КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ ЛІДЕРА В РОМАНІ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ХАРАКТЕРНИК»

Abstract

Постановка проблеми. Вияв індивідуальної мовленнєвої поведінки – це позбавлений усвідомленого мотивування, автоматизований, індивідуальний, стереотипний вияв мовленнєвої діяльності й дискурсивного мислення конкретної мовної особистості. Комунікативне лідерство мовної особистості можливе лише тоді, коли вона посідає в колективі й суспільстві провідне місце серед інших подібних мовних особистостей, вирізняючись вищим рівнем інтелекту, міцнішою волею до діяльності, мотивацією досягати поставленої мети, високою культурою поведінки і мовної комунікації. Усе це є актуальним для персонажа роману В. Шкляра «Характерник» кошового Івана Сірка, який постає беззаперечним лідером і майстерно комунікує на різних рівнях, вправно використовуючи різні комунікативні стратегії і тактики, дотримуючись своєї лінії мовленнєвої поведінки. Метою цієї наукової розвідки є аналіз особливостей мовної особистості лідера в романі Василя Шкляра «Характерник» крізь призму вивчення комунікативної поведінки кошового Івана Сірка. Методи дослідження. У запропонованому дослідженні застосовуємо метод діалогічної інтерпретації тексту та контекстуально-інтерпретаційний метод, під яким трактуємо сукупність процедур, спрямованих на встановлення статусу тексту щодо інших текстів, його значущості в соціокультурному контексті, а також на реконструкцію авторського (комунікативного) задуму, мотивів і цілей, загального змісту, рецептивного спрямування тексту. Основні результати дослідження. Переконання як основна комунікативна стратегія комунікативного лідера є суттєвим компонентом мовленнєвого впливу, кінцева мета якого – змінити, трансформувати, оновити ставлення комуніканта стосовно того чи того питання. Загалом комунікативну стратегію переконання зреалізовано в мовній особистості лідера з використанням тактик: самопрезентації, позитивних перспектив, обіцянки, дистанціювання, заклику. Отаман як комунікативний лідер, відчуваючи настрої козаків, добирає відповідні стратегії і тактики мовленнєвого спілкування. Їхня побудова та реалізація переважно залежать від прагматичних чинників, зокрема від орієнтації в психічній, емоційній сферах адресата. Загалом про мовну особистість Івана Сірка дізнаємося лише з його комунікації з козаками. Основною запорукою авторитету козацького ватажка вважаємо успішне керування діалогічною взаємодією. Висновки і перспективи. В актуалізації комунікативних стратегій і тактик поведінки Івана Сірка виявлено індивідуальні особливості мовної особистості, які забезпечують її неповторність і формують індивідуальний тип. Комунікативна поведінка  отамана змінюється залежно від ситуації. У своїй промові на віче Іван Сірко, використовуючи різні комунікативні тактики, виказував повагу до побратимів, до їхніх поглядів, акцентував на єдності, рівності, стійкості перед ворогами. Спілкуючись з козаками сам на сам, без урочистостей, кошовий поводить себе відповідно до статусу «батька» – мудрого, справедливого, суворого й авторитарного. У міжособистісній комунікації Іван Сірко не вживає улесливих звертань, не витрачає час на доведення власної думки, роз’яснення тощо, а переважно віддає накази, карає за непослух, не маючи жодного спротиву, що характеризує його як справжнього комунікативного лідера.