Коморбідна ендокринна патологія як наслідок функціонально-метаболічних порушень печінки та її корекція новим засобом

Abstract

У медичній практиці все більше поширюється таке явище, як коморбідність, тобто, існування в пацієнта двох або більше захворювань і синдромів, що пов’язані між собою, співпадаючих за часом, або тих, що є наслідком основного захворювання та його лікування. Оскільки печінка є одним з найважливіших метаболічних органів, розповсюдження захворювань печінки значно збільшує кількість пов’язаних з ними коморбідних патологій. Однією з поширених патологій гепатобіліарної системи в світі вважають неалкогольну жирову хворобу печінки, розвиток якої може призвести також до пору­шень з боку щитовидної залози, сперматогенезу тощо. Слід зазначити, що діагностика та лікування коморбідних патологій значно ускладнені через неспецифічні симптоми хвороби. Для ефективної корекції коморбідної патології, що поєднує порушення сперматогенезу з розвитком гіпотиреозу на фоні гепатиту, є перспективною розробка комбінованих лікарських засобів, які б поєднували спер­ матостимулюючу активність з гепатопротекторною та відновлюючим впливом на тиреоїдний статус організму. У ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України» розроблено такий інноваційний засіб на основі камфорної кислоти та селеновмісної сполуки. Мета дослідження – оцінити вплив нового засобу на основі дикарбонової кислоти та селеновміс­ної сполуки на процеси сперматогенезу, тиреоїдний статус за умов токсичного та медикаментозно­го гепатиту. Дослідження проведено на 80 безпородних білих щурах­самцях масою 200–250 г. Відтворено дві моделі експериментального гепатиту, токсичний (ураження тетрахлорметаном) і медикаментозний (парацетамол­індукований). Верифікацію ушкодження печінки проводили біохімічними методами: визначали активність АлАТ, АсАТ, ГГТ та ЛФ, також досліджували процеси сперматогенезу та рівень гормонів щитовидної залози. В умовах як токсичного, так і медикаментозного ураження печінки в тварин виявлені значні зміни активності печінкових ферментів. Також відмічено суттеве зниження рівня тиреоїдних гормонів і значні порушення процесів сперматогенезу. В умовах корекції обох форм індукованого гепатиту новим засобом відмічена нормалізація активності печінкових ферментів, підвищення рівня тиреоїд­них гормонів у піддослідних тварин і нормалізація показників спермограми. Отже, новий засіб на основі похідного дикарбонової кислоти та селеновмісної сполуки є ефектив­ним і перспективним як потенційний лікарський засіб для корекції коморбідної патології, що виникає внаслідок функціонально-­метаболічних порушень печінки.