THE ROLE OF FEEDBACK IN TRAINING FUTURE EFL TEACHERS

Abstract

У статті описано застосування зворотного зв'язку у навчанні майбут-ніх учителів англійської мови та досліджено, як контекстуальний вплив їхньої шкільної практики впливає на вивчення курсу методики навчання англійської мови в університеті. У дослідженні використано аналіз навчальної програми, а також індуктивний та дедуктивний аналіз спостереження під час шкільної практики студентів. Досліджено кейс Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини при пілотуванні інноваційної навчальної програми з методики, розробленої групою експертів у рамках проекту «Шкіль-ний учитель нового покоління» (Британська Рада в Україні та Міністерство освіти і науки України, 2013–2019). Унаслідок аналізу навчальної програми виокремлено її складові частини, що стосуються зворотного зв'язку з точки зору навчання, викладання та ресурсів; оцінено, як частини поєднуються між собою, перевірено основні переконання та припущення зроблено обґрунтування їхнього вибору. У дослідженні взяли участь 25 студентів факультету іноземних мов, які третій рік вивчали курс методики навчання іноземних мов і проходили 6-тижневу шкільну практику в якості вчителів. Автори роблять висновок, що майбутні вчителі під час підготовки до практичної діяльності використо-вують складний набір методів зворотного зв’язку як у письмовому, так і в усному режимі. Однак більш глибокий аналіз показує, що вони в основному використовують підхід передачі, який певною мірою занижує автономію учня та самооцінку учнів, тобто вони переважно використовують трансмісійний зворотний зв'язок, який стосується процесів виконання завдань, і передбачає незначний обсяг саморегулювання.   Ключові слова: зворотній зв'язок, підготовка вчителів англійської мови, трансмісійний підхід до зворотного зв'язку, саморегулювання.