{"title":"МОДЕЛЮВАННЯ АДСОРБЦІЙНОГО ВИДАЛЕННЯ ВОДИ З ДИХЛОРМЕТАНУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОГРАМИ ASPEN ADSORPTION: СТАДІЯ ДЕСОРБЦІЇ","authors":"Михаил А. Поджарский","doi":"10.15421/jchemtech.v31i2.279050","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"За допомогою програми Aspen Adsorption проведено комп’ютерне моделювання стадії десорбції води технологічного процесу зневоднення дихлорметану. Моделювання дозволило отримати дані для порівняння ефективності використання азоту та парів дихлорметану як десорбуючих агентів. Дослідження показало, що використання парів дихлорметану супроводжується значно вищими енерговитратами, ніж у випадку азоту, в першу чергу через велику енергію, необхідну для випаровування дихлорметану перед його подачею в колону. Крім того, ендотермічний характер процесу призводить до того, що пари дихлорметану, конденсуючись, утворюють в колоні рідкий шар, що збільшує час десорбції. Тому з технологічної точки зору азот є більш прийнятним десорбуючим агентом, ніж пари дихлорметану, а десорбцію слід проводити за значень температури не нижче 80 °С.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-07-25","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Chemistry and Technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v31i2.279050","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"CHEMISTRY, MULTIDISCIPLINARY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
За допомогою програми Aspen Adsorption проведено комп’ютерне моделювання стадії десорбції води технологічного процесу зневоднення дихлорметану. Моделювання дозволило отримати дані для порівняння ефективності використання азоту та парів дихлорметану як десорбуючих агентів. Дослідження показало, що використання парів дихлорметану супроводжується значно вищими енерговитратами, ніж у випадку азоту, в першу чергу через велику енергію, необхідну для випаровування дихлорметану перед його подачею в колону. Крім того, ендотермічний характер процесу призводить до того, що пари дихлорметану, конденсуючись, утворюють в колоні рідкий шар, що збільшує час десорбції. Тому з технологічної точки зору азот є більш прийнятним десорбуючим агентом, ніж пари дихлорметану, а десорбцію слід проводити за значень температури не нижче 80 °С.