І. О. Бойко, Л. В. Музичка, Н. О. Вринчану, О. Б. Смолій
{"title":"Антимікробна активність функціоналізованих (піримідин-5-іл)трифенілфосфонієвих солей","authors":"І. О. Бойко, Л. В. Музичка, Н. О. Вринчану, О. Б. Смолій","doi":"10.33250/17.04.291","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"\n \n \nЗначне поширення антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, зниження ефективності антимікробної хіміотерапії потребують пошуку нових сполук і розробки препаратів, які здатні інгібувати ріст і розмноження збудників інфекційного процесу. \n \n \n \nМета дослідження – оцінити специфічну антибактеріальну дію функціоналізованих (піримідин-5-іл)трифенілфосфонієвих солей щодо планктонних клітин з різною чутливістю до антимікробних препаратів. \nАнтимікробну дію (піримідин-5-іл)трифенілфосфонієвих солей щодо планктонних клітин бактерій S. aureus, E. coli та P. aeruginosa вивчали загальноприйнятими методами з визначенням мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Тест-штамами мікроорганізмів були еталонні тест-штами та клінічні ізоляти як чутливі до дії антимікробних препаратів, так і полірезистентні штами. \nОтримані результати свідчать, що функціоналізовані (піримідин-5-іл)трифенілфосфонієві солі виявляють активність щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. До їхньої дії чутливі метицилінрезистентні штами S. аureus та полірезистентні штами P. aeruginosa. Згідно з отриманими даними, сполуки М-1711, М-1717 і М-1729 виявляють переваги перед азитроміцином щодо метицилінрезистентних тест-штамів S. aureus NCTC 12493 та S. aureus АТСС 43300. За значенням МІК сполуки переважають дію ципрофлоксацину (МІК 2,0 мкг/мл). Дані дослідження впливу сполук на E. coli свідчать про те, що їхня активність дещо поступається такій щодо золотистого стафілококу, МІК у межах 2,7–50,0 мкг/мл. За спектром інгібувальної активності найвиразніший ефект зареєстрований у сполук М-1717 і М-1729. \nТаким чином, отримані результати дослідження свідчать про перспективність подальшого фармакологічного вивчення сполук М-1717 і М-1729 з метою оцінки доцільності створення на його основі нового антимікробного препарату. \n \n \n \n \n \n","PeriodicalId":19874,"journal":{"name":"Pharmacology and Drug Toxicology","volume":"8 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Pharmacology and Drug Toxicology","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33250/17.04.291","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Значне поширення антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, зниження ефективності антимікробної хіміотерапії потребують пошуку нових сполук і розробки препаратів, які здатні інгібувати ріст і розмноження збудників інфекційного процесу.
Мета дослідження – оцінити специфічну антибактеріальну дію функціоналізованих (піримідин-5-іл)трифенілфосфонієвих солей щодо планктонних клітин з різною чутливістю до антимікробних препаратів.
Антимікробну дію (піримідин-5-іл)трифенілфосфонієвих солей щодо планктонних клітин бактерій S. aureus, E. coli та P. aeruginosa вивчали загальноприйнятими методами з визначенням мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Тест-штамами мікроорганізмів були еталонні тест-штами та клінічні ізоляти як чутливі до дії антимікробних препаратів, так і полірезистентні штами.
Отримані результати свідчать, що функціоналізовані (піримідин-5-іл)трифенілфосфонієві солі виявляють активність щодо грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. До їхньої дії чутливі метицилінрезистентні штами S. аureus та полірезистентні штами P. aeruginosa. Згідно з отриманими даними, сполуки М-1711, М-1717 і М-1729 виявляють переваги перед азитроміцином щодо метицилінрезистентних тест-штамів S. aureus NCTC 12493 та S. aureus АТСС 43300. За значенням МІК сполуки переважають дію ципрофлоксацину (МІК 2,0 мкг/мл). Дані дослідження впливу сполук на E. coli свідчать про те, що їхня активність дещо поступається такій щодо золотистого стафілококу, МІК у межах 2,7–50,0 мкг/мл. За спектром інгібувальної активності найвиразніший ефект зареєстрований у сполук М-1717 і М-1729.
Таким чином, отримані результати дослідження свідчать про перспективність подальшого фармакологічного вивчення сполук М-1717 і М-1729 з метою оцінки доцільності створення на його основі нового антимікробного препарату.