СПІВПОЛІМЕРИ МАЛЕЇНОВОГО АНГІДРИДУ І СТИРОЛУ ТА ІОНООБМІННІ ПЛІВОЧНІ МАТЕРІАЛИ НА ЇХ ОСНОВІ

Abstract

З метою визначення впливу природи розчинника на молекулярну масу синтезовано співполімери стиролу і малеїнового ангідриду (SMA) та терполімери стиролу, малеїнового ангідриду і акрилонітрилу (SMN). Синтез здійснювали методом радикальної полімеризації в індивідуальних розчинниках або їх сумішах, що мають параметри розчинності за Гільдебрандом δі в межах 18.3 ÷ 20.55 МДж0.5м-1.5. Об’єкти дослідження вибрано з огляду на наявність в полімерних ланцюгах реакційноздатних ангідридних циклів. Показано, що ступінь полімеризації синтезованих сполук можна оцінити за близькістю внесків асоціативних параметрів розчинності δа/δ у відповідні параметри розчинності полімеру δ2 і розчинника δ1. Значення параметрів розчинності розраховано з огляду на тривимірну концепцію параметра розчинності М. Хансена та з використанням метода А. Аскадського. На основі синтезованих полімерних сполук і комерційних блокспівполімерів окисів етилену і пропілену отримано плівочні гнучкі матеріали з іонообмінними властивостями, у яких статична обмінна ємність має значення (4.28 ÷ 6.37) мекв/г. Визначено, що вміст гель-фракції матеріалів становить (86 ÷ 97) % і залежить від природи розчинника, з якого отримано плівки, а збільшенню вмісту гель-фракції сприяє близькість значень δа/δ розчинника і SMA/SMN. Досліджено здатність плівочних матеріалів до набрякання. Визначено, що за рН > 6 ступінь набрякання стрибкоподібно збільшується, а динаміка набрякання та її максимальне значення залежить від статичної обмінної ємності та вмісту оксіетиленових складових ланок у сітчастій структурі.