концентраціях, більших за оптимальну температуру, знижуються адсорбційні шари флокулянтів, які частково стабілізують дисперсну фазу.