{"title":"ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ ПРОФІЛАКТИКИ ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ЮНАЦТВА","authors":"Лариса Сливка","doi":"10.24919/2413-2039.18/50.10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті висвітлено окремі аспекти накопиченого досить великого досвіду використання різноманітних соціальних і соціально-психологічних підходів до розв’язання проблем, пов’язаних із профілактикою шкідливих звичок серед дітей та юнацтва. Актуалізовано думку про низьку ефективність дотримання принципу «боротьби і викорінення» у реалізації відповідної педагогічної роботи, тому у країнах Західної Європи орієнтуються переважно на принцип «зменшення шкоди» («harm reduction»), який передбачає розроблення багатоплощинної і багатовекторної системи превентивних заходів. Анонсовано документ під назвою «Європейські стандарти якості у сфері профілактики вживання наркотиків» (European Drug Prevention Quality Standards), у якому увиразнено європейські підходи до проведення високоякісної профілактики вживання психоактивних речовин. Зазначено, що «Європейські стандарти» зосереджені на тому, як планувати, обирати й впроваджувати профілактичні інтервенції, забезпечуючи якість цієї соціально-педагогічної праці. Згадано і про Міжнародні стандарти у сфері профілактики вживання наркотиків, в яких узагальнено результати наукових досліджень у сфері профілактики та визначено ключові характеристики доказово обґрунтованих інтервенцій і політик, які довели, що вони сприяють зменшенню статистики щодо вживання дітьми та юнацтвом психоактивних речовин. Таблично представлено перешкоди й переваги впровадження доказово обґрунтованих профілактичних інтервенцій. Актуалізовано назви декількох реєстрів, у яких зібрані доказово обґрунтовані інтервенції у сфері профілактики вживання психоактивних речовин. Зазначено, що з‑посеред найкращих загальних методів збору даних про вживання психоактивних речовин учнями вважають опитування учнів у шкільному середовищі. Наведено приклади доцільних програм доказово обґрунтованих профілактичних інтервенцій, як‑от: проєкт «Норсленд»; проєкт «Космонавт»; проєкт «Підвісна дорога»; проєкт «Звільни свою свідомість»; Сіетлський проєкт соціального розвитку; Навчання й тренінг підлітків для уникнення вживання стероїдів: програма ATLAS; Анонімні Алкоголіки; Alateen, Al-Аnon; «Другий/третій буквар, або програма семи кроків»; «Дякую, Ні»; «Перш, ніж спробуєш»; «Подивися інакше»; програма Домашніх Детективів; «Фантастичні можливості» та ін.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":" 26","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Human Studies Series of Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація. У статті висвітлено окремі аспекти накопиченого досить великого досвіду використання різноманітних соціальних і соціально-психологічних підходів до розв’язання проблем, пов’язаних із профілактикою шкідливих звичок серед дітей та юнацтва. Актуалізовано думку про низьку ефективність дотримання принципу «боротьби і викорінення» у реалізації відповідної педагогічної роботи, тому у країнах Західної Європи орієнтуються переважно на принцип «зменшення шкоди» («harm reduction»), який передбачає розроблення багатоплощинної і багатовекторної системи превентивних заходів. Анонсовано документ під назвою «Європейські стандарти якості у сфері профілактики вживання наркотиків» (European Drug Prevention Quality Standards), у якому увиразнено європейські підходи до проведення високоякісної профілактики вживання психоактивних речовин. Зазначено, що «Європейські стандарти» зосереджені на тому, як планувати, обирати й впроваджувати профілактичні інтервенції, забезпечуючи якість цієї соціально-педагогічної праці. Згадано і про Міжнародні стандарти у сфері профілактики вживання наркотиків, в яких узагальнено результати наукових досліджень у сфері профілактики та визначено ключові характеристики доказово обґрунтованих інтервенцій і політик, які довели, що вони сприяють зменшенню статистики щодо вживання дітьми та юнацтвом психоактивних речовин. Таблично представлено перешкоди й переваги впровадження доказово обґрунтованих профілактичних інтервенцій. Актуалізовано назви декількох реєстрів, у яких зібрані доказово обґрунтовані інтервенції у сфері профілактики вживання психоактивних речовин. Зазначено, що з‑посеред найкращих загальних методів збору даних про вживання психоактивних речовин учнями вважають опитування учнів у шкільному середовищі. Наведено приклади доцільних програм доказово обґрунтованих профілактичних інтервенцій, як‑от: проєкт «Норсленд»; проєкт «Космонавт»; проєкт «Підвісна дорога»; проєкт «Звільни свою свідомість»; Сіетлський проєкт соціального розвитку; Навчання й тренінг підлітків для уникнення вживання стероїдів: програма ATLAS; Анонімні Алкоголіки; Alateen, Al-Аnon; «Другий/третій буквар, або програма семи кроків»; «Дякую, Ні»; «Перш, ніж спробуєш»; «Подивися інакше»; програма Домашніх Детективів; «Фантастичні можливості» та ін.