Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-131-147
Andriy Zadorozhnyuk
Мета статті полягає у трактуванні масових знахідок литих денаріїв на теренах Середнього Подністров’я, які були оприлюднені на різних інтернет форумах, внаслідок активного використання приладів металопошуку. Робиться спроба вивчення та з’ясування місця фальшивих денаріїв у господарстві варварських племен, акцентується увагу на проблемі економічної доцільності організації монетного виробництва на теренах згаданого регіону. В період пізнього Риму на кордонах неосяжної імперії стали формуватися прикордонні контактні зони. Територія Середньої течії річки Дністер (сучасне Поділля) стала однією з таких зон, що означено значною кількістю зафіксованих пам’яток черняхівської культури. Регіон між Смотричем та іншими лівими притоками середньої течії Дністра і верхів’я Південного Бугу вважають вогнищем процесу формування черняхівської культури. Дослідження останніх років виявили нові пам’ятки пізньоримського часу і навіть місця ливарного виробництва монет та фібул того періоду. Зафіксовані численні знахідки фальшивих денаріїв місцевого виробництва, що ставить на порядок денний питання про доцільність їх виготовлення і місце цих монет у господарстві населення регіону. Поширення фальшивої монети засвідчує масовий і добре організований грошовий обіг у місцевому середовищі. Жоден із монетних періодів не знає такої кількості фальшивих монет у грошовому обігу. До того ж, більшість таких денаріїв досить майстерно виконані і несуть сліди тривалого використання. Отже, значна кількість фальшивих монет – це вияв їх певного місця в господарському житті та певних потребах ринку. Основні результати дослідження. Аналіз масових знахідок фальшивих денаріїїв, окремі з яких виявлені на місцях їх ливарного виробництва, слід розглядати в контексті поширення «римської моди» та масового використання фібул, каблучок і пряжок римського типу у місцевому середовищі. Вважаємо, що лімесні денарії доповнюють розуміння поліетнічності черняхівської культури, оскільки упродовж кількох століть вони забезпечували господарсько-економічні потреби внутрішньої торгівлі готської військової верхівки із землеробським виробником сільськогосподарської продукції.
{"title":"МІСЦЕ ФАЛЬШИВИХ ДЕНАРІЇВ У ГОСПОДАРСТВІ НАСЕЛЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ПОДНІСТРОВ‟Я ІІ–V СТ. Н. Е.","authors":"Andriy Zadorozhnyuk","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-131-147","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-131-147","url":null,"abstract":"Мета статті полягає у трактуванні масових знахідок литих денаріїв на теренах Середнього Подністров’я, які були оприлюднені на різних інтернет форумах, внаслідок активного використання приладів металопошуку. Робиться спроба вивчення та з’ясування місця фальшивих денаріїв у господарстві варварських племен, акцентується увагу на проблемі економічної доцільності організації монетного виробництва на теренах згаданого регіону. \u0000В період пізнього Риму на кордонах неосяжної імперії стали формуватися прикордонні контактні зони. Територія Середньої течії річки Дністер (сучасне Поділля) стала однією з таких зон, що означено значною кількістю зафіксованих пам’яток черняхівської культури. Регіон між Смотричем та іншими лівими притоками середньої течії Дністра і верхів’я Південного Бугу вважають вогнищем процесу формування черняхівської культури. Дослідження останніх років виявили нові пам’ятки пізньоримського часу і навіть місця ливарного виробництва монет та фібул того періоду. Зафіксовані численні знахідки фальшивих денаріїв місцевого виробництва, що ставить на порядок денний питання про доцільність їх виготовлення і місце цих монет у господарстві населення регіону. \u0000Поширення фальшивої монети засвідчує масовий і добре організований грошовий обіг у місцевому середовищі. Жоден із монетних періодів не знає такої кількості фальшивих монет у грошовому обігу. До того ж, більшість таких денаріїв досить майстерно виконані і несуть сліди тривалого використання. Отже, значна кількість фальшивих монет – це вияв їх певного місця в господарському житті та певних потребах ринку. \u0000Основні результати дослідження. Аналіз масових знахідок фальшивих денаріїїв, окремі з яких виявлені на місцях їх ливарного виробництва, слід розглядати в контексті поширення «римської моди» та масового використання фібул, каблучок і пряжок римського типу у місцевому середовищі. Вважаємо, що лімесні денарії доповнюють розуміння поліетнічності черняхівської культури, оскільки упродовж кількох століть вони забезпечували господарсько-економічні потреби внутрішньої торгівлі готської військової верхівки із землеробським виробником сільськогосподарської продукції.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45580269","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-285-313
Mykola Shataylo
Необхідність вивчення проблем середньовічної нумізматики неодноразово визначалась ученими як актуальний та перспективний напрямок нумізматичних досліжень в Україні. Мета статті – підсумувати стан вивчення середньовічної нумізматики в Україні, визначивши всесторонньо та якісно вивчені періоди й теми, а також виявити «білі плями» – найбільш перспективні для дослідження та маловивчені епізоди. Наукова новизна полягає у тому, що на базі аналізу результатів досліджень середньовічної нумізматики в Україні визначено найменш досліджені її складові, а відповідно, – і найбільш перспективні напрямки нумізматичних досліджень в цьому періоді.Наразі історіографічні дослідження в українській нумізматиці залишаються малочисельними. За останні десятиліття українська нумізматика збагатилася значною кількістю праць, що вимагає переосмислення досягнень вітчизняної нумізматики. В імперський період відбувалося базове накопичення інформації про знахідки монет, публікувалися історіографії монетних та скарбових знахідок. За радянського часу серед нумізматичного доробку з‘явилися тепер уже широковідомі праці із загальним оглядом історії грошового обігу, які в хронологічному порядку торкаються і висвітлюють середньовічний період. Вивчення середньовічної нумізматики в незалежній Україні дослідники здійснюють із застосуванням найрізноманітніших джерел – матеріалів архівів, музейних колекцій, газетних публікацій та Інтернет-ресурсів. Популярним видом публікації серед науковців та колекціонерів стали каталоги різновидів монет. Знахідки окремих монет та скарбових депозитів використовуються як основне джерело в дослідженні торгових та економічних зв'язків окремих регіонів України, а також при написанні підручників з нумізматики та загальних праць з історії грошового обігу. Дослідниками були опубліковані праці з історії грошового обігу окремих регіонів, зокрема: Волині, Поділля, Подніпров‘я, Півдня та ін. Уведено до наукового обігу численні нумізматичні матеріали з колекцій музеїв, а також матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. Значну увагу приділено вивченню проблеми фальшування монет, що здійснювалося з метою завдати збитків грошовому обігові.Висновки. У незалежній Україні набули подальшого розвитку нумізматичні дослідження найрізноманітніших окремих тематик нумізматики доби Середньовіччя. Суттєвих результатів досягнуто у вивченні монет Улусу Джучі, Червоної Руси, Подільського князівства, монет Богемії, монет Володимира Ольгердовича, монет Великого князівства Литовського, князівства Молдавського та Оcманської імперії. На наш погляд, недостатніми залишаються результати дослідження щодо монет Візантії, Давньої Руси, монетно-вагових зливків гривень, монет Венеції та Болгарії, королівства Польського, Кримського ханства, татаро-генуезьких аспрів Кафи і Тани.
{"title":"СЕРЕДНЬОВІЧНА НУМІЗМАТИКА В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ","authors":"Mykola Shataylo","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-285-313","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-285-313","url":null,"abstract":"Необхідність вивчення проблем середньовічної нумізматики неодноразово визначалась ученими як актуальний та перспективний напрямок нумізматичних досліжень в Україні. Мета статті – підсумувати стан вивчення середньовічної нумізматики в Україні, визначивши всесторонньо та якісно вивчені періоди й теми, а також виявити «білі плями» – найбільш перспективні для дослідження та маловивчені епізоди. Наукова новизна полягає у тому, що на базі аналізу результатів досліджень середньовічної нумізматики в Україні визначено найменш досліджені її складові, а відповідно, – і найбільш перспективні напрямки нумізматичних досліджень в цьому періоді.Наразі історіографічні дослідження в українській нумізматиці залишаються малочисельними. За останні десятиліття українська нумізматика збагатилася значною кількістю праць, що вимагає переосмислення досягнень вітчизняної нумізматики. В імперський період відбувалося базове накопичення інформації про знахідки монет, публікувалися історіографії монетних та скарбових знахідок. За радянського часу серед нумізматичного доробку з‘явилися тепер уже широковідомі праці із загальним оглядом історії грошового обігу, які в хронологічному порядку торкаються і висвітлюють середньовічний період. Вивчення середньовічної нумізматики в незалежній Україні дослідники здійснюють із застосуванням найрізноманітніших джерел – матеріалів архівів, музейних колекцій, газетних публікацій та Інтернет-ресурсів. Популярним видом публікації серед науковців та колекціонерів стали каталоги різновидів монет. Знахідки окремих монет та скарбових депозитів використовуються як основне джерело в дослідженні торгових та економічних зв'язків окремих регіонів України, а також при написанні підручників з нумізматики та загальних праць з історії грошового обігу. \u0000Дослідниками були опубліковані праці з історії грошового обігу окремих регіонів, зокрема: Волині, Поділля, Подніпров‘я, Півдня та ін. Уведено до наукового обігу численні нумізматичні матеріали з колекцій музеїв, а також матеріали, знайдені під час археологічних досліджень. Значну увагу приділено вивченню проблеми фальшування монет, що здійснювалося з метою завдати збитків грошовому обігові.Висновки. У незалежній Україні набули подальшого розвитку нумізматичні дослідження найрізноманітніших окремих тематик нумізматики доби Середньовіччя. Суттєвих результатів досягнуто у вивченні монет Улусу Джучі, Червоної Руси, Подільського князівства, монет Богемії, монет Володимира Ольгердовича, монет Великого князівства Литовського, князівства Молдавського та Оcманської імперії. На наш погляд, недостатніми залишаються результати дослідження щодо монет Візантії, Давньої Руси, монетно-вагових зливків гривень, монет Венеції та Болгарії, королівства Польського, Кримського ханства, татаро-генуезьких аспрів Кафи і Тани.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43266955","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-217-222
Dr. Wolfgang Schulze
In the following article, two copper coins of the Artuqid ruler Fakhr al-Dīn Qarā Arslān are presented and discussed. These two coins are widely known, but are described and interpreted differently. It will be demonstrated how, through superficial observation and careless description of coins, errors can be found even in the standard literature. Such errors, as will be demonstrated here, lead to interpretations that are largely erroneous.
{"title":"TWO FREQUENTLY MISDESCRIBED ARTUQID COINS","authors":"Dr. Wolfgang Schulze","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-217-222","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-217-222","url":null,"abstract":"In the following article, two copper coins of the Artuqid ruler Fakhr al-Dīn Qarā Arslān are presented and discussed. These two coins are widely known, but are described and interpreted differently. It will be demonstrated how, through superficial observation and careless description of coins, errors can be found even in the standard literature. Such errors, as will be demonstrated here, lead to interpretations that are largely erroneous.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47956749","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-263-273
Andrіi Kryzhanivsky
За відсутності письмових джерел про метрологію галицько-руських монет, карбованих у Львові в XIV–XV ст., єдиним можливим методом залишається аналіз ваги і проби самих монет. І що більша база наявних до аналізу монет, тим правильнішим буде результат. Проте, немаловажний і факт походження монет, залучених до аналізу. Так склалося, що у першому своєму дослідженні авторові були доступні переважно монети з музейних чи приватних колекцій (всього тоді досліджено 1744 монети). Монети до цих збірок накопичувалися роками, без прив’язки до конкретних скарбів. При цьому, навіть якщо монети й походили зі знахідок, колекціонери вибирали для своїх збірок найрідкісніші штемпельні відміни або примірники в найкращих станах збереження. Такі екземпляри мали, відповідно, й більшу вагу. На ту пору авторові не вдалося дослідити жодного скарбу. Як показали подальші дослідження, отримані результати середньої ваги цих монет тоді були завищеними. Проба срібла галицько-руських монет, яка, зрозуміло, не залежала від стану їх збереження (потертості, обтинання), була визначена правильно. За період, що минув від часу згаданого першого дослідження (2007 р.), з’явилася інформація про нові знахідки монет (тепер відомо понад 8 000 їх примірників). І що важливо, – багато з них зафіксовані у скарбах в повному своєму складі. Стало можливим визначати метрологію монет на підставі скарбового матеріалу, що звісно, є логічнішим. Але при цьому треба мати на увазі, що навіть скарбові знахідки будуть правильно відображати метрологію монет здебільшого з останніх, наймолодших емісій у скарбі. Натомість, монети попередніх емітентів могли бути проріджені з найважчих примірників. На жаль, не вдалося зафіксувати скарби, де були б винятково грошики Казимира ІІІ, або такі, де наймолодшими були б грошики Владислава Опольського. Погляньмо на опубліковані скарби, де наймолодшими є монети Людовика Угорського, і де подано вагу всіх його монет зі знахідки. Маємо п’ять таких скарбів: із с. Милятин Львівської області (20 прим.), с. Супрунівці Хмельницької області (94 прим.), с. Смотрич Хмельницької області (383 прим.), с. Монастирок Вінницької області (35 прим.) та із с. Мошурів Черкаської області (47 прим.). Підрахунок середньоарифметичної і середньомодальної ваги срібних галицько-руських грошиків Людовика Угорського з цих скарбів складає 1,06 г, тоді як дані, отримані автором у попередньому дослідженні на базі музейних і приватних збірок, були вищими 1,08–1,09 г. Різниця склала 0,02–0,03 г. Як ми й очікували, реальна вага монет зі знахідок менша від ваги добірних монет з колекцій. Подібний результат отримаємо з дослідження трьох скарбів, де наймолодшими є срібні галицько-руські грошики Владислава Ягайла: із с. Якторів Львівської області (66 прим.), с. Шендерів Вінницької області (196 прим.) та із с. Монастирок Вінницької області (28 прим.). Отримані результати (0,93–0,94 г) нижчі на 0,01–0,03 г від розрахованих у 2007 році (0,94–0,97 г). Підсумовуючи цей невеликий досвід аналізу скарбів, слід відм
{"title":"АНАЛІЗ МЕТРОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ МОНЕТ ГАЛИЦЬКОЇ РУСИ XIV СТ. НА БАЗІ СКАРБОВИХ ЗНАХІДОК","authors":"Andrіi Kryzhanivsky","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-263-273","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-263-273","url":null,"abstract":"За відсутності письмових джерел про метрологію галицько-руських монет, карбованих у Львові в XIV–XV ст., єдиним можливим методом залишається аналіз ваги і проби самих монет. І що більша база наявних до аналізу монет, тим правильнішим буде результат. \u0000Проте, немаловажний і факт походження монет, залучених до аналізу. Так склалося, що у першому своєму дослідженні авторові були доступні переважно монети з музейних чи приватних колекцій (всього тоді досліджено 1744 монети). Монети до цих збірок накопичувалися роками, без прив’язки до конкретних скарбів. При цьому, навіть якщо монети й походили зі знахідок, колекціонери вибирали для своїх збірок найрідкісніші штемпельні відміни або примірники в найкращих станах збереження. Такі екземпляри мали, відповідно, й більшу вагу. На ту пору авторові не вдалося дослідити жодного скарбу. \u0000Як показали подальші дослідження, отримані результати середньої ваги цих монет тоді були завищеними. Проба срібла галицько-руських монет, яка, зрозуміло, не залежала від стану їх збереження (потертості, обтинання), була визначена правильно. \u0000За період, що минув від часу згаданого першого дослідження (2007 р.), з’явилася інформація про нові знахідки монет (тепер відомо понад 8 000 їх примірників). І що важливо, – багато з них зафіксовані у скарбах в повному своєму складі. Стало можливим визначати метрологію монет на підставі скарбового матеріалу, що звісно, є логічнішим. Але при цьому треба мати на увазі, що навіть скарбові знахідки будуть правильно відображати метрологію монет здебільшого з останніх, наймолодших емісій у скарбі. Натомість, монети попередніх емітентів могли бути проріджені з найважчих примірників. \u0000На жаль, не вдалося зафіксувати скарби, де були б винятково грошики Казимира ІІІ, або такі, де наймолодшими були б грошики Владислава Опольського. \u0000Погляньмо на опубліковані скарби, де наймолодшими є монети Людовика Угорського, і де подано вагу всіх його монет зі знахідки. \u0000Маємо п’ять таких скарбів: із с. Милятин Львівської області (20 прим.), с. Супрунівці Хмельницької області (94 прим.), с. Смотрич Хмельницької області (383 прим.), с. Монастирок Вінницької області (35 прим.) та із с. Мошурів Черкаської області (47 прим.). \u0000Підрахунок середньоарифметичної і середньомодальної ваги срібних галицько-руських грошиків Людовика Угорського з цих скарбів складає 1,06 г, тоді як дані, отримані автором у попередньому дослідженні на базі музейних і приватних збірок, були вищими 1,08–1,09 г. Різниця склала 0,02–0,03 г. Як ми й очікували, реальна вага монет зі знахідок менша від ваги добірних монет з колекцій. \u0000Подібний результат отримаємо з дослідження трьох скарбів, де наймолодшими є срібні галицько-руські грошики Владислава Ягайла: із с. Якторів Львівської області (66 прим.), с. Шендерів Вінницької області (196 прим.) та із с. Монастирок Вінницької області (28 прим.). Отримані результати (0,93–0,94 г) нижчі на 0,01–0,03 г від розрахованих у 2007 році (0,94–0,97 г). \u0000Підсумовуючи цей невеликий досвід аналізу скарбів, слід відм","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"47384882","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-169-180
Dochka Vladimirova-Aladzhova
The sources speak eloquently about the extreme charity of the empresses from 5th century. They built temples, orphanages and supported their work. Their mission was spread all over the empire, which is proved by the discovered coins of theirs. The golden coins which they donated not only supported the church financially, but also helped their activity in disseminating and establishing the Christian religion. The signs of Christ complement and in separate cases prevail over their pragmatic properties. The difference about the view about the role of the monetary units of the empresses is that their “spiritual value” in 5th century was also an important means for the state politics not only a medium of exchange. The support of the religion life at places had not only financial dimensions, which for that age was of extreme importance. That process underwent in an atmosphere of impoverishing of the town population, as the church advanced economically with the help of the state. That explains the fact why in the church buildings and around them such a great amount of coins from 6th century has been found, but near the public ones they decreased at the end of 4th century. The discovery location of the coins of the empresses clearly shows the area and the sites, connected with charity and religious activities of the Augusts. At the dissemination and establishing the Christianity the state used all possible means. It was imperative because of the heterogeneous ethnic structure of the population of Trace and Dacia during 4th-6th centuries, which created conditions for arising of various diversions from the Christian religion – the heresies. The inspection of the location of findings golden coins of empresses shows that they were discovered in/or at a short distance from the region of the Late Antiquity settlements and fortresses: Abrittus (now Razgrad), Beroe – Augusta Traiana (now Stara Zagora) Nicopolis ad Istrum – the old settlement near the village of Dichin, Kyustendil, Nicopolis ad Nestum (now Gotse Delchev), Strogovia (Kailuka – Pleven), Ryahovets, Sadovets, Tuida (now Sliven), Philipopolis (now Plovdiv), the fortress of Shumen. The listed places coincide with the territories with bishop centers, significant population and outstanding Christian temples from 4th and 5th centuries. It gives a good reason to search the connection between the gold in question, the cult artifacts and their religious meaning. During the Late Antiquity the role of the bishop institution increased rapidly, not only in the church life, but also in the civil ruling system. The area bishops began to take active part in the control of the towns, occupying a great deal of the town curia functions. That happened with the blessing of the emperor’s power, which gave such authority to the bishops, so that they were able to control and inspect various decisions of the non-clerical authorities. The topography of the monetary unit subject of the article is a good token in their inte
{"title":"THE CHARITY OF THE EMPRESSES FROM THE FIFTH CENTURY ACCORDING TO DATA FROM BULGARIA","authors":"Dochka Vladimirova-Aladzhova","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-169-180","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-169-180","url":null,"abstract":"The sources speak eloquently about the extreme charity of the empresses from 5th century. They built temples, orphanages and supported their work. Their mission was spread all over the empire, which is proved by the discovered coins of theirs. The golden coins which they donated not only supported the church financially, but also helped their activity in disseminating and establishing the Christian religion. The signs of Christ complement and in separate cases prevail over their pragmatic properties. The difference about the view about the role of the monetary units of the empresses is that their “spiritual value” in 5th century was also an important means for the state politics not only a medium of exchange. The support of the religion life at places had not only financial dimensions, which for that age was of extreme importance. That process underwent in an atmosphere of impoverishing of the town population, as the church advanced economically with the help of the state. That explains the fact why in the church buildings and around them such a great amount of coins from 6th century has been found, but near the public ones they decreased at the end of 4th century. The discovery location of the coins of the empresses clearly shows the area and the sites, connected with charity and religious activities of the Augusts. At the dissemination and establishing the Christianity the state used all possible means. It was imperative because of the heterogeneous ethnic structure of the population of Trace and Dacia during 4th-6th centuries, which created conditions for arising of various diversions from the Christian religion – the heresies. \u0000The inspection of the location of findings golden coins of empresses shows that they were discovered in/or at a short distance from the region of the Late Antiquity settlements and fortresses: Abrittus (now Razgrad), Beroe – Augusta Traiana (now Stara Zagora) Nicopolis ad Istrum – the old settlement near the village of Dichin, Kyustendil, Nicopolis ad Nestum (now Gotse Delchev), Strogovia (Kailuka – Pleven), Ryahovets, Sadovets, Tuida (now Sliven), Philipopolis (now Plovdiv), the fortress of Shumen. The listed places coincide with the territories with bishop centers, significant population and outstanding Christian temples from 4th and 5th centuries. It gives a good reason to search the connection between the gold in question, the cult artifacts and their religious meaning. \u0000During the Late Antiquity the role of the bishop institution increased rapidly, not only in the church life, but also in the civil ruling system. The area bishops began to take active part in the control of the towns, occupying a great deal of the town curia functions. That happened with the blessing of the emperor’s power, which gave such authority to the bishops, so that they were able to control and inspect various decisions of the non-clerical authorities. \u0000The topography of the monetary unit subject of the article is a good token in their inte","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"45670304","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-181-197
Susan Tyler-Smith
AbstractThis paper discusses two denominations of gold coins struck by the Sasanian kingof kings, Khusro II (590–628). They both have the same design. On the obverse is theprofile head of the king facing right, similar to that found on the silver but without themarginal stars and crescents. The legend on the left is the same as that on the drachmsbut there is a longer legend on the right so the whole legend reads: 'Khusro king of kingshas increased the royal glory‘. On the reverse there is a facing bust with the headsurrounded by flames, similar to that seen on some 'special‘ issue silver drachms. Therehave been a number of different identifications of this bust, the most plausible being thatit is the personification of xwarrah, the 'Royal Glory‘, a concept that was very importantto Khusro II. There is no mint on these gold coins but there is a date, regnal year 21(610/11), on the left. On the right the legend reads: 'he (= Khusro II) has increasedĒrān, he is well-omened‘.Gold coins were struck in small quantities by most Sasanian kings. It appears tohave been mostly a ceremonial coinage, with only Shapur II (309–79) and Peroz (459–84) striking larger amounts. Khusro II‘s gold coinage is relatively plentiful whencompared to that of other late Sasanian rulers. Khusro II‘s predecessor, Hormizd IV(579–90), struck no gold coins and only five coins of Khusro I (531–79) have beenrecorded. The usurper Vahran VI (590–1) is the sole other late Sasanian king whose goldcoins have survived in comparatively large numbers.The larger of Khusro‘s two denominations, the heavy (or 1½) dinar, is knownfrom three specimens, plus another which has been over-struck as an Ilkhanid dinar ofAbu Said (1316–35). The smaller denomination, the light (or 1) dinar, is more plentifulwith over 50 coins recorded. The year 21 gold coinage was struck using three obverse and three reverse dies, one pair of dies being used for both the heavy and light dinar coins. Two obverse and reverse dies were used together but the third pair has not yet been linked to them. As light dinars of Khusro II are regularly seem in commerce this picture may change.The gold coins have been listed and the source of each coin noted (Table 1). All the dies have been identified, and the available physical information, weight, diameter and die axis, has been added. The result shows that two pairs of dies were used to strike 42 out of the 53 light dinars and also the three heavy dinars. The other die pairings struck many fewer coins: one pair struck eight coins, one pair struck two coins and one pair struck one coin.A number of the coins are double struck on both obverse and reverse and one reverse die has a flaw across the neck and shoulder of xwarrah (reverse die 1). Die flaws and double striking are frequently seen on the drachm coinage and it is evident that the mint did not take especial care when producing the gold.The average weight of the light or 1 dinar coins is 4.56 grams (with a mean of 4.57 grams).
{"title":"A DIE STUDY OF THE YEAR 21 GOLD COINS OF KHUSRO II (590–628)","authors":"Susan Tyler-Smith","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-181-197","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-181-197","url":null,"abstract":"AbstractThis paper discusses two denominations of gold coins struck by the Sasanian kingof kings, Khusro II (590–628). They both have the same design. On the obverse is theprofile head of the king facing right, similar to that found on the silver but without themarginal stars and crescents. The legend on the left is the same as that on the drachmsbut there is a longer legend on the right so the whole legend reads: 'Khusro king of kingshas increased the royal glory‘. On the reverse there is a facing bust with the headsurrounded by flames, similar to that seen on some 'special‘ issue silver drachms. Therehave been a number of different identifications of this bust, the most plausible being thatit is the personification of xwarrah, the 'Royal Glory‘, a concept that was very importantto Khusro II. There is no mint on these gold coins but there is a date, regnal year 21(610/11), on the left. On the right the legend reads: 'he (= Khusro II) has increasedĒrān, he is well-omened‘.Gold coins were struck in small quantities by most Sasanian kings. It appears tohave been mostly a ceremonial coinage, with only Shapur II (309–79) and Peroz (459–84) striking larger amounts. Khusro II‘s gold coinage is relatively plentiful whencompared to that of other late Sasanian rulers. Khusro II‘s predecessor, Hormizd IV(579–90), struck no gold coins and only five coins of Khusro I (531–79) have beenrecorded. The usurper Vahran VI (590–1) is the sole other late Sasanian king whose goldcoins have survived in comparatively large numbers.The larger of Khusro‘s two denominations, the heavy (or 1½) dinar, is knownfrom three specimens, plus another which has been over-struck as an Ilkhanid dinar ofAbu Said (1316–35). The smaller denomination, the light (or 1) dinar, is more plentifulwith over 50 coins recorded. The year 21 gold coinage was struck using three obverse and three reverse dies, one pair of dies being used for both the heavy and light dinar coins. Two obverse and reverse dies were used together but the third pair has not yet been linked to them. As light dinars of Khusro II are regularly seem in commerce this picture may change.The gold coins have been listed and the source of each coin noted (Table 1). All the dies have been identified, and the available physical information, weight, diameter and die axis, has been added. The result shows that two pairs of dies were used to strike 42 out of the 53 light dinars and also the three heavy dinars. The other die pairings struck many fewer coins: one pair struck eight coins, one pair struck two coins and one pair struck one coin.A number of the coins are double struck on both obverse and reverse and one reverse die has a flaw across the neck and shoulder of xwarrah (reverse die 1). Die flaws and double striking are frequently seen on the drachm coinage and it is evident that the mint did not take especial care when producing the gold.The average weight of the light or 1 dinar coins is 4.56 grams (with a mean of 4.57 grams).","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49509934","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-124-130
R. D. Leonard Jr.
A group of Roman silver denarii minted prior to 194 A.D., and imitations of them, said to have been “Dug up in Ukraine,” appeared on the U.S. market in 2018. The goal of this paper is to discuss finds of Roman denarii in Ukraine briefly, to record four examples from this otherwise unpublished find, and to place these pieces in the context of currency in Ukraine in Late Antiquity. European Barbaricum – the areas lying outside the Roman Rhine, Danubian and British limites in the end of the Second Century A.D., to the Volga River in the east, including inland Ukraine but not including the Caucasus region and the Black Sea coast – used Roman silver denarii as currency, though probably merely by weight; over 500 denarii hoards from this area have been published, of which 95 were from Ukraine. There is evidence that these coins circulated for a century or more after they became obsolete in the Roman Empire itself, because of the heavy wear present on many examples. Though the size and location of the find which surfaced in 2018 – and whether it represents a hoard or single finds – cannot be determined, from the number seen (10 to 15), it is more likely to have been a hoard rather than a series of single finds. (Because of the manner in which the coins were sold, it was not possible to contact the seller readily; also, it was doubted that truthful information would be obtained anyhow, since the coins were presumably removed from Ukraine illegally.) Four examples preserved from it are published herein. These are: Denarius of Sabina, 128–136, very worn (2.62 g vs. normal weight of 3.0–3.2 g). Diademed bust right/Juno standing left (C 37, RIC II Hadrian 395A). Denarius of Antoninus Pius, 143/4, very worn (3.02 g) and apparently a fourrée, with base metal showing at top of head. Laureate head right/caduceus between two cornucopiae (RIC III, 107B). Struck copy (fourrée?) of denarius of Commodus, 190, very worn (1.82 g [sic!]). Laureate head right/Minerva advancing right (RIC III Commodus 222A). The surface is two-tone, as if plating is coming off, or dissolved silver from burial was redeposited. Struck copy (fourrée?) of denarius of Antoninus Pius – Commodus, 138–192, very worn (1.67 g [sic!]). Laureate head right/Ceres (?) standing left, pseudo? inscriptions. On this coin also it appears that silver plating is coming off, or dissolved silver from burial was redeposited. The presence of imitation denarii is not unexpected, because 15 of the recorded 95 denarii hoards found in Ukraine contained them. However, the very light weight of these two examples is unusual, and may indicate that a base metal core dissolved from acidic soils, leaving only a thick silver plating. Nearly all denarii hoards from European Barbaricum close with those of Commodus, 192 A. D.; from 148, the denarius maintained a standard of approximately 75–80% silver, but Septimius Severus reduced the standard to about 65% in 194, and to about 56% two years later. At this poi
一组公元194年之前铸造的罗马银币，以及据说是“在乌克兰挖出来的”的仿制品，于2018年出现在美国市场上。本文的目的是简要讨论在乌克兰发现的罗马银币，记录这一未发表的发现中的四个例子，并将这些碎片置于古代晚期乌克兰货币的背景下。欧洲的蛮族(Barbaricum)——公元二世纪末位于罗马莱茵河、多瑙河和英国边界以外的地区，向东至伏尔加河，包括乌克兰内陆，但不包括高加索地区和黑海沿岸——使用罗马银币作为货币，尽管可能只是按重量计算;已经公布了来自该地区的500多枚第纳尔，其中95枚来自乌克兰。有证据表明，这些硬币在罗马帝国本身过时后流通了一个世纪或更长时间，因为许多例子都有严重的磨损。虽然无法确定2018年发现的这一发现的大小和位置，以及它是一个窖藏还是单个发现，但从所看到的数量(10到15个)来看，它更有可能是一个窖藏，而不是一系列单一的发现。(由于硬币出售的方式，不可能轻易联系到卖家;此外，人们怀疑无论如何都无法获得真实的信息，因为这些硬币可能是非法从乌克兰运走的。)从它保存下来的四个例子在这里发表。这些是:萨比娜的迪纳留斯，128-136，非常磨损(2.62克，正常体重3.0-3.2克)。右边有王冠的胸像/左边站着的朱诺(C 37, RIC II哈德良395A)。Antoninus Pius的Denarius, 143/4，非常磨损(3.02 g)，显然是一个四人面，在头部顶部显示贱金属。桂冠头右/在两个聚角之间的杯尾(RIC III, 107B)。190年康茂德斯银币的刻制副本(4r ?)，非常磨损(1.82克[sic!])。桂冠右头/密涅瓦右推进(RIC III Commodus 222A)。表面是双色的，好像镀银正在脱落，或者从埋藏中溶解的银被重新沉积。Antoninus Pius - Commodus, 138-192，非常磨损(1.67 g [sic!])的denarius的雕刻副本(fourr ?)桂冠女神头右/谷神星(?)站左，伪?铭文。在这枚硬币上，似乎镀银正在脱落，或者从埋葬中溶解的银被重新沉积。仿造的第纳瑞币的存在并不意外，因为在乌克兰发现的记录在案的95枚第纳瑞币中有15枚含有仿造的第纳瑞币。然而，这两个例子非常轻的重量是不寻常的，这可能表明碱性金属核心从酸性土壤中溶解，只留下一层厚厚的镀银层。几乎所有来自欧洲蛮族的银币储备都接近于康茂德，公元192年。d;从148年开始，银币的标准是大约75-80%的银，但塞普提米乌斯·塞维鲁在194年将标准降至65%左右，两年后降至56%左右。在这一点上，大多数“野蛮人”拒绝接受它们作为白银，后来的迪纳瑞几乎总是不在储备中。在这一组中也可以看到同样的模式。这些碎片提供了进一步的证据，表明罗马银币在发行很久之后就在乌克兰流通了(按重量计算是银币)，有些已经磨损得很厉害了。它们的年代大约在公元200-400年。D，虽然这是非常近似的。这里并没有试图把他们归为某个特定的种族群体。
{"title":"A FIND OF PRE-SEVERAN ROMAN DENARII IN UKRAINE, DISCOVERED IN COMMERCE","authors":"R. D. Leonard Jr.","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-124-130","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-124-130","url":null,"abstract":"A group of Roman silver denarii minted prior to 194 A.D., and imitations of them, said to have been “Dug up in Ukraine,” appeared on the U.S. market in 2018. The goal of this paper is to discuss finds of Roman denarii in Ukraine briefly, to record four examples from this otherwise unpublished find, and to place these pieces in the context of currency in Ukraine in Late Antiquity. \u0000European Barbaricum – the areas lying outside the Roman Rhine, Danubian and British limites in the end of the Second Century A.D., to the Volga River in the east, including inland Ukraine but not including the Caucasus region and the Black Sea coast – used Roman silver denarii as currency, though probably merely by weight; over 500 denarii hoards from this area have been published, of which 95 were from Ukraine. There is evidence that these coins circulated for a century or more after they became obsolete in the Roman Empire itself, because of the heavy wear present on many examples. \u0000Though the size and location of the find which surfaced in 2018 – and whether it represents a hoard or single finds – cannot be determined, from the number seen (10 to 15), it is more likely to have been a hoard rather than a series of single finds. (Because of the manner in which the coins were sold, it was not possible to contact the seller readily; also, it was doubted that truthful information would be obtained anyhow, since the coins were presumably removed from Ukraine illegally.) \u0000Four examples preserved from it are published herein. These are: \u0000 \u0000 Denarius of Sabina, 128–136, very worn (2.62 g vs. normal weight of 3.0–3.2 g). Diademed bust right/Juno standing left (C 37, RIC II Hadrian 395A). \u0000 Denarius of Antoninus Pius, 143/4, very worn (3.02 g) and apparently a fourrée, with base metal showing at top of head. Laureate head right/caduceus between two cornucopiae (RIC III, 107B). \u0000 Struck copy (fourrée?) of denarius of Commodus, 190, very worn (1.82 g [sic!]). Laureate head right/Minerva advancing right (RIC III Commodus 222A). The surface is two-tone, as if plating is coming off, or dissolved silver from burial was redeposited. \u0000 Struck copy (fourrée?) of denarius of Antoninus Pius – Commodus, 138–192, very worn (1.67 g [sic!]). Laureate head right/Ceres (?) standing left, pseudo? inscriptions. On this coin also it appears that silver plating is coming off, or dissolved silver from burial was redeposited. \u0000 \u0000 The presence of imitation denarii is not unexpected, because 15 of the recorded 95 denarii hoards found in Ukraine contained them. However, the very light weight of these two examples is unusual, and may indicate that a base metal core dissolved from acidic soils, leaving only a thick silver plating. \u0000Nearly all denarii hoards from European Barbaricum close with those of Commodus, 192 A. D.; from 148, the denarius maintained a standard of approximately 75–80% silver, but Septimius Severus reduced the standard to about 65% in 194, and to about 56% two years later. At this poi","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"42594429","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-274-284
Maksym Ochkur
Мета статті. Головна мета статті полягає у висвітленні особливостей побутування іноземних монет Західної Європи у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Методологія дослідження. Під час роботи над цією статтею було використано загальнонаукові методи, зокрема аналітичний, хронологічний та топографічний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було зібрано усі відомості про побутування монет Західної Європи у грошовому обігові Волині та проаналізовано їхню роль у ньому. Висновки дослідження. Найбільша кількість іноземних монет у грошовому обігові Волині XV–XVII ст. представлена монетами великих номіналів, зокрема талерами (та їх фракціями) й дукатами. Також виявлено багато скарбів із дрібними монетами окремих популярних номіналів. Це тевтонські шилінги і гроші XV століття та грошени Священної Римської імперії першої чверті XVII ст. Склад виявлених скарбів представлений або виключно зазначеними різновидами монет, або ж з невеликою їх часткою. Існує чимало і поодиноких знахідок таких монет. Тому, незважаючи на розвиток монетної системи Великого князівства Литовського та Польського королівства, а також збільшення карбування ними власних монет протягом XV–XVII ст., скарби та поодинокі знахідки монет іноземного походження на їх теренах підтверджують, що грошові одиниці ряду західноєвропейських держав відігравали значну роль у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Також вони свідчать про прямі та непрямі торгівельні зв‘язки населення Волині зі Священною Римською імперією, Саксонськими землями, Об‘єднаними провінціями Нідерландів, Венецією та державою Тевтонського ордену у Пруссії.
{"title":"МОНЕТИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У ГРОШОВОМУ ОБІГОВІ ВОЛИНІ У XV–XVII СТ.","authors":"Maksym Ochkur","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-274-284","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-274-284","url":null,"abstract":"Мета статті. Головна мета статті полягає у висвітленні особливостей побутування іноземних монет Західної Європи у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Методологія дослідження. Під час роботи над цією статтею було використано загальнонаукові методи, зокрема аналітичний, хронологічний та топографічний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було зібрано усі відомості про побутування монет Західної Європи у грошовому обігові Волині та проаналізовано їхню роль у ньому. Висновки дослідження. Найбільша кількість іноземних монет у грошовому обігові Волині XV–XVII ст. представлена монетами великих номіналів, зокрема талерами (та їх фракціями) й дукатами. Також виявлено багато скарбів із дрібними монетами окремих популярних номіналів. Це тевтонські шилінги і гроші XV століття та грошени Священної Римської імперії першої чверті XVII ст. Склад виявлених скарбів представлений або виключно зазначеними різновидами монет, або ж з невеликою їх часткою. Існує чимало і поодиноких знахідок таких монет. Тому, незважаючи на розвиток монетної системи Великого князівства Литовського та Польського королівства, а також збільшення карбування ними власних монет протягом XV–XVII ст., скарби та поодинокі знахідки монет іноземного походження на їх теренах підтверджують, що грошові одиниці ряду західноєвропейських держав відігравали значну роль у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Також вони свідчать про прямі та непрямі торгівельні зв‘язки населення Волині зі Священною Римською імперією, Саксонськими землями, Об‘єднаними провінціями Нідерландів, Венецією та державою Тевтонського ордену у Пруссії.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"44092074","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-148-168
Almudena Ariza Armada
The aim of this study is to provide a new perspective on the Barcelona mancuses minted in the name of the Ḥammūdid caliphs of al-Andalus, in the 5th/11th century. It has traditionally been thought that both their dates and the choice of the types they imitate were random and that they were minted in response to mere economic issues. However, by considering the chronology of the model types and analyzing them in their unique historical context in which, unlike other Christian powers that issued imitation coins, the counts of Barcelona were vassals to the caliphs of Cordoba, we can conclude that neither the choice of model types nor the dates and known mint names are “the result of a whim”, as some have stated, but rather that they responded to the policy of alliances of the counts of Barcelona with the different powers of al-Andalus. They represent evidence of the recognition of the sovereignty of the Ḥammūdid caliphs, a recognition which has, at the very least, a legitimating value. Lastly, the coin hoards prove that the mancuses circulated not only in the territory of present-day Catalonia (the treasure of Odena), but also beyond its borders. This is evidenced by the treasure of Kyiv, which may well be a reflection of the relations between the Sephardic communities and those of the principality of Kyiv at a time when the interest in the ancient Khazar kingdom is reflected in the literature produced in Sepharad.
{"title":"THE MANCUSES ISSUED IN THE NAME OF THE ḤAMMŪDID CALIPHS: A CORDOBA–BARCELONA–KYIV CONNECTION. NEW PERSPECTIVES","authors":"Almudena Ariza Armada","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-148-168","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-148-168","url":null,"abstract":"The aim of this study is to provide a new perspective on the Barcelona mancuses minted in the name of the Ḥammūdid caliphs of al-Andalus, in the 5th/11th century. It has traditionally been thought that both their dates and the choice of the types they imitate were random and that they were minted in response to mere economic issues. However, by considering the chronology of the model types and analyzing them in their unique historical context in which, unlike other Christian powers that issued imitation coins, the counts of Barcelona were vassals to the caliphs of Cordoba, we can conclude that neither the choice of model types nor the dates and known mint names are “the result of a whim”, as some have stated, but rather that they responded to the policy of alliances of the counts of Barcelona with the different powers of al-Andalus. They represent evidence of the recognition of the sovereignty of the Ḥammūdid caliphs, a recognition which has, at the very least, a legitimating value. Lastly, the coin hoards prove that the mancuses circulated not only in the territory of present-day Catalonia (the treasure of Odena), but also beyond its borders. This is evidenced by the treasure of Kyiv, which may well be a reflection of the relations between the Sephardic communities and those of the principality of Kyiv at a time when the interest in the ancient Khazar kingdom is reflected in the literature produced in Sepharad.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"48866284","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31470/2616-6275-2022-6-71-93
Mykola Nikolaev
Мета статті – спроба ідентифікації осібних літер, скорочень та монограм на монетах класичної та елліністичної Ольвії як позначення епонімної дати. Дана стаття – безпосереднє продовження теоретичних досліджень легенд (літер, скорочень та монограм) на монетах догетської Ольвії[1]. Методика дослідження – типові наукові методи, в тому числі системного аналізу, в поєднанні із власними науковими розвідками автора в галузі відновлення ольвійського епонімного літочислення та, відповідно, побудові основ просопографії елітних родин. Також використовувався раніше запропонований нами інструмент хронологічного моделювання у монетній справі – родове успадкування монетних скорочень та монограм. Наукова новизна. На системному ґрунті, із застосуванням нового хронологічного інструментарію вперше досліджено літери та монограми монет класичної та елліністичної Ольвії, які, за В. О. Анохіним, позначають епонімну дату, зокрема серій ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ. Сформовані висновки про застосування в монетній справі Ольвії V–I ст. до Р. Х. епонімного датування. Отримано низку побічних результатів, зокрема з’ясовано період перебування «борисфенів» в обігу після припинення їхньої емісії та особливості видання декрету IPE I2 76 колегії Семи про тарифи на жертвоприносини. Запропоновано уточнений, буквально до декількох років, початок емісії серії ΒΣΕ та подолана альтернатива в інтерпретації цієї абревіатури тощо. Висновки. 1. Протягом класичного елліністичного періоду (V–I ст. до Р. Х.) у монетній справі Ольвії, згідно із сучасним рівнем знань, зафіксовано лише два випадки датування монет за епонімною датою. Перший – згадка про рік, імовірно, айсимнета мольпів Павс(анія?) у першій половині V ст. до Р. Х. – ΕΠΙ ΠΑΥΣΑ. Другий – рік Аполлона (105 р. до Р. Х.) у вигляді літери Α на аверсі поряд із зображенням Аполлона (sic) на монеті часів Мітрідата VI Євпатора, яка нещодавно була оприлюднена проф. Василем Орликом. 2. У III–II ст. до Р. Х., очевидно, сталися зміни в організації монетної справи Ольвії відносно IV ст. до Р. Х.; зовні це проявилося у тому, що замість символів типу: зірка, горит, півмісяць, тризуб, – почали застосовуватися легенди ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ тощо[2]. 3. Присутні на серіях ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ осібні літери та монограми, що їх В. О. Анохін вважав епонімними датами, – це позначки магістратів. 4. Монети з легендою ΟΙ ΕΠΤΑ, на противагу гіпотезі П. О. Каришковського, не пов’язані з подоланням фінансової кризи. 5. «Борисфени» після припинення їх карбування у 218–216 рр. до Р. Х. перебували в обігу до останніх років III ст. до Р. Х., після чого були замінені серією ΒΣΕ. Серія ΒΣΕ, зокрема з додатковими літерами, карбувалася упродовж 200–191 рр. до Р. Х[3]. 6. Декрет IPE I2 76 про тарифи на жертвоприносини, що датується останніми роками III ст. до Р. Х., згадує саме «борисфени» як мідні монети. 7. Традиційна інтерпретація абревіатури ΒΣΕ як такої, що утримує посаду царя (О. М. Зограф, П. О. Каришковський), зокрема Сайтафарна (В. О. Анохін), спростована.
{"title":"ЩОДО ЕПОНІМНОГО ДАТУВАННЯ МОНЕТ ОЛЬВІЇ V–I СТ. ДО Р. Х.","authors":"Mykola Nikolaev","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-71-93","DOIUrl":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-71-93","url":null,"abstract":"Мета статті – спроба ідентифікації осібних літер, скорочень та монограм на монетах класичної та елліністичної Ольвії як позначення епонімної дати. Дана стаття – безпосереднє продовження теоретичних досліджень легенд (літер, скорочень та монограм) на монетах догетської Ольвії[1]. Методика дослідження – типові наукові методи, в тому числі системного аналізу, в поєднанні із власними науковими розвідками автора в галузі відновлення ольвійського епонімного літочислення та, відповідно, побудові основ просопографії елітних родин. Також використовувався раніше запропонований нами інструмент хронологічного моделювання у монетній справі – родове успадкування монетних скорочень та монограм. Наукова новизна. На системному ґрунті, із застосуванням нового хронологічного інструментарію вперше досліджено літери та монограми монет класичної та елліністичної Ольвії, які, за В. О. Анохіним, позначають епонімну дату, зокрема серій ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ. Сформовані висновки про застосування в монетній справі Ольвії V–I ст. до Р. Х. епонімного датування. Отримано низку побічних результатів, зокрема з’ясовано період перебування «борисфенів» в обігу після припинення їхньої емісії та особливості видання декрету IPE I2 76 колегії Семи про тарифи на жертвоприносини. Запропоновано уточнений, буквально до декількох років, початок емісії серії ΒΣΕ та подолана альтернатива в інтерпретації цієї абревіатури тощо. Висновки. 1. Протягом класичного елліністичного періоду (V–I ст. до Р. Х.) у монетній справі Ольвії, згідно із сучасним рівнем знань, зафіксовано лише два випадки датування монет за епонімною датою. Перший – згадка про рік, імовірно, айсимнета мольпів Павс(анія?) у першій половині V ст. до Р. Х. – ΕΠΙ ΠΑΥΣΑ. Другий – рік Аполлона (105 р. до Р. Х.) у вигляді літери Α на аверсі поряд із зображенням Аполлона (sic) на монеті часів Мітрідата VI Євпатора, яка нещодавно була оприлюднена проф. Василем Орликом. 2. У III–II ст. до Р. Х., очевидно, сталися зміни в організації монетної справи Ольвії відносно IV ст. до Р. Х.; зовні це проявилося у тому, що замість символів типу: зірка, горит, півмісяць, тризуб, – почали застосовуватися легенди ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ тощо[2]. 3. Присутні на серіях ΟΙ ΕΠΤΑ, ΠΕΕ, ΣΩΜΟΙ, ΒΣΕ осібні літери та монограми, що їх В. О. Анохін вважав епонімними датами, – це позначки магістратів. 4. Монети з легендою ΟΙ ΕΠΤΑ, на противагу гіпотезі П. О. Каришковського, не пов’язані з подоланням фінансової кризи. 5. «Борисфени» після припинення їх карбування у 218–216 рр. до Р. Х. перебували в обігу до останніх років III ст. до Р. Х., після чого були замінені серією ΒΣΕ. Серія ΒΣΕ, зокрема з додатковими літерами, карбувалася упродовж 200–191 рр. до Р. Х[3]. 6. Декрет IPE I2 76 про тарифи на жертвоприносини, що датується останніми роками III ст. до Р. Х., згадує саме «борисфени» як мідні монети. 7. Традиційна інтерпретація абревіатури ΒΣΕ як такої, що утримує посаду царя (О. М. Зограф, П. О. Каришковський), зокрема Сайтафарна (В. О. Анохін), спростована. ","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"43427584","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：