Михайло П. Завгородній, Н. П. Дерев'янко, Тетяна Є. Шкопінська, Марина М. Корнет, Олександр А. Бражко
{"title":"ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПОХІДНИХ 3-((6-R-ХІНОЛІН-4-ІЛ)ТІО)ПРОПАНОВОЇ КИСЛОТИ НА РИЗОГЕНЕЗ КЛОНІВ ТРОЯНДИ РОЖЕВОЇ (ROSA DAMASCENA MILL.)","authors":"Михайло П. Завгородній, Н. П. Дерев'янко, Тетяна Є. Шкопінська, Марина М. Корнет, Олександр А. Бражко","doi":"10.15421/jchemtech.v30i4.265167","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Сучасним напрямком у конструюванні ефективних нетоксичних речовин є молекулярне моделювання на основі відомих природних та синтетичних сполук. Важливе місце як синтони для розробки займають азото-вмісні гетероцикли, зокрема хінолін. Серед похідних 3-((6-R-хінолін-4-іл)тіо) пропанової кислоти найбільш токсичними є сполуки, які не мають в 6-му положенні хінолінового циклу алкоксизамісників та у 2-му поло-женні – метильного радикалу. Найбільшу токсичну дію на моделі дослідження прогресивної рухливісті спер-матозоїдів показали похідні 3-((6-R-хіналін-4-іл)тіо)пропіонової кислоти (натрієва сіль 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-5) та 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-1), які знижуть цей показник на 25–30 % порівняно з інтактом. Проведена оцінка токсичності досліджуваних сполук, визначений ряд чинни-ків та факторів будови молекул, які впливають на рівень токсичної дії похідних 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіо-нової кислоти і напрямки створення нетоксичних ростстимуляторів у цьому ряду. Досліджені сполуки вия-вили високу стимулюючу дію щодо різогенезу в умовах in vitro у експлантатів троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада. Проведено відбір сполук-лідерів для подальшого тестування потенційних стимуляторів різогенезу для мікроклонального розмноження декоративних рослин.","PeriodicalId":41282,"journal":{"name":"Journal of Chemistry and Technologies","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.5000,"publicationDate":"2023-01-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Journal of Chemistry and Technologies","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.15421/jchemtech.v30i4.265167","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q4","JCRName":"CHEMISTRY, MULTIDISCIPLINARY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Сучасним напрямком у конструюванні ефективних нетоксичних речовин є молекулярне моделювання на основі відомих природних та синтетичних сполук. Важливе місце як синтони для розробки займають азото-вмісні гетероцикли, зокрема хінолін. Серед похідних 3-((6-R-хінолін-4-іл)тіо) пропанової кислоти найбільш токсичними є сполуки, які не мають в 6-му положенні хінолінового циклу алкоксизамісників та у 2-му поло-женні – метильного радикалу. Найбільшу токсичну дію на моделі дослідження прогресивної рухливісті спер-матозоїдів показали похідні 3-((6-R-хіналін-4-іл)тіо)пропіонової кислоти (натрієва сіль 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-5) та 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіонова кислота (QРА-1), які знижуть цей показник на 25–30 % порівняно з інтактом. Проведена оцінка токсичності досліджуваних сполук, визначений ряд чинни-ків та факторів будови молекул, які впливають на рівень токсичної дії похідних 3-((хіналін-4-іл)тіо) пропіо-нової кислоти і напрямки створення нетоксичних ростстимуляторів у цьому ряду. Досліджені сполуки вия-вили високу стимулюючу дію щодо різогенезу в умовах in vitro у експлантатів троянди рожевої (Rosa damascena Mill.) сорту Лада. Проведено відбір сполук-лідерів для подальшого тестування потенційних стимуляторів різогенезу для мікроклонального розмноження декоративних рослин.