З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НУМІЗМАТИКИ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ЧВЕРТІ ХХ СТ.: ЛИСТУВАННЯ К.В. БОЛСУНОВСЬКОГО ТА М.Г. ЗАХАРЕВИЧА-ЗАХАРІЄВСЬКОГО З НАУКОВОГО АРХІВУ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Abstract

Метою статті є введення до наукового обігу листування К. Болсуновського та М. Захаревича-Захарієвського за 1894–1923 рр., що зберігається у фонді 4 «Матеріали, документи та наукові праці відомого колекціонера та нумізмата Болсуновського Карла Васильовича (1838–1924)» Наукового архіву Національного музею історії України (НМІУ) та є вагомим джерелом вивчення історії становлення вітчизняних нумізматики та музейної галузі. Наукова новизна дослідження полягає у реконструкції за писемними джерелами біографії київського нумізмата та археолога М. Захаревича-Захарієвського (1870-і рр. – 1931). Методологією дослідження є принцип науковості, історизму, об’єктивності, методи аналізу, класифікації, узагальнення, історико-генетичний та історико-типологічний. Основними результатами дослідження є реконструкція біографії М. Захаревича-Захарієвського за згадками, що містяться у листах К. Болсуновського до М. Захаревича-Захарієвського, та відомого колекціонера С. Дроздова. Також було з’ясоване коло наукових практичних та теоретичних питань, які цікавили дослідників, що наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. вивчали та колекціонували нумізматичні матеріали: проведення експертизи монет для визначення їхньої оригінальності; встановлення контактів з нумізматами-колекціонерами для обміну монетами так інформацією про них; встановлення контактів з продавцями монет та нумізматичних каталогів, зокрема з Сибіру та Західної Європи; моніторинг знахідок монетних скарбів на території Києва та Київщини та їх придбання; створення наукових студій, присвячених вивченню нумізматики зокрема та старожитностей взагалі; діяльність по розбудові нумізматичного відділу Київського художньо-промислового та наукового музею. Було також з’ясоване коло осіб (нумізматів, музейників, археологів, колекціонерів, меценатів, торговців антикваріатом, видавців з Києва, Білої Церкви, Москви, Санкт-Петербурга, Мінусінська, Мюнхена), з якими контактував К. Болсуновський у своїй науковій діяльності: В. Антонович, М. Біляшівський, С. Дроздов, Б. Копилов, С. Кулжинський, М. Макаренко, О. Мердер, М. Петров, Й. Прове, О. Темницький, І. Товстін, Б. Ханенко, В. Хвойка, О. Хельбінг, І. Холодковський, Д. Щербаківський. Перспективи подальших студіювань: продовження вивчення листування К. Болсуновського, що зберігається у Науковому архіві НМІУ, з метою виявлення нової інформації, яка б доповнила та уточнила отримані результати. Практичне значення досягнутих результатів: одержані результати дослідження та опубліковані писемні джерела можуть бути використані при написанні наукових статей та монографій, побудові музейних експозицій та тимчасових виставок, створенні науково-популярних видань та відеофільмів тощо. Оригінальність дослідження: вперше до наукового обігу вводяться досі не опубліковані епістолярні джерела, що містять інформацію про наукове життя, ділові стосунки та побут представників наукової інтелігенції Києва та Київщини кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття.