«ЗНИКЛІ» СКАРБИ: ПРО ПРОБЛЕМУ ЗБЕРЕЖЕННЯ СКАРБІВ У ПОЗАМУЗЕЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПІНСЬКОГО СКАРБУ 1962 Р. З ФОНДІВ НІМ РБ)

Abstract

Необхідність вивчення та публікації скарбів з музейних зібрань довгий час майже не перебувала в полі зору вітчизняних учених та музеєзнавців як із причини відсутності відповідних фахівців, так і з причини слабкого інтересу до даної теми. У процесі обробки заявленого скарбу автор зіткнувся з проблемою у вигляді втрати частини депозиту, що у підсумку вилилося в окреме дослідження. Мета статті – введення до наукового обігу Пінського скарбу 1962 р. та розкриття історії втрати частини даного депозиту в контексті специфіки розвитку археологічної науки у період існування БССР та пострадянський період. Методологія дослідження. Наукова обробка комор комплексів не зводиться тільки до одного їх опису. Дослідник може підняти цілу серію питань – від провенанс депозиту до контексту скарбу у розрізі історії населеного пункту, де його виявили, та/або історії епохи і культури, до якої він належить. У процесі вивчення заявленого комплексу використані аналітичний, логічний та ілюстративний методи. Як додаткові дані для всебічного дослідження монет виконано їх фотографування та вимірювання технічних параметрів, редагування фотографій у графічних редакторах та встановлення відповідності їх характеристик з описом у попередніх публікаціях. Так само велася робота з короткими публікаціями й періодикою за темою втрат археологічних та нумізматичних предметів. Через специфіку даної тематики дослідникові доводилося опиратися не тільки на суто строгі наукові публікації, а й іноді на тенденційну періодику. Наукова новизна. Тема збереження та пропажі скарбів у позамузейних організаціях у вітчизняній історіографії, фактично, не піднімалася. У деяких публікаціях зустрічається інформація про те, що місце зберігання скарбу невідоме, але автори таких статей не ставлять питання про втрату депозиту основною проблемою своїх праць. Відповідно, наукові роботи, присвячені даній проблемі, в Білорусі відсутні. Висновки. Втрата частини Пінського скарбу сталася в результаті збігу обставин, які поступово формувалися протягом багатьох років в Інституті історії НАН Білорусі (за радянських часів – в Інституті історії АН БРСР). Відсутність системи обліку та зберігання матеріалів, порушення законодавства Республіки Білорусь у галузі охорони культурної спадщини, байдужість до наявних фондів і небажання привести їх у порядок та взяти на облік, намагання не згадувати про невдачі та прикрі помилки минулого – ось так можна охарактеризувати сучасний стан справ у даній організації. Ймовірно, подібні ситуації з археологічно виявленими монетними, монетно-речовими і речовими комплексами в майбутньому будуть неодноразово повторятися.Сам же Пінський скарб за своїм характером, ймовірно, належав ювелірові і був набором брухту з дорогоцінних металів. Час приховування скарбу припадає на період після 1632 р. і, можливо, це було пов'язано з бойовими діями 1648 року, коли Пінськ був захоплений військами Богдана Хмельницького. Перспективи подальших досліджень у зв'язку з відсутністю робіт в цьому напрямку широкі. Скарб із Пінська – далеко не поодинокий скарб із тих, що за радянських часів або були розділені між кількома організаціями, або передані до музеїв частково. Питання про втрати скарбів та нумізматичних артефактів у радянський період в Білорусі не досліджене, як і пов'язані зі знахідками скарбів юридичні питання, які майже не піднімалися. Перспективною виглядає тема зникнення (йдеться про крадіжки або втрати) нумізматичних матеріалів з фондів білоруських музеїв, оскільки вона розглядалася в нечисленних публікаціях.