«…Я НЕ ТРАЧУ НАДІЇ ПОТРАПИТИ ЯКОСЬ ДО КИЄВА»: АВТОБІОГРАФІЇ ІЄРЕМІЇ АЙЗЕНШТОКА (1931, 1946, 1949, 1975)

Оксана Пашко
{"title":"«…Я НЕ ТРАЧУ НАДІЇ ПОТРАПИТИ ЯКОСЬ ДО КИЄВА»: АВТОБІОГРАФІЇ ІЄРЕМІЇ АЙЗЕНШТОКА (1931, 1946, 1949, 1975)","authors":"Оксана Пашко","doi":"10.58407/litopis.240116","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"   У статті проаналізовано п’ять україномовних автобіографій українського літературознавця Ієремії Айзенштока (1931, 1946, 1949, 1975) та неопубліковані листи вченого до українських колег 1920–1970-х рр. Цей матеріал дозволяє досягти головної мети, а саме реконструювати маловідомі, а то й зовсім не відомі сторінки життя вченого. Йдеться про співпрацю з біографічним словником ВУАН, який робився під керівництвом Михайла Могилянського кін. 1920 – поч. 1930-х рр., трагічні події «самокритики» серед науковців 1930-х рр., а також спробу дослідника повернутися в Україну 1946–1947 рр. та захистити докторську дисертацію, боротьбу з «буржуазними націоналіста-ми та космополітами» (1946–1949). Методологія. У статті авторка спирається на культурно-історичний підхід до вивчення літератури. Наукова новизна полягає у введені до наукового обігу невідомої раніше автобіографії І. Айзенштока, аналізі великого комплексу листування вченого з українськими радянськими літературознавцями. Зроблена в статті реконструкція історико-культурного контексту написання україномовних автобіографій І. Айзенштока дозволяє виявити важливі події наукового життя вченого та зробити висновки про те, що деякі епізоди своєї наукової кар’єри він свідомо замовчував. Насамперед йдеться про процеси «самокритики» 1930-х рр., «чистки» наукових установ та знищення літературознавчих шкіл в Україні, репресії кінця 1940-х рр. Приклад І. Айзенштока демонструє, як в 1940-х рр., у період «боротьби з буржуазним націоналізмом та космополітизмом», вивчення компаративістики замінювалося виконанням партійних директив.","PeriodicalId":513412,"journal":{"name":"Сіверянський літопис","volume":"78 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-04-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Сіверянський літопис","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.58407/litopis.240116","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

   У статті проаналізовано п’ять україномовних автобіографій українського літературознавця Ієремії Айзенштока (1931, 1946, 1949, 1975) та неопубліковані листи вченого до українських колег 1920–1970-х рр. Цей матеріал дозволяє досягти головної мети, а саме реконструювати маловідомі, а то й зовсім не відомі сторінки життя вченого. Йдеться про співпрацю з біографічним словником ВУАН, який робився під керівництвом Михайла Могилянського кін. 1920 – поч. 1930-х рр., трагічні події «самокритики» серед науковців 1930-х рр., а також спробу дослідника повернутися в Україну 1946–1947 рр. та захистити докторську дисертацію, боротьбу з «буржуазними націоналіста-ми та космополітами» (1946–1949). Методологія. У статті авторка спирається на культурно-історичний підхід до вивчення літератури. Наукова новизна полягає у введені до наукового обігу невідомої раніше автобіографії І. Айзенштока, аналізі великого комплексу листування вченого з українськими радянськими літературознавцями. Зроблена в статті реконструкція історико-культурного контексту написання україномовних автобіографій І. Айзенштока дозволяє виявити важливі події наукового життя вченого та зробити висновки про те, що деякі епізоди своєї наукової кар’єри він свідомо замовчував. Насамперед йдеться про процеси «самокритики» 1930-х рр., «чистки» наукових установ та знищення літературознавчих шкіл в Україні, репресії кінця 1940-х рр. Приклад І. Айзенштока демонструє, як в 1940-х рр., у період «боротьби з буржуазним націоналізмом та космополітизмом», вивчення компаративістики замінювалося виконанням партійних директив.
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
"......我不放弃有朝一日到达基辅的希望"。耶利米-艾森斯托克自传(1931 年、1946 年、1949 年、1975 年)
文章分析了乌克兰文学评论家耶利米-艾森斯托克(Jeremiah Eisenstock)的五部乌克兰语自传(1931、1946、1949、1975)以及该学者在 20 世纪 20 年代至 70 年代写给其乌克兰同事的未公开信件。 这些材料使我们得以实现主要目标,即重构该学者鲜为人知甚至完全不为人知的人生篇章。我们谈论的是与 20 世纪 20 年代末和 30 年代初在米哈伊洛-莫希连斯基(Mykhailo Mohyliansky)指导下编纂的《乌克兰国家图书馆传记词典》的合作、20 世纪 30 年代学者之间 "自我批判 "的悲惨事件、1946-1947 年研究者试图返回乌克兰并为其博士论文答辩以及与 "资产阶级民族主义者和世界主义者 "的斗争(1946-1949 年)。研究方法。在文章中,作者采用了文化和历史的方法来研究文学。其科学新颖性在于将伊-艾森斯托克之前不为人知的自传引入科学流通,分析了该科学家与乌克兰苏联文学评论家之间的大量复杂通信。通过重建伊-艾森斯托克乌克兰语自传的历史和文化背景,我们可以确定这位科学家科学生涯中的重要事件,并得出他故意隐瞒其科学生涯中某些事件的结论。首先,我们要谈的是 20 世纪 30 年代的 "自我批判 "过程、对乌克兰科学机构的 "清洗 "和对文学学校的摧毁,以及 20 世纪 40 年代末的镇压。 伊-艾森斯托克的例子表明,在 20 世纪 40 年代 "反对资产阶级民族主义和世界主义的斗争 "时期,比较研究是如何被执行党的指令所取代的。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 去求助
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
期刊最新文献
РУКОПИСНЕ ЄВАНГЕЛІЄ 1581 р. ІЗ СУЧАВИ В КОЛЕКЦІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ КНЯЗІ МСТИСЛАВСЬКІ ТА ЇХ СІВЕРСЬКІ ВОЛОДІННЯ в XV ст. «…Я НЕ ТРАЧУ НАДІЇ ПОТРАПИТИ ЯКОСЬ ДО КИЄВА»: АВТОБІОГРАФІЇ ІЄРЕМІЇ АЙЗЕНШТОКА (1931, 1946, 1949, 1975) ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОПИС 1765–1769 рр. ЯК ІНСТРУМЕНТ КАМЕРАЛІЗМУ ТА ІНКОРПОРАЦІЇ ГЕТЬМАНЩИНИ АРХЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД РЕПРЕЗЕНТОВАНИХ І ПУБЛІКАЦІЯ НОВИХ ДЖЕРЕЛ З ІСТОРІЇ БУКОВЕЦЬКОГО МОНАСТИРЯ 1738–1810 рр. (за фондовими зібраннями Державного архіву Закарпатської області)
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1