Background. Political discourse is the most value-oriented of other types of discourse. The most compelling political arguments during the presidential campaigns include four key criteria: democracy, moral persuasion, social questions and ideological problems. The current political discourse presents characterizations of events from the standpoint of individual values, party values, and personal interests. In this case, the concept of political/ideological characterizations is associated with a system of values, which determine the position of the subject of speech. Nowadays, argumentation is studied by a special method – the theory of argumentation, but at the same time it becomes an interest for linguistic research, because argumentation exists only in one of the forms of speeches. The purpose. Is to characterize the specific linguo-stylistic features of political speeches, identify the argumentation tools in the politicians’ speeches and analyze the ways and peculiarities of their translation, which help translators to preserve the completeness of the content and transmit the argumentation tools into the translation of political texts from English into Ukrainian. Methods. The following linguistic research methods were used in our study: descriptive method to describe the characteristics of argumentation tools and their equivalents, which were studied and comparative method to make comparisons between argumentation tools in source and target languages. Results. The functional specificity of political discourse in relation to other types of discourse is manifested in its basic instrumental function (the struggle for power). At the same time, political discourse, along with religious and advertising, is included in the group of discourses for which the regulatory function is leading, since it emphasizes the role of language in regulating the behavior of the. The main function of political discourse is to use it as an instrument of political power. Political communication performs the function of an intermediary link, often replacing physical violence itself and makes possible changes in society towards ordering, paves the way for compromises, making facts and arguments well-known for public. Various lexico-stylistic devices, figures and tropes emphasize the language of a political leader and have a direct impact on the image of politicians. It turned out that the main ones are: extensive usage of colloquial and slang vocabulary and composite words. We discovered the following stylistic figures: antithesis, inversion, ellipsis, parceling, repetitions and rhetorical questions. The most frequently used among them were repetitions, rhetorical questions and parceling. Discussion. The dominant aspect of the political discourse is the concept of value, which must be reproduced in the translated political text, taking into account the value hierarchy of different cultures. Translation includes several stages: first translator should understand and cl
{"title":"THE STRATEGIES OF ARGUMENTATION IN POLITICAL SPEECHES","authors":"О. Новікова, І. Суїма","doi":"10.15421/462320","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462320","url":null,"abstract":"Background. Political discourse is the most value-oriented of other types of discourse. The most compelling political arguments during the presidential campaigns include four key criteria: democracy, moral persuasion, social questions and ideological problems. The current political discourse presents characterizations of events from the standpoint of individual values, party values, and personal interests. In this case, the concept of political/ideological characterizations is associated with a system of values, which determine the position of the subject of speech. Nowadays, argumentation is studied by a special method – the theory of argumentation, but at the same time it becomes an interest for linguistic research, because argumentation exists only in one of the forms of speeches. \u0000The purpose. Is to characterize the specific linguo-stylistic features of political speeches, identify the argumentation tools in the politicians’ speeches and analyze the ways and peculiarities of their translation, which help translators to preserve the completeness of the content and transmit the argumentation tools into the translation of political texts from English into Ukrainian. \u0000Methods. The following linguistic research methods were used in our study: descriptive method to describe the characteristics of argumentation tools and their equivalents, which were studied and comparative method to make comparisons between argumentation tools in source and target languages. \u0000Results. The functional specificity of political discourse in relation to other types of discourse is manifested in its basic instrumental function (the struggle for power). At the same time, political discourse, along with religious and advertising, is included in the group of discourses for which the regulatory function is leading, since it emphasizes the role of language in regulating the behavior of the. The main function of political discourse is to use it as an instrument of political power. Political communication performs the function of an intermediary link, often replacing physical violence itself and makes possible changes in society towards ordering, paves the way for compromises, making facts and arguments well-known for public. Various lexico-stylistic devices, figures and tropes emphasize the language of a political leader and have a direct impact on the image of politicians. It turned out that the main ones are: extensive usage of colloquial and slang vocabulary and composite words. We discovered the following stylistic figures: antithesis, inversion, ellipsis, parceling, repetitions and rhetorical questions. The most frequently used among them were repetitions, rhetorical questions and parceling. \u0000Discussion. The dominant aspect of the political discourse is the concept of value, which must be reproduced in the translated political text, taking into account the value hierarchy of different cultures. Translation includes several stages: first translator should understand and cl","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"62 22","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449166","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Постановка проблеми. Робота присвячена аналізу та систематизації продуктивних і непродуктивних метафоричних трансформацій у медійний текстах політичного спрямування на прикладі інформаційної програми новин на каналі 1+1 (ТСН). Метою статті є розгляд і виявлення особливостей використання політичної метафори в сучасному українськомовному інформаційному Інтернет-просторі. Методи дослідження. Відповідно до заявленої проблеми використано метод контекстуального аналізу, описовий метод і прийом індукції. Основні результати дослідження. Як відомо, засоби масової інформації (телебачення, газети, радіо) є віддзеркаленням подій суспільного життя країни загалом, у межах якої вони виходять. Тому неабияке значення має мова, якою вони транслюються. У роботі проаналізовано метафоричні перенесення у сучасних українськомовних засобах масової інформації. Особлива увага приділена аналізу та систематизації продуктивних і непродуктивних семантичних груп метафоричних трансформацій у політичному дискурсі. Визначено, що метафора як мовна і мовленнєва одиниця виконує декілька різних функцій, залежно від яких вона може розглядатись як стилістичний прийом, як спосіб образного вираження змісту, як спосіб пізнання та номінації нових понять, як спосіб мислення. З метою виявлення продуктивності та особливостей вживання політичної метафори на телебаченні ми дослідили матеріали інформаційних програм новин каналу 1+1 (ТСН). Зазначений канал був не випадково обраний для виокремлення політичних метафор, бо 1+1 – загальнонаціональний канал, а тому його мовлення розповсюджене на всі міста та області України. Ґрунтуючись на отриманих результатах дослідження, виокремили такі продуктивні концептуальні групи політичних метафор, як-от: «Політика – людина», «Політика – театр», «Політика – мистецтво», «Політика – мистецтво приготування їжі», «Політика – спорт», «Політика – економіка», «Політика – медицина». Висновки і перспективи. Аналіз відповідного матеріалу дав можливості для певних узагальнень. Метафора – це унікальний засіб вторинної номінації, що активно функціонує в мові сучасних медіа, це своєрідний образ думок, яким послуговуються у політично-публіцистичних текстах журналісти, щоб привернути увагу читача до архіважливої політичної події. Політична метафора в мові телепрограми новин може мати як позитивне, так і негативне забарвлення. Особливості мови сучасних україномовних медіа полягають у тому, що, перш за все, їм властивий особливий характер експресивності, який, на жаль, не можна передати інтонацією, жестом або мімікою. Однак у таких текстах цей «мінус» компенсується за рахунок стилістичних можливостей, за допомогою використання різноманітних засобів, зокрема засобів вторинної номінації, до низки яких належить і метафора. За допомогою методу контекстуального аналізу, який було використано для ідентифікації форм вторинної номінації, зокрема метафори, встановлено, що для висвітлення актуальних політичних подій інформаційного простору продуктивно використовуються такі конце
{"title":"МЕТАФОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ У МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ ПОЛІТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ","authors":"Є. Ткаченко, В. Зайцева","doi":"10.15421/462323","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462323","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Робота присвячена аналізу та систематизації продуктивних і непродуктивних метафоричних трансформацій у медійний текстах політичного спрямування на прикладі інформаційної програми новин на каналі 1+1 (ТСН). \u0000Метою статті є розгляд і виявлення особливостей використання політичної метафори в сучасному українськомовному інформаційному Інтернет-просторі. \u0000Методи дослідження. Відповідно до заявленої проблеми використано метод контекстуального аналізу, описовий метод і прийом індукції. \u0000Основні результати дослідження. Як відомо, засоби масової інформації (телебачення, газети, радіо) є віддзеркаленням подій суспільного життя країни загалом, у межах якої вони виходять. Тому неабияке значення має мова, якою вони транслюються. У роботі проаналізовано метафоричні перенесення у сучасних українськомовних засобах масової інформації. Особлива увага приділена аналізу та систематизації продуктивних і непродуктивних семантичних груп метафоричних трансформацій у політичному дискурсі. Визначено, що метафора як мовна і мовленнєва одиниця виконує декілька різних функцій, залежно від яких вона може розглядатись як стилістичний прийом, як спосіб образного вираження змісту, як спосіб пізнання та номінації нових понять, як спосіб мислення. З метою виявлення продуктивності та особливостей вживання політичної метафори на телебаченні ми дослідили матеріали інформаційних програм новин каналу 1+1 (ТСН). Зазначений канал був не випадково обраний для виокремлення політичних метафор, бо 1+1 – загальнонаціональний канал, а тому його мовлення розповсюджене на всі міста та області України. \u0000Ґрунтуючись на отриманих результатах дослідження, виокремили такі продуктивні концептуальні групи політичних метафор, як-от: «Політика – людина», «Політика – театр», «Політика – мистецтво», «Політика – мистецтво приготування їжі», «Політика – спорт», «Політика – економіка», «Політика – медицина». \u0000Висновки і перспективи. Аналіз відповідного матеріалу дав можливості для певних узагальнень. Метафора – це унікальний засіб вторинної номінації, що активно функціонує в мові сучасних медіа, це своєрідний образ думок, яким послуговуються у політично-публіцистичних текстах журналісти, щоб привернути увагу читача до архіважливої політичної події. Політична метафора в мові телепрограми новин може мати як позитивне, так і негативне забарвлення. Особливості мови сучасних україномовних медіа полягають у тому, що, перш за все, їм властивий особливий характер експресивності, який, на жаль, не можна передати інтонацією, жестом або мімікою. Однак у таких текстах цей «мінус» компенсується за рахунок стилістичних можливостей, за допомогою використання різноманітних засобів, зокрема засобів вторинної номінації, до низки яких належить і метафора. За допомогою методу контекстуального аналізу, який було використано для ідентифікації форм вторинної номінації, зокрема метафори, встановлено, що для висвітлення актуальних політичних подій інформаційного простору продуктивно використовуються такі конце","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"62 6","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449214","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Background. The article deals with the analysis of the conceptualization of the lexemes heart and soul in the English language based on a historical fiction novel «The Underground Railroad» written by American author Colson Whitehead. Even though there is a number of research dedicated to investigation of the nature of concept and conceptualization this topic is still of paramount importance. The purpose. The purpose of the investigation is to study the peculiarities of conceptualization of the lexemes heart and soul and count their conceptual meanings based on the novel «The Underground Railroad» written by Colson Whitehead. Methods. To reach the aim of the research the following methods have been chosen: the descriptive method, the comparative analysis, the constructive method, the cognitive analysis. Results. Due to the results of the investigation, the lexeme heart which has been used 26 times in the novel as a separate lexical unit, as a component of a phrase, as a derivative and as a compound noun represents 10 conceptual meanings: 1) center; 2) complete involvement; 3) feeling of fear; 4) sincerity; 5) enthusiasm and energy; 6) unconcern; 7) kindness; 8) indifference; 9) body organ; 10) hopefulness. According to the conducted analysis, the lexeme soul used 21 times in the text of the novel conveys two main conceptual meanings: 1) a person; 2. nonphysical part of a person. Discussion. Having researched all 26 examples of use of the lexeme heart and 21 instances of use of the lexeme soul in the novel «The Underground Railroad» written by Colson Whitehead, the following conclusion is formed: the number of the lexeme heart and the lexeme soul used in the novel is not significantly different, the lexeme heart is used 26 times and the lexeme soul is implemented 21 times but the number of conceptual meanings verbalized by the lexemes heart and soul is dramatically different as the lexeme heart expresses 10 conceptual ideas, whereas the lexeme soul counts 2 main conceptual meanings. This result can be explained by the use of the lexeme heart as a stem of compound nouns und as a root of derivatives which also influences the number of conceptual meanings the lexeme heart reveals, and the results can be also explained by the specificity of the genre of the novel.
{"title":"CONCEPTUALIZATION OF THE LEXEMES HEART AND SOUL IN THE NOVEL «THE UNDERGROUND RAILROAD» BY COLSON WHITEHEAD","authors":"А. Анісімова, Л. Репп","doi":"10.15421/462312","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462312","url":null,"abstract":"Background. The article deals with the analysis of the conceptualization of the lexemes heart and soul in the English language based on a historical fiction novel «The Underground Railroad» written by American author Colson Whitehead. Even though there is a number of research dedicated to investigation of the nature of concept and conceptualization this topic is still of paramount importance. \u0000The purpose. The purpose of the investigation is to study the peculiarities of conceptualization of the lexemes heart and soul and count their conceptual meanings based on the novel «The Underground Railroad» written by Colson Whitehead. \u0000Methods. To reach the aim of the research the following methods have been chosen: the descriptive method, the comparative analysis, the constructive method, the cognitive analysis. \u0000Results. Due to the results of the investigation, the lexeme heart which has been used 26 times in the novel as a separate lexical unit, as a component of a phrase, as a derivative and as a compound noun represents 10 conceptual meanings: 1) center; 2) complete involvement; 3) feeling of fear; 4) sincerity; 5) enthusiasm and energy; 6) unconcern; 7) kindness; 8) indifference; 9) body organ; 10) hopefulness. According to the conducted analysis, the lexeme soul used 21 times in the text of the novel conveys two main conceptual meanings: 1) a person; 2. nonphysical part of a person. \u0000Discussion. Having researched all 26 examples of use of the lexeme heart and 21 instances of use of the lexeme soul in the novel «The Underground Railroad» written by Colson Whitehead, the following conclusion is formed: the number of the lexeme heart and the lexeme soul used in the novel is not significantly different, the lexeme heart is used 26 times and the lexeme soul is implemented 21 times but the number of conceptual meanings verbalized by the lexemes heart and soul is dramatically different as the lexeme heart expresses 10 conceptual ideas, whereas the lexeme soul counts 2 main conceptual meanings. This result can be explained by the use of the lexeme heart as a stem of compound nouns und as a root of derivatives which also influences the number of conceptual meanings the lexeme heart reveals, and the results can be also explained by the specificity of the genre of the novel. ","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"45 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449311","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Постановка проблеми. Вияв індивідуальної мовленнєвої поведінки – це позбавлений усвідомленого мотивування, автоматизований, індивідуальний, стереотипний вияв мовленнєвої діяльності й дискурсивного мислення конкретної мовної особистості. Комунікативне лідерство мовної особистості можливе лише тоді, коли вона посідає в колективі й суспільстві провідне місце серед інших подібних мовних особистостей, вирізняючись вищим рівнем інтелекту, міцнішою волею до діяльності, мотивацією досягати поставленої мети, високою культурою поведінки і мовної комунікації. Усе це є актуальним для персонажа роману В. Шкляра «Характерник» кошового Івана Сірка, який постає беззаперечним лідером і майстерно комунікує на різних рівнях, вправно використовуючи різні комунікативні стратегії і тактики, дотримуючись своєї лінії мовленнєвої поведінки. Метою цієї наукової розвідки є аналіз особливостей мовної особистості лідера в романі Василя Шкляра «Характерник» крізь призму вивчення комунікативної поведінки кошового Івана Сірка. Методи дослідження. У запропонованому дослідженні застосовуємо метод діалогічної інтерпретації тексту та контекстуально-інтерпретаційний метод, під яким трактуємо сукупність процедур, спрямованих на встановлення статусу тексту щодо інших текстів, його значущості в соціокультурному контексті, а також на реконструкцію авторського (комунікативного) задуму, мотивів і цілей, загального змісту, рецептивного спрямування тексту. Основні результати дослідження. Переконання як основна комунікативна стратегія комунікативного лідера є суттєвим компонентом мовленнєвого впливу, кінцева мета якого – змінити, трансформувати, оновити ставлення комуніканта стосовно того чи того питання. Загалом комунікативну стратегію переконання зреалізовано в мовній особистості лідера з використанням тактик: самопрезентації, позитивних перспектив, обіцянки, дистанціювання, заклику. Отаман як комунікативний лідер, відчуваючи настрої козаків, добирає відповідні стратегії і тактики мовленнєвого спілкування. Їхня побудова та реалізація переважно залежать від прагматичних чинників, зокрема від орієнтації в психічній, емоційній сферах адресата. Загалом про мовну особистість Івана Сірка дізнаємося лише з його комунікації з козаками. Основною запорукою авторитету козацького ватажка вважаємо успішне керування діалогічною взаємодією. Висновки і перспективи. В актуалізації комунікативних стратегій і тактик поведінки Івана Сірка виявлено індивідуальні особливості мовної особистості, які забезпечують її неповторність і формують індивідуальний тип. Комунікативна поведінка отамана змінюється залежно від ситуації. У своїй промові на віче Іван Сірко, використовуючи різні комунікативні тактики, виказував повагу до побратимів, до їхніх поглядів, акцентував на єдності, рівності, стійкості перед ворогами. Спілкуючись з козаками сам на сам, без урочистостей, кошовий поводить себе відповідно до статусу «батька» – мудрого, справедливого, суворого й авторитарного. У міжособистісній комунікації Іван Сірко не
{"title":"КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ ЛІДЕРА В РОМАНІ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА «ХАРАКТЕРНИК»","authors":"В. Корольова, Т. Шуліченко","doi":"10.15421/462319","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462319","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Вияв індивідуальної мовленнєвої поведінки – це позбавлений усвідомленого мотивування, автоматизований, індивідуальний, стереотипний вияв мовленнєвої діяльності й дискурсивного мислення конкретної мовної особистості. Комунікативне лідерство мовної особистості можливе лише тоді, коли вона посідає в колективі й суспільстві провідне місце серед інших подібних мовних особистостей, вирізняючись вищим рівнем інтелекту, міцнішою волею до діяльності, мотивацією досягати поставленої мети, високою культурою поведінки і мовної комунікації. Усе це є актуальним для персонажа роману В. Шкляра «Характерник» кошового Івана Сірка, який постає беззаперечним лідером і майстерно комунікує на різних рівнях, вправно використовуючи різні комунікативні стратегії і тактики, дотримуючись своєї лінії мовленнєвої поведінки. \u0000Метою цієї наукової розвідки є аналіз особливостей мовної особистості лідера в романі Василя Шкляра «Характерник» крізь призму вивчення комунікативної поведінки кошового Івана Сірка. \u0000Методи дослідження. У запропонованому дослідженні застосовуємо метод діалогічної інтерпретації тексту та контекстуально-інтерпретаційний метод, під яким трактуємо сукупність процедур, спрямованих на встановлення статусу тексту щодо інших текстів, його значущості в соціокультурному контексті, а також на реконструкцію авторського (комунікативного) задуму, мотивів і цілей, загального змісту, рецептивного спрямування тексту. \u0000Основні результати дослідження. Переконання як основна комунікативна стратегія комунікативного лідера є суттєвим компонентом мовленнєвого впливу, кінцева мета якого – змінити, трансформувати, оновити ставлення комуніканта стосовно того чи того питання. Загалом комунікативну стратегію переконання зреалізовано в мовній особистості лідера з використанням тактик: самопрезентації, позитивних перспектив, обіцянки, дистанціювання, заклику. Отаман як комунікативний лідер, відчуваючи настрої козаків, добирає відповідні стратегії і тактики мовленнєвого спілкування. Їхня побудова та реалізація переважно залежать від прагматичних чинників, зокрема від орієнтації в психічній, емоційній сферах адресата. Загалом про мовну особистість Івана Сірка дізнаємося лише з його комунікації з козаками. Основною запорукою авторитету козацького ватажка вважаємо успішне керування діалогічною взаємодією. \u0000Висновки і перспективи. В актуалізації комунікативних стратегій і тактик поведінки Івана Сірка виявлено індивідуальні особливості мовної особистості, які забезпечують її неповторність і формують індивідуальний тип. Комунікативна поведінка отамана змінюється залежно від ситуації. У своїй промові на віче Іван Сірко, використовуючи різні комунікативні тактики, виказував повагу до побратимів, до їхніх поглядів, акцентував на єдності, рівності, стійкості перед ворогами. Спілкуючись з козаками сам на сам, без урочистостей, кошовий поводить себе відповідно до статусу «батька» – мудрого, справедливого, суворого й авторитарного. У міжособистісній комунікації Іван Сірко не","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"63 39","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139448908","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Problem naukowy. Uporządkowanie systemów terminologicznych jest niezwykle istotne w dzisiejszym językoznawstwie, gdyż gwarantuje jasność, dokładność i spójność w komunikacji między ekspertami a użytkownikami terminologii z różnych dziedzin. (Dąbkowski G., Jarosz B., Pytel F., Trzaskawka P.) Badanie terminologii pisankarstwa obejmuje analizę używanych terminów, ich kontekstu i funkcji w różnych sferach językowych, od potocznego aż po specjalistyczne (Datchenko Y, Dіachok N.). Cel badania. Celem jest zrozumienie miejsca pisankarstwa w języku polskim. Badania skupiają się na kompleksowym uporządkowaniu terminologii pisankarstwa. Przedmiot badania. Głównym przedmiotem badania jest terminologia związana z pisankarstwem, obejmująca terminy używane specjalistycznie, stosowane przez osoby praktykujące to rzemiosło lub zainteresowane nim. Analizuje się termin pisankarstwo w różnych kontekstach, takich jak definicje w słownikach języka polskiego, literaturze naukowej oraz w artykułach internetowych. Badania obejmują również klasyfikację pisankarstwa jako sztuki, rzemiosła czy specjalistycznej dziedziny. Metody badawcze opierają się głównie na analizie i opisie terminu pisankarstwo w języku polskim. Główne wyniki badania. Analizując miejsce pisankarstwa w języku polskim proponuje się określić je w zakresie specjalistycznego słownictwa. Pisankarstwo jest rozumiane nie tylko jako sztuka czy rękodzieło, ale także jako zajęcie profesjonalne. W związku z tym proponuje się określić terminologię pisankarstwa obejmującą terminy opisujące techniki, narzędzia, wzorce i proces tworzenia pisanek i rozpatrywać ją w kontekście języka specjalistycznego. Perspektywy badania. W podalszym badaniu nad terminologią pisankarstwa istotne będzie uwzględnienie terminów związanych z lokalnymi tradycjami i kulturą. Tu należy objąć nie tylko nazewnictwo określonych technik czy wzorców, lecz także głębsze znaczenia symboliczne lub historyczne związane z pisankami w konkretnym regionie. Analiza zmian w terminologii pisankarstwa na przestrzeni lat powinna uwzględniać, w jaki sposób nowe technologie wpłynęły na proces tworzenia pisanek, co skutkowało pojawieniem się nowych terminów opisujących nowe narzędzia, techniki lub materiały.
{"title":"LEKSYKA PISANKARSTWA W SYSTEMIE JĘZYKA POLSKIEGO","authors":"Ю. Датченко","doi":"10.15421/462315","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462315","url":null,"abstract":"Problem naukowy. Uporządkowanie systemów terminologicznych jest niezwykle istotne w dzisiejszym językoznawstwie, gdyż gwarantuje jasność, dokładność i spójność w komunikacji między ekspertami a użytkownikami terminologii z różnych dziedzin. (Dąbkowski G., Jarosz B., Pytel F., Trzaskawka P.) Badanie terminologii pisankarstwa obejmuje analizę używanych terminów, ich kontekstu i funkcji w różnych sferach językowych, od potocznego aż po specjalistyczne (Datchenko Y, Dіachok N.). \u0000Cel badania. Celem jest zrozumienie miejsca pisankarstwa w języku polskim. Badania skupiają się na kompleksowym uporządkowaniu terminologii pisankarstwa. \u0000Przedmiot badania. Głównym przedmiotem badania jest terminologia związana z pisankarstwem, obejmująca terminy używane specjalistycznie, stosowane przez osoby praktykujące to rzemiosło lub zainteresowane nim. Analizuje się termin pisankarstwo w różnych kontekstach, takich jak definicje w słownikach języka polskiego, literaturze naukowej oraz w artykułach internetowych. Badania obejmują również klasyfikację pisankarstwa jako sztuki, rzemiosła czy specjalistycznej dziedziny. \u0000Metody badawcze opierają się głównie na analizie i opisie terminu pisankarstwo w języku polskim. \u0000Główne wyniki badania. Analizując miejsce pisankarstwa w języku polskim proponuje się określić je w zakresie specjalistycznego słownictwa. Pisankarstwo jest rozumiane nie tylko jako sztuka czy rękodzieło, ale także jako zajęcie profesjonalne. W związku z tym proponuje się określić terminologię pisankarstwa obejmującą terminy opisujące techniki, narzędzia, wzorce i proces tworzenia pisanek i rozpatrywać ją w kontekście języka specjalistycznego. \u0000Perspektywy badania. W podalszym badaniu nad terminologią pisankarstwa istotne będzie uwzględnienie terminów związanych z lokalnymi tradycjami i kulturą. Tu należy objąć nie tylko nazewnictwo określonych technik czy wzorców, lecz także głębsze znaczenia symboliczne lub historyczne związane z pisankami w konkretnym regionie. Analiza zmian w terminologii pisankarstwa na przestrzeni lat powinna uwzględniać, w jaki sposób nowe technologie wpłynęły na proces tworzenia pisanek, co skutkowało pojawieniem się nowych terminów opisujących nowe narzędzia, techniki lub materiały.","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"64 29","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449203","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Background. The article focuses on the study of microelements that affect the artistic structure of the work and its understanding. The key problem is determining the role and importance of these microelements in creating a general artistic impression of the text. In the course of the research, we sought to determine how micropoetic details of reproduction influence the perception of the plot and symbolism in Mary Shelley's novel, revealing their essence in the context of the author's literary skill. The work was aimed at revealing the importance of micropoetics for the study and interpretation of «Frankenstein, or the Modern Prometheus» and determining its influence on the artistic integrity of the work. The purpose. The purpose of this investigation is to consider and analyze micropoetic elements in the text of the novel «Frankenstein, or the Modern Prometheus» by Mary Shelley. An attempt was made to reveal what specific small details affect the artistic structure of the work and how they are perceived by the reader. The main goal was to reveal the role of micropoetic means in the creation of a literary work, to understand their influence and meaning for the reader. Methods. Literary analysis, cultural context and psychoanalytic analysis were used to solve the tasks. These approaches and research methods allowed us to reveal the interrelationships of micropoetic elements in the work as a whole and to more deeply understand its semantic nuances. Results. The successful disclosure of microelements made it possible to determine their importance in creating an artistic structure and influence on the overall narrative of the novel. It was discovered how specific details of the play affect the unfolding of themes and symbolism in Frankenstein. The study revealed how micropoetics influences the creation of Mary Shelley's unique artistic world in this novel. It is determined how these details affect the perception and interpretation of the work by readers, giving them the opportunity to dive deeper into the text. The results indicate the relevance of the study of micropoetics in literary studies and the importance of its study for the understanding and analysis of literary texts. The obtained results are designed to expand our understanding of the role of micropoetics in the work of Mary Shelley and its contribution to the creation of literary masterpieces. Discussion. Research has confirmed the importance of small elements in creating the overall impression of Mary Shelley's work. The micro-poetic aspects of the rendering revealed the themes and symbolism more deeply, contributing to a more complete understanding of the text. It was revealed how micropoetic means in creating the world of the work contribute to the formation of a unique author's world in the novel. It was emphasized that micropoetics affects the perception of the work by readers, giving them the opportunity to immerse themselves more deeply in the artistic text. The study of micro
{"title":"МІКРОПОЕТИКА ВІДТВОРЕНОГО: РОЗГАДКА ТЕКСТУ «ФРАНКЕНШТЕЙН, АБО СУЧАСНИЙ ПРОМЕТЕЙ» МЕРІ ШЕЛЛІ","authors":"Т. Прищепа","doi":"10.15421/462322","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462322","url":null,"abstract":"Background. The article focuses on the study of microelements that affect the artistic structure of the work and its understanding. The key problem is determining the role and importance of these microelements in creating a general artistic impression of the text. In the course of the research, we sought to determine how micropoetic details of reproduction influence the perception of the plot and symbolism in Mary Shelley's novel, revealing their essence in the context of the author's literary skill. The work was aimed at revealing the importance of micropoetics for the study and interpretation of «Frankenstein, or the Modern Prometheus» and determining its influence on the artistic integrity of the work. \u0000The purpose. The purpose of this investigation is to consider and analyze micropoetic elements in the text of the novel «Frankenstein, or the Modern Prometheus» by Mary Shelley. An attempt was made to reveal what specific small details affect the artistic structure of the work and how they are perceived by the reader. The main goal was to reveal the role of micropoetic means in the creation of a literary work, to understand their influence and meaning for the reader. \u0000Methods. Literary analysis, cultural context and psychoanalytic analysis were used to solve the tasks. These approaches and research methods allowed us to reveal the interrelationships of micropoetic elements in the work as a whole and to more deeply understand its semantic nuances. \u0000Results. The successful disclosure of microelements made it possible to determine their importance in creating an artistic structure and influence on the overall narrative of the novel. It was discovered how specific details of the play affect the unfolding of themes and symbolism in Frankenstein. The study revealed how micropoetics influences the creation of Mary Shelley's unique artistic world in this novel. It is determined how these details affect the perception and interpretation of the work by readers, giving them the opportunity to dive deeper into the text. The results indicate the relevance of the study of micropoetics in literary studies and the importance of its study for the understanding and analysis of literary texts. The obtained results are designed to expand our understanding of the role of micropoetics in the work of Mary Shelley and its contribution to the creation of literary masterpieces. \u0000Discussion. Research has confirmed the importance of small elements in creating the overall impression of Mary Shelley's work. The micro-poetic aspects of the rendering revealed the themes and symbolism more deeply, contributing to a more complete understanding of the text. It was revealed how micropoetic means in creating the world of the work contribute to the formation of a unique author's world in the novel. It was emphasized that micropoetics affects the perception of the work by readers, giving them the opportunity to immerse themselves more deeply in the artistic text. \u0000The study of micro","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"60 48","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139448987","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Постановка проблеми. Поняття інтермедіальності у ХХІ столітті набуває надзвичайно актуального значення, реалізується в багатьох типологіях, що базуються на різних підходах до аналізу міжмистецьких зв’язків. Питання присутності в художньому тексті ознак, формальних прийомів, образних структур іншого виду мистецтва представляються особливо важливими при розгляді зразків модерністської та постмодерністської літератури. Зокрема, у модернізмі увага митців до живописної та музичної образності стає цілеспрямованою. Поступово набуває значущості й письменницька зацікавленість новаціями кінематографу, засоби якого модерністи намагаються впровадити в літературу. Вірджинія Вулф звертається до кінопоетики в багатьох своїх текстах, оповіданнях та есе, зокрема. Вказаними факторами, а також недостатнім ступенем дослідженості малої прози авторки у вітчизняній науці зумовлена актуальність розвідки. Метою дослідження є виявлення та розкриття особливостей функціонування кінематографічної поетики в оповіданнях В. Вулф. Методи дослідження. Серед використаних методів наявні дескриптивний, методи композиційного та проблемного аналізу художнього тексту, порівняльно-типологічний, інтермедіальний, елементи мистецтвознавчого аналізу. Кожен з них покликаний вповні висвітлити заявлені у праці аспекти та показати шляхи вирішення поставлених питань. Основні результати дослідження. В. Вулф втілювала кіноприйоми й образи кіно в художній творчості, залучала у свій мистецький арсенал монтаж різних типів, зокрема, флешбек і тревелінг, враховувала фактор візуальності кіномистецтва, підкреслюючи його зв’язок з живописом. Через флешбек авторка синтезує теперішнє та минуле, зовнішнє і внутрішнє, зосереджується на глибинах людської свідомості, підкреслює філософську компоненту життя. Плідно використовуючи візуальну природу кінематографу, письменниця акцентує красу навколишнього світу, робить видимими думки людей, образи, що виникають в їх уяві, і навіть слова, які вони вимовляють. У вулфівських оповіданнях відбувається поєднання різних планів – крупного та загального, виявляється авторська гра з масштабом і фокусом зображуваного. Динаміка погляду на людей і предмети, загальна установка на рух у відтворенні дійсності сприяють можливості застосування тревелінгу. Висновки й перспективи. Кінематографічна поетика в оповіданнях В. Вулф виступає способом структурної та стилістичної організації тексту, а також – слугує вираженню важливої для мисткині концепції «моментів буття». Перспективи подальшої розробки теми полягають у дослідженні значення кіноприйомів на рівні стилю в оповіданнях В. Вулф; зверненні до інших текстів малої прози письменниці – задля конкретизації та формування глибшого уявлення про засоби і функції поетики кіно у її творчості; у з’ясуванні ролі кінематографічного інтертексту в прозі авторки.
{"title":"КІНЕМАТОГРАФІЧНА ПОЕТИКА В ОПОВІДАННЯХ В. ВУЛФ","authors":"Станіслав Комаров","doi":"10.15421/462318","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462318","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Поняття інтермедіальності у ХХІ столітті набуває надзвичайно актуального значення, реалізується в багатьох типологіях, що базуються на різних підходах до аналізу міжмистецьких зв’язків. Питання присутності в художньому тексті ознак, формальних прийомів, образних структур іншого виду мистецтва представляються особливо важливими при розгляді зразків модерністської та постмодерністської літератури. Зокрема, у модернізмі увага митців до живописної та музичної образності стає цілеспрямованою. Поступово набуває значущості й письменницька зацікавленість новаціями кінематографу, засоби якого модерністи намагаються впровадити в літературу. Вірджинія Вулф звертається до кінопоетики в багатьох своїх текстах, оповіданнях та есе, зокрема. Вказаними факторами, а також недостатнім ступенем дослідженості малої прози авторки у вітчизняній науці зумовлена актуальність розвідки. \u0000Метою дослідження є виявлення та розкриття особливостей функціонування кінематографічної поетики в оповіданнях В. Вулф. \u0000Методи дослідження. Серед використаних методів наявні дескриптивний, методи композиційного та проблемного аналізу художнього тексту, порівняльно-типологічний, інтермедіальний, елементи мистецтвознавчого аналізу. Кожен з них покликаний вповні висвітлити заявлені у праці аспекти та показати шляхи вирішення поставлених питань. \u0000Основні результати дослідження. В. Вулф втілювала кіноприйоми й образи кіно в художній творчості, залучала у свій мистецький арсенал монтаж різних типів, зокрема, флешбек і тревелінг, враховувала фактор візуальності кіномистецтва, підкреслюючи його зв’язок з живописом. Через флешбек авторка синтезує теперішнє та минуле, зовнішнє і внутрішнє, зосереджується на глибинах людської свідомості, підкреслює філософську компоненту життя. Плідно використовуючи візуальну природу кінематографу, письменниця акцентує красу навколишнього світу, робить видимими думки людей, образи, що виникають в їх уяві, і навіть слова, які вони вимовляють. У вулфівських оповіданнях відбувається поєднання різних планів – крупного та загального, виявляється авторська гра з масштабом і фокусом зображуваного. Динаміка погляду на людей і предмети, загальна установка на рух у відтворенні дійсності сприяють можливості застосування тревелінгу. \u0000Висновки й перспективи. Кінематографічна поетика в оповіданнях В. Вулф виступає способом структурної та стилістичної організації тексту, а також – слугує вираженню важливої для мисткині концепції «моментів буття». Перспективи подальшої розробки теми полягають у дослідженні значення кіноприйомів на рівні стилю в оповіданнях В. Вулф; зверненні до інших текстів малої прози письменниці – задля конкретизації та формування глибшого уявлення про засоби і функції поетики кіно у її творчості; у з’ясуванні ролі кінематографічного інтертексту в прозі авторки.","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"59 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139449284","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Постановка проблеми. У статті розглядається втілення ідеї надлюдини Ф. Ніцше в романі «Зоряний корсар» з погляду на проблему: чи може людина на власний розсуд змінювати соціальну реальність. Філософські ідеї Ф. Ніцше були поширені у літературі XX століття, зокрема, фантастичної. У письменників-фантастів було більше можливостей, щоб дослідити феномен «надлюдини» та її особливості, експериментувати з подоланням меж людських можливостей. У статті звертається увага на те, що у творчому доробку німецького філософа порушувались питання, які є актуальними й донині. Одне з таких питань – визначення людини та її свободи. Олесь Бердник глибоко проаналізував сутність людини, її місце у світі та процеси, які впливають на перебіг життя. Метою дослідження є аналіз філософії «надлюдини» у фантастичному творі Олеся Бердника «Зоряний корсар». Завдання: 1) простежити зв’язки наукової (соціальної) фантастики з філософською доктриною Ф. Ніцше; 2) розглянути феномен «надлюдини» в романі «Зоряний корсар» Олеся Бердника; 3) проаналізувати переосмислення ніцшеанських мотивів першої книги роману «Чорний Папірус». Методи дослідження: історико-літературознавчий, що дає змогу розглянути явище соціальної фантастики як історично закономірне; структурно-типологічний метод, який базується на єдності синхронного та структурного підходу, що дає змогу визначити основні проблеми твору; культурологічний метод, який дозволяє визначити залежність між розглянутими текстами. Основні результати дослідження. У книзі першій роману під назвою «Чорний Папірус» представлена історія майбутнього. Головний герой – Сергій Горениця – працює над філософськими питаннями часу та простору: що є нескінченість, як подолати павутиння хроносу, що є людина у світі. У своїх пошуках він бачить майбутнє: на Землі панує Всепланетне Товариство Галактичних Зв’язків – модель утопічного соціалізму. 82 рік XXI століття, експедиція космокрейсера «Любов» до системи епсилон Ерідана, мета – заселення іншої планети. Надлюдина вирушає на пошуки життя на інших планетах та заселення їх у разі відсутності живих істот. Під час польоту крейсер потрапляє у зону потужної радіації. Загинув цілий екіпаж, окрім двох новонароджених дітей, які знаходились у ізоляторі, та УРа – універсального робота. Перед штучним інтелектом повстає нездійсненне завдання – виховати із дитини людину за допомогою любові. Висновки і перспективи. Олесь Бердник у романі «Зоряний корсар» не тільки передбачає подальший розвиток штучного інтелекту, а й наділяє його надможливостями. Ніцше наголошував, що надлюдиною може бути лише той, хто готовий «вбити себе», тобто перевершити вже того, ким він є. За час польоту УР становиться справжньою «людиною»: роботу вдалося створити людське тіло, навчитися багатьом речам, оволодіти мовою почуттів та емоцій. Чи не є це шляхом до справжньої надлюдини? А також виховати двох «універсальних» людей – братів Ікса та Ігрека. Вони за своїми розумовими, фізичними та морально-етичними показниками теж є майбутніми надлюдьми.
{"title":"ФЕНОМЕН «НАДЛЮДИНИ» В РОМАНІ «ЗОРЯНИЙ КОРСАР» ОЛЕСЯ БЕРДНИКА","authors":"Анастасія Толкачова","doi":"10.15421/462324","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462324","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. У статті розглядається втілення ідеї надлюдини Ф. Ніцше в романі «Зоряний корсар» з погляду на проблему: чи може людина на власний розсуд змінювати соціальну реальність. Філософські ідеї Ф. Ніцше були поширені у літературі XX століття, зокрема, фантастичної. У письменників-фантастів було більше можливостей, щоб дослідити феномен «надлюдини» та її особливості, експериментувати з подоланням меж людських можливостей. У статті звертається увага на те, що у творчому доробку німецького філософа порушувались питання, які є актуальними й донині. Одне з таких питань – визначення людини та її свободи. Олесь Бердник глибоко проаналізував сутність людини, її місце у світі та процеси, які впливають на перебіг життя. \u0000Метою дослідження є аналіз філософії «надлюдини» у фантастичному творі Олеся Бердника «Зоряний корсар». Завдання: 1) простежити зв’язки наукової (соціальної) фантастики з філософською доктриною Ф. Ніцше; 2) розглянути феномен «надлюдини» в романі «Зоряний корсар» Олеся Бердника; 3) проаналізувати переосмислення ніцшеанських мотивів першої книги роману «Чорний Папірус». \u0000Методи дослідження: історико-літературознавчий, що дає змогу розглянути явище соціальної фантастики як історично закономірне; структурно-типологічний метод, який базується на єдності синхронного та структурного підходу, що дає змогу визначити основні проблеми твору; культурологічний метод, який дозволяє визначити залежність між розглянутими текстами. \u0000Основні результати дослідження. У книзі першій роману під назвою «Чорний Папірус» представлена історія майбутнього. Головний герой – Сергій Горениця – працює над філософськими питаннями часу та простору: що є нескінченість, як подолати павутиння хроносу, що є людина у світі. У своїх пошуках він бачить майбутнє: на Землі панує Всепланетне Товариство Галактичних Зв’язків – модель утопічного соціалізму. 82 рік XXI століття, експедиція космокрейсера «Любов» до системи епсилон Ерідана, мета – заселення іншої планети. Надлюдина вирушає на пошуки життя на інших планетах та заселення їх у разі відсутності живих істот. Під час польоту крейсер потрапляє у зону потужної радіації. Загинув цілий екіпаж, окрім двох новонароджених дітей, які знаходились у ізоляторі, та УРа – універсального робота. Перед штучним інтелектом повстає нездійсненне завдання – виховати із дитини людину за допомогою любові. \u0000Висновки і перспективи. Олесь Бердник у романі «Зоряний корсар» не тільки передбачає подальший розвиток штучного інтелекту, а й наділяє його надможливостями. Ніцше наголошував, що надлюдиною може бути лише той, хто готовий «вбити себе», тобто перевершити вже того, ким він є. За час польоту УР становиться справжньою «людиною»: роботу вдалося створити людське тіло, навчитися багатьом речам, оволодіти мовою почуттів та емоцій. Чи не є це шляхом до справжньої надлюдини? А також виховати двох «універсальних» людей – братів Ікса та Ігрека. Вони за своїми розумовими, фізичними та морально-етичними показниками теж є майбутніми надлюдьми.","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"63 48","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139448843","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Постановка проблеми. Посилення експресивізації мови є однією з нових тенденцій сучасного мовознавства. Прояви експресії наявні на всіх мовних рівнях: фонетичному, лексичному, фразеологічному, морфологічному, синтаксичному. Потужним прийомом впливу на адресата є засоби експресивного синтаксису. З огляду на специфіку фактичного матеріалу серед засобів експресивного синтаксису в системі простого речення виділяємо парцельовані конструкції та неповні речення, ланцюжки номінативних речень, лексичний повтор з синтаксичним поширенням, вставні та вставлені конструкції тощо. Залежно від контекстних умов експресивно маркованою може стати будь-яка синтаксична одиниця. Вживання емоційно-оцінних синтаксичних конструкцій зумовлене комунікативними, функційно-стильовими особливостями тексту; ідіостилем письменника, його намірами впливу на адресата. Синтаксичний лад художніх тестів відтворює живомовну стихію (емоційну динаміку, образність) за допомогою засобів утримання уваги, інтонації, ритму. Метою статті є дослідження особливостей функціонування односкладних речень як виразників експресії в мовній тканині роману С. Жадана «Інтернат». Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано загальнонаукові методи і прийоми: описовий, що включає прийоми спостереження, зіставлення, інтерпретації, узагальнення і класифікації мовного матеріалу. Застосовано методику контекстуально-інтерпретаційного аналізу тексту для виявлення функцій експресивних синтаксичних конструкцій та закономірностей їхнього вживання. Основні результати дослідження. У романі С. Жадана «Інтернат» експресивний потенціал простого речення виявляється за допомогою засобів експресивного синтаксису, зокрема різних типів односкладних речень, вставних і вставлених конструкцій, відокремлених членів речення, парцеляції. Найпродуктивніше у романі вживаються різні типи односкладних речень, найбільшою частотністю серед яких характеризуються ланцюжки номінативних речень, що конкретизують висловлення, передають емоційну напругу, окреслюють реалії воєнної дійсності. Натрапляємо й на інші види односкладних речень, зокрема означено-особові та неозначено-особові, що акцентують певну дію; безособові речення, що вимальовують емоційний стан персонажів. Експресивною конотацією наділені також відокремлені члені речення. У досліджуваному тексті переважають відокремлені обставини, виражені одиничним дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, продукуються відокремлені означення, рідше – відокремлені додатки. Зазначені конструкції сприяють реалізації комунікативної мети мовця, створюють невимушену атмосферу спілкування, виокремлюють комунікативно важливі аспекти висловлення. Доповнюють перелік експресивних синтаксичних конструкції вставні компоненти (слова, словосполучення, речення), що виражають погляд мовця на сказане, додають відтінок ймовірності висловленню, привертають увагу читачів/слухачів, логічно впорядковують основні думки. Увиразненню мовлення роману сприяють вставлені конструкції, що генер
问题陈述。增强语言的表现力是现代语言学的新趋势之一。表达的表现形式存在于语言的各个层面：语音、词汇、短语、形态、句法。表现性句法是影响受话人的有力方法。鉴于事实材料的特殊性，在简单句系统中的表现句法手段中，我们可以区分出部分结构和不完整句、名词性从句链、词性重复与句法扩展、插入和插入结构等。根据语境条件，任何句法单位都可以成为表达标记。情感评价句法结构的使用取决于文本的交际、功能和文体特征；作者的习惯用语及其影响收信人的意图。艺术测试的句法结构借助注意力保持、语调和节奏再现了生动活泼的元素（情感动力、意象）。本文旨在研究单音节句子在 S. Zhadan 的小说《寄宿学校》语言结构中的表达功能的特殊性。扎旦的小说《寄宿学校》中单音节句子作为表达方式的特殊功能。研究方法。为了完成既定任务，文章采用了一般科学方法和技术：描述性方法，包括观察、比较、解释、概括和语言材料分类等方法。对文本进行上下文和解释性分析的方法被用来确定表达性句法结构的功能及其使用模式。研究的主要成果。在 S. Zhadan 的小说《寄宿学校》中，通过表现性句法，特别是不同类型的单句、插入和插入式结构、分隔句和分段，揭示了简单句的表现潜力。小说中各种类型的单句使用得最为有效，其中最常见的是名词性分句链，它们明确陈述、传达情感张力并勾勒出战争的现实。我们也会遇到其他类型的单分句，包括强调某个动作的定人称句和不定人称句，以及描述人物情感状态的非人称句。分句也有表达内涵。所研究的文本主要是由单个分词或分词短语表达的独立情况，并以独立的定义为标志，较少使用独立的附加词。这些结构有助于实现说话人的交际目的，营造轻松的交际氛围，突出语篇中重要的交际方面。 插入成分（单词、短语、句子）是对表达性句法结构的补充，它们表达了说话者对所说内容的看法，为语句增添了几分可能性，吸引了读者/听众的注意力，并在逻辑上组织了主要观点。插入式结构能产生额外的想法，传达人物的情感和情绪，表达他们对某些情况和事件的看法和评价，有助于小说语言的表达。结论和展望。对 S. Zhadan 小说句法微系统的观察扎旦的小说《寄宿学校》的句法微系统的观察证明，作者个人风格的一个特点是使用表现性句法，这种句法使文章充满情感和评价色彩，形成一种表现效果，增强对读者的感染力，引起读者对重要内容的注意，以揭示语句的含义。进一步研究的前景是在 S. Zhadan 的语言创作中找出表现性句法的手段，以便在现代乌克兰语言中建立所分析现象的表现模式。
{"title":"ЕКСПРЕСИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ В РОМАНІ С. ЖАДАНА «ІНТЕРНАТ»","authors":"М. Вирвихвост, Т. Шевченко","doi":"10.15421/462314","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462314","url":null,"abstract":"Постановка проблеми. Посилення експресивізації мови є однією з нових тенденцій сучасного мовознавства. Прояви експресії наявні на всіх мовних рівнях: фонетичному, лексичному, фразеологічному, морфологічному, синтаксичному. Потужним прийомом впливу на адресата є засоби експресивного синтаксису. З огляду на специфіку фактичного матеріалу серед засобів експресивного синтаксису в системі простого речення виділяємо парцельовані конструкції та неповні речення, ланцюжки номінативних речень, лексичний повтор з синтаксичним поширенням, вставні та вставлені конструкції тощо. Залежно від контекстних умов експресивно маркованою може стати будь-яка синтаксична одиниця. Вживання емоційно-оцінних синтаксичних конструкцій зумовлене комунікативними, функційно-стильовими особливостями тексту; ідіостилем письменника, його намірами впливу на адресата. Синтаксичний лад художніх тестів відтворює живомовну стихію (емоційну динаміку, образність) за допомогою засобів утримання уваги, інтонації, ритму. \u0000Метою статті є дослідження особливостей функціонування односкладних речень як виразників експресії в мовній тканині роману С. Жадана «Інтернат». \u0000Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано загальнонаукові методи і прийоми: описовий, що включає прийоми спостереження, зіставлення, інтерпретації, узагальнення і класифікації мовного матеріалу. Застосовано методику контекстуально-інтерпретаційного аналізу тексту для виявлення функцій експресивних синтаксичних конструкцій та закономірностей їхнього вживання. \u0000Основні результати дослідження. У романі С. Жадана «Інтернат» експресивний потенціал простого речення виявляється за допомогою засобів експресивного синтаксису, зокрема різних типів односкладних речень, вставних і вставлених конструкцій, відокремлених членів речення, парцеляції. \u0000Найпродуктивніше у романі вживаються різні типи односкладних речень, найбільшою частотністю серед яких характеризуються ланцюжки номінативних речень, що конкретизують висловлення, передають емоційну напругу, окреслюють реалії воєнної дійсності. Натрапляємо й на інші види односкладних речень, зокрема означено-особові та неозначено-особові, що акцентують певну дію; безособові речення, що вимальовують емоційний стан персонажів. \u0000Експресивною конотацією наділені також відокремлені члені речення. У досліджуваному тексті переважають відокремлені обставини, виражені одиничним дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, продукуються відокремлені означення, рідше – відокремлені додатки. Зазначені конструкції сприяють реалізації комунікативної мети мовця, створюють невимушену атмосферу спілкування, виокремлюють комунікативно важливі аспекти висловлення. Доповнюють перелік експресивних синтаксичних конструкції вставні компоненти (слова, словосполучення, речення), що виражають погляд мовця на сказане, додають відтінок ймовірності висловленню, привертають увагу читачів/слухачів, логічно впорядковують основні думки. Увиразненню мовлення роману сприяють вставлені конструкції, що генер","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"63 47","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139448844","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Background. A feature of the development of translation studies at the beginning of the 21st century is the creative combination of science of translation, the expansion of its informational potential, and the improvement of the practical stage of training the translators. The issues of the theory and practice of translation studies, which operate at the intersection of several humanitarian disciplines, have long been the focus of attention for many researchers studying the processes of translation and interpretation. However, it is difficult for the new generations of translators to find quickly their way in a huge array of theoretical and practical information because they lack a well-developed strategy for translating a text and the necessary level of translation skills. The purpose. The purpose of our work is to analyze the general informational platform of translation studies in order to focus the attention of a novice-translator on the great possibilities of the science of translation and to expand the creative potential of a translator at the preparatory stage of his practical work. Methods. To achieve the purpose, there have been used the general scientific methods and techniques based on the analysis and synthesis of existing publications on translation, as well as the explication method, which includes the elements of comparison and generalization in the examples of language material. Results. The task of a translator is to accurately convey the sense of the original text by means of the other language, preserving its stylistic and expressive features. If the criterion for accuracy in translation is the identity of information presented in two foreign languages, then a translation, that conveys this information by equivalent tools, can be considered complete. Thus, a translation must convey the meaning of the source text and its form. A dictionary cannot foresee the variety of contextual meanings realized in a speech, just as it cannot cover the variety of combinatorics of words. Therefore, the theory of translation can only establish the functional correspondences that take into account the dependence of the transmission of certain meaning categories in the interaction of various factors. This principle is actual for contextual meanings and even for the implementation of various lexical transformations. The criterion of adequacy can be the correspondence to the reality described in the original text, therefore the equivalence of the translation means is determined either by identity or by the maximal approximation to the effective impact of the original text. An analysis of any translation performed at a high level of translator’s skill shows that the basis for establishing the equivalence of linguistic means can be determined only at the functional level. Equivalents are a kind of catalysts in the translation process. Equivalents are characterized by constancy and relative independence from the situation in which the field
{"title":"A BRIEF REVIEW OF SOME CONCEPTS AND METHODS IN TRANSLATION STUDIES","authors":"Тетяна Ворова","doi":"10.15421/462313","DOIUrl":"https://doi.org/10.15421/462313","url":null,"abstract":"Background. A feature of the development of translation studies at the beginning of the 21st century is the creative combination of science of translation, the expansion of its informational potential, and the improvement of the practical stage of training the translators. The issues of the theory and practice of translation studies, which operate at the intersection of several humanitarian disciplines, have long been the focus of attention for many researchers studying the processes of translation and interpretation. However, it is difficult for the new generations of translators to find quickly their way in a huge array of theoretical and practical information because they lack a well-developed strategy for translating a text and the necessary level of translation skills. \u0000The purpose. The purpose of our work is to analyze the general informational platform of translation studies in order to focus the attention of a novice-translator on the great possibilities of the science of translation and to expand the creative potential of a translator at the preparatory stage of his practical work. \u0000Methods. To achieve the purpose, there have been used the general scientific methods and techniques based on the analysis and synthesis of existing publications on translation, as well as the explication method, which includes the elements of comparison and generalization in the examples of language material. \u0000Results. The task of a translator is to accurately convey the sense of the original text by means of the other language, preserving its stylistic and expressive features. If the criterion for accuracy in translation is the identity of information presented in two foreign languages, then a translation, that conveys this information by equivalent tools, can be considered complete. Thus, a translation must convey the meaning of the source text and its form. \u0000A dictionary cannot foresee the variety of contextual meanings realized in a speech, just as it cannot cover the variety of combinatorics of words. Therefore, the theory of translation can only establish the functional correspondences that take into account the dependence of the transmission of certain meaning categories in the interaction of various factors. This principle is actual for contextual meanings and even for the implementation of various lexical transformations. \u0000The criterion of adequacy can be the correspondence to the reality described in the original text, therefore the equivalence of the translation means is determined either by identity or by the maximal approximation to the effective impact of the original text. An analysis of any translation performed at a high level of translator’s skill shows that the basis for establishing the equivalence of linguistic means can be determined only at the functional level. \u0000Equivalents are a kind of catalysts in the translation process. Equivalents are characterized by constancy and relative independence from the situation in which the field ","PeriodicalId":204474,"journal":{"name":"Journal “Ukrainian sense”","volume":"61 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2024-01-06","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"139448862","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：