{"title":"КУЛЬТУРА ВОЛОДІННЯ ГОЛОСОМ ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА","authors":"Олена Прядко","doi":"10.24919/2413-2039.18/50.6","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті розкривається сутність поняття «культура володіння голосом» вчителя музичного мистецтва, здійснюється характеристика його складових, аналізуються особливості їх формування та розвитку у ході фахової підготовки студентів музично-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Культура володіння голосом вчителем розглядається як важливий елемент педагогічної майстерності, необхідний для забезпечення високого рівня професійної діяльності, що включає вміння використовувати власний голос як ефективний інструмент педагогічного впливу, забезпечення педагогічної комунікації, за умови дотримання норм та правил його збереження. Розвиненість професійних якостей голосу педагога-музиканта є складовою його педагогічної культури, показником рівня фахової підготовки. Проаналізовано наукову літературу щодо проблем фахової підготовки майбутнього педагога-музиканта, визначено її специфіку обумовлену особливостями викладання навчальної дисципліни «Музичне мистецтво» у закладах загальної середньої освіти, її завданнями, формами та методами роботи вчителя. У статті зазначається, що вимоги до формування вокальної культури педагога визначаються специфікою професійної діяльності вчителя музичного мистецтва, нормами його голосового навантаження, необхідністю поєднання викладу теоретичного матеріалу та ілюстрування уривків музичних творів, володіння уміннями використання голосу в різних режимах роботи. Визначено низку факторів, що можуть негативно вплинути на якість голосу вчителя, охарактеризовано шляхи протидії негативним факторам впливу, особливості застосування відновлювальних заходів, необхідність вибудовування індивідуально-адаптованого голосового режиму. Доведено важливість врахування специфіки вокально-мовленнєвої діяльності вчителя музичного мистецтва у закладі загальної середньої освіти в ході фахової підготовки майбутнього педагога.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":" 20","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Human Studies Series of Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.6","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація. У статті розкривається сутність поняття «культура володіння голосом» вчителя музичного мистецтва, здійснюється характеристика його складових, аналізуються особливості їх формування та розвитку у ході фахової підготовки студентів музично-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Культура володіння голосом вчителем розглядається як важливий елемент педагогічної майстерності, необхідний для забезпечення високого рівня професійної діяльності, що включає вміння використовувати власний голос як ефективний інструмент педагогічного впливу, забезпечення педагогічної комунікації, за умови дотримання норм та правил його збереження. Розвиненість професійних якостей голосу педагога-музиканта є складовою його педагогічної культури, показником рівня фахової підготовки. Проаналізовано наукову літературу щодо проблем фахової підготовки майбутнього педагога-музиканта, визначено її специфіку обумовлену особливостями викладання навчальної дисципліни «Музичне мистецтво» у закладах загальної середньої освіти, її завданнями, формами та методами роботи вчителя. У статті зазначається, що вимоги до формування вокальної культури педагога визначаються специфікою професійної діяльності вчителя музичного мистецтва, нормами його голосового навантаження, необхідністю поєднання викладу теоретичного матеріалу та ілюстрування уривків музичних творів, володіння уміннями використання голосу в різних режимах роботи. Визначено низку факторів, що можуть негативно вплинути на якість голосу вчителя, охарактеризовано шляхи протидії негативним факторам впливу, особливості застосування відновлювальних заходів, необхідність вибудовування індивідуально-адаптованого голосового режиму. Доведено важливість врахування специфіки вокально-мовленнєвої діяльності вчителя музичного мистецтва у закладі загальної середньої освіти в ході фахової підготовки майбутнього педагога.