Олексій О. Хлопицький, Ігор Л. Коваленко, Лілія А. Фролова, Маргарита І. Скиба, Наталія П. Макарченко
{"title":"ЗОЛОШЛАКОВІ ВІДХОДИ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ,ЯК ПЕРСПЕКТИВНА СИРОВИНА СУЧАСНОСТІ","authors":"Олексій О. Хлопицький, Ігор Л. Коваленко, Лілія А. Фролова, Маргарита І. Скиба, Наталія П. Макарченко","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.286130","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В даній роботі розглянуті можливості комплексної переробки золошлакових відходів теплових електростанцій. Робота містить технологічні дані кислотної, лужної та фторидної переробок золо шлаків. Встановлений хімічний склад золошлакових відходів Дніпропетровського регіону. Встановлено, що при використанні кислотної технології переробки мінеральними кислотами, обов’язковою умовою є попередня магнітна сепарація. Вилуговування одержаної магнітної та немагнітної фракцій проводять при 105оС впродовж 2 годин. При цьому більш повне вилучення спостерігається з магнітної фракції. Додатково можливо вилучити рідкі та розсіяні елементи. Встановлено, що при лужній технології переробки можна використовувати широкий перелік лужний сполук на основі натрію. При цьому можна вилучити скандій, галій та глинозем. Температура процесу 50оС впродовж 2годин. Встановлено, що для більш повної переробки відходів процес спікання проводять при 1400-1500оС. Залишок при лужній переробці знаходить своє застосування у будівництві. Встановлено, що при використанні фторидної технології переробки золошлаків алюмосилікатні сполуки піддаються більш повній переробці завдяки вилученню кремнію, що дає можливість поступово одержати із відходів алюміній та залізо.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"179 5","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Chemistry and Technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.286130","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"CHEMISTRY, MULTIDISCIPLINARY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
В даній роботі розглянуті можливості комплексної переробки золошлакових відходів теплових електростанцій. Робота містить технологічні дані кислотної, лужної та фторидної переробок золо шлаків. Встановлений хімічний склад золошлакових відходів Дніпропетровського регіону. Встановлено, що при використанні кислотної технології переробки мінеральними кислотами, обов’язковою умовою є попередня магнітна сепарація. Вилуговування одержаної магнітної та немагнітної фракцій проводять при 105оС впродовж 2 годин. При цьому більш повне вилучення спостерігається з магнітної фракції. Додатково можливо вилучити рідкі та розсіяні елементи. Встановлено, що при лужній технології переробки можна використовувати широкий перелік лужний сполук на основі натрію. При цьому можна вилучити скандій, галій та глинозем. Температура процесу 50оС впродовж 2годин. Встановлено, що для більш повної переробки відходів процес спікання проводять при 1400-1500оС. Залишок при лужній переробці знаходить своє застосування у будівництві. Встановлено, що при використанні фторидної технології переробки золошлаків алюмосилікатні сполуки піддаються більш повній переробці завдяки вилученню кремнію, що дає можливість поступово одержати із відходів алюміній та залізо.