Георгій К. Лавренченко, Олексій Г. Слинько, Артем С. Бойчук, Сергій В. Козловський, Віталій М. Галкін
{"title":"ПЕРЕТВОРЕННЯ РІДИНИ У ПАРУ. ЯК І НАВІЩО?","authors":"Георгій К. Лавренченко, Олексій Г. Слинько, Артем С. Бойчук, Сергій В. Козловський, Віталій М. Галкін","doi":"10.15421/jchemtech.v31i3.285771","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Для перетворення рідини на пару використовують статичний і гідродинамічний методи. Гідродинамічний метод перетворення рідини на пару реалізується для невеликої кількості рідини, що стискається та ізобарно нагрівається до температури насичення. Далі її подають у розпиленому вигляді на вертикально розташовану поверхню, температура якої вища за температуру поданої рідини. Рідина миттєво перетворюється на насичену пару. Поверхня, що безперервно нагрівається, поміщена в замкнений об’єм, обладнаний клапанами регулювання моменту і кількості рідини, а також кінцевий тиск і температуру перегріву пари. Працездатність і ефективність пропонованого гідродинамічного методу пароутворення з ізохорним процесом її перегріву перевірено на прикладі термодинамічного циклу паротурбінної установки з проміжним перегрівом пари потужністю 20000 кВт. Вихідні пара-метри пари, що надходить на лопатки турбіни: тиск 10 МПа, температура 510 °С, температура проміжного перегріву пари 500 °С, тиск конденсації 0.005 МПа. Порівняльні розрахунки показали, що пропонований цикл за основними техніко-економічними показниками істотно перевершує класичний цикл паротурбінних установок. Усі числові, конструктивні та експлуатаційні показники свідчать на його користь. Так, у ньому відсутній паровий котел, який з точки зору конструкції складний, великогабаритний і масивний, та використовується ефективніший із термодинамічної точки зору ізохорний процес перегріву пари.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":"81 10","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-10-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Chemistry and Technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i3.285771","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"CHEMISTRY, MULTIDISCIPLINARY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Для перетворення рідини на пару використовують статичний і гідродинамічний методи. Гідродинамічний метод перетворення рідини на пару реалізується для невеликої кількості рідини, що стискається та ізобарно нагрівається до температури насичення. Далі її подають у розпиленому вигляді на вертикально розташовану поверхню, температура якої вища за температуру поданої рідини. Рідина миттєво перетворюється на насичену пару. Поверхня, що безперервно нагрівається, поміщена в замкнений об’єм, обладнаний клапанами регулювання моменту і кількості рідини, а також кінцевий тиск і температуру перегріву пари. Працездатність і ефективність пропонованого гідродинамічного методу пароутворення з ізохорним процесом її перегріву перевірено на прикладі термодинамічного циклу паротурбінної установки з проміжним перегрівом пари потужністю 20000 кВт. Вихідні пара-метри пари, що надходить на лопатки турбіни: тиск 10 МПа, температура 510 °С, температура проміжного перегріву пари 500 °С, тиск конденсації 0.005 МПа. Порівняльні розрахунки показали, що пропонований цикл за основними техніко-економічними показниками істотно перевершує класичний цикл паротурбінних установок. Усі числові, конструктивні та експлуатаційні показники свідчать на його користь. Так, у ньому відсутній паровий котел, який з точки зору конструкції складний, великогабаритний і масивний, та використовується ефективніший із термодинамічної точки зору ізохорний процес перегріву пари.