Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.1.2021.243099
A. Krasulia, Y. Plotnikov, L. Zagoruiko
Членство Польщі в ЄС, геополітичне розташування країни та розвиток економіки знань є основними факторами, що сприяють підвищенню рівня інтернаціоналізації польської вищої освіти. Через пандемію закладам вищої освіти довелося змінити способи представлення себе на міжнародній арені. Проаналізувавши дослідження та праці провідних польських науковців, автори статті висвітлили динаміку інтернаціоналізації та підходи, які застосовую-ться для опису інтернаціоналізації систем вищої освіти. У статті представ-лено аналіз стану інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі у світовому контексті. Автори висвітлили методологію та показники, які були викорис-тані в Польщі для оцінки інтернаціоналізації, щоб знайти певні позитивні практики. У статті висвітлені деякі кроки, зроблені польськими закладами вищої освіти, для сприяння інтернаціоналізації та зайняття вищих позицій у міжнародних рейтингах. Серед основних можна виокремити створення відділів обслуговування або офісів для іноземних студентів у структурах університетів, що спеціалізуються на обслуговуванні студентів за межами ЄС, а також механізмів підтримки для реалізації міжнародних проектів, забезпечення успішної міжнародної акредитації окремих програм та факультетів, звернення уваги на залучення студентів з-за кордону на навчання, прозорість процесів визнання попередньої освіти, створення можли-востей для обміну студентами, які в подальшому потребуватимуть досвіду на ринку праці за кордоном, створення систем мотивації, включаючи фонди оплати праці, заохочення викладачів проводити заняття іноземними мовами тощо. Зазначається, що інвестиції в інтернаціоналізацію можуть створити позитивний імідж країни за кордоном та сприяти покращенню якості освіти, хоча автори роблять висновок, що переваги інтернаціоналізації вищої освіти не обмежуються фінансами, економічним зростанням та підвищенням конку-рентоспроможності, оскільки насамперед вони поглиблюють взаєморозуміння, багатомовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління. Ключові слова: інтернаціоналізація, польська вища освіта, світовий контекст, оцінювання рівня інтернаціоналізації, іноземні студенти, багато-мовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.
{"title":"ON THE PATH TO HIGHER EDUCATION INTERNATIONALIZATION IN POLAND: WHAT AND HOW INFLUENCED THE ITINERARY?","authors":"A. Krasulia, Y. Plotnikov, L. Zagoruiko","doi":"10.31499/2306-5532.1.2021.243099","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2021.243099","url":null,"abstract":"Членство Польщі в ЄС, геополітичне розташування країни та розвиток економіки знань є основними факторами, що сприяють підвищенню рівня інтернаціоналізації польської вищої освіти. Через пандемію закладам вищої освіти довелося змінити способи представлення себе на міжнародній арені. Проаналізувавши дослідження та праці провідних польських науковців, автори статті висвітлили динаміку інтернаціоналізації та підходи, які застосовую-ться для опису інтернаціоналізації систем вищої освіти. У статті представ-лено аналіз стану інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі у світовому контексті. Автори висвітлили методологію та показники, які були викорис-тані в Польщі для оцінки інтернаціоналізації, щоб знайти певні позитивні практики. У статті висвітлені деякі кроки, зроблені польськими закладами вищої освіти, для сприяння інтернаціоналізації та зайняття вищих позицій у міжнародних рейтингах. Серед основних можна виокремити створення відділів обслуговування або офісів для іноземних студентів у структурах університетів, що спеціалізуються на обслуговуванні студентів за межами ЄС, а також механізмів підтримки для реалізації міжнародних проектів, забезпечення успішної міжнародної акредитації окремих програм та факультетів, звернення уваги на залучення студентів з-за кордону на навчання, прозорість процесів визнання попередньої освіти, створення можли-востей для обміну студентами, які в подальшому потребуватимуть досвіду на ринку праці за кордоном, створення систем мотивації, включаючи фонди оплати праці, заохочення викладачів проводити заняття іноземними мовами тощо. Зазначається, що інвестиції в інтернаціоналізацію можуть створити позитивний імідж країни за кордоном та сприяти покращенню якості освіти, хоча автори роблять висновок, що переваги інтернаціоналізації вищої освіти не обмежуються фінансами, економічним зростанням та підвищенням конку-рентоспроможності, оскільки насамперед вони поглиблюють взаєморозуміння, багатомовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління. \u0000 \u0000Ключові слова: інтернаціоналізація, польська вища освіта, світовий контекст, оцінювання рівня інтернаціоналізації, іноземні студенти, багато-мовність, особистісний та професійний розвиток молодого покоління.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69861905","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270951
M. Honchar
The article analyzes the policy of the Russian authorities in the occupied Kherson region in the sphere of education, during the period from the end of February to the of October 2022. It turned out that at the initial stage, the top Russian government had no definite plans for the occupied territories. Most likely, at that moment, it was not about the full integration of Kherson region into the Russian Federation but only about military-civilian control over the territory. At the time of the illegal annexation of Kherson region and its inclusion in the Russian Federation (30 September, 2022), the failure of the occupation administration's policy in creating a quasi-educational policy is demonstrated. The following factors cause this situation: a) lack of a well-developed policy of action in the educational sphere in the occupied territory; b) rapid change of the situation on the fronts, activation of the process of liberation of the occupied territory by the Ukrainian army, strengthening of morale among the population; c) low level of support of the population of the occupation authorities and collaboration among educators; d) successful opposition of the Ukrainian government and local self-government bodies to the challenges faced by the education of the occupied territory in organizational and financial matters.
{"title":"EDUCATION POLICY OF THE RUSSIAN ADMINISTRATION IN THE OCCUPIED KHERSON REGION (END OF FEBRUARY – OCTOBER 2022)","authors":"M. Honchar","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270951","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270951","url":null,"abstract":"The article analyzes the policy of the Russian authorities in the occupied Kherson region in the sphere of education, during the period from the end of February to the of October 2022. It turned out that at the initial stage, the top Russian government had no definite plans for the occupied territories. Most likely, at that moment, it was not about the full integration of Kherson region into the Russian Federation but only about military-civilian control over the territory. \u0000At the time of the illegal annexation of Kherson region and its inclusion in the Russian Federation (30 September, 2022), the failure of the occupation administration's policy in creating a quasi-educational policy is demonstrated. The following factors cause this situation: a) lack of a well-developed policy of action in the educational sphere in the occupied territory; b) rapid change of the situation on the fronts, activation of the process of liberation of the occupied territory by the Ukrainian army, strengthening of morale among the population; c) low level of support of the population of the occupation authorities and collaboration among educators; d) successful opposition of the Ukrainian government and local self-government bodies to the challenges faced by the education of the occupied territory in organizational and financial matters.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862618","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270966
Olha Bratanych, Nataliia Myroshnychenko
The facts presented in the article indicate that the only possible form of mass education in Ukraine in war conditions is synchronous distance learning. An analysis of relevant modern foreign and domestic studies has shown that researchers consider feedback in the learning process as one of the central concepts in education, paying considerable attention to the characteristics of feedback forms, including the formative one, but the ways of its implementation in the process of synchronous distance learning have not been sufficiently studied. The authors' study proves that in synchronous distance learning of ESP on the ZOOM platform, formative feedback is possible under certain technical and didactic conditions. Formative feedback is possible and should occur at all stages of the ESP session. The article describes the practices of organizing effective formative feedback used by the authors of the study while teaching all types of speech activity: listening, speaking, reading and writing. Compared to offline learning, synchronous distance learning significantly increases the share of formative peer feedback, which contributes not only to the activation of the educational process, but also to the socialization of students. The study focuses on the fact that feedback is a two-way process that affects the performance of both the recipient of feedback and the one who gives it. The results of the study can be useful for both university foreign language teachers and school teachers.
{"title":"FEEDBACK PRACTICES IN THE CONTEXT OF SYNCHRONOUS ESP DISTANCE LEARNING IN A NON-LANGUAGE UNIVERSITY UNDER MARTIAL LAW IN UKRAINE","authors":"Olha Bratanych, Nataliia Myroshnychenko","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270966","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270966","url":null,"abstract":"The facts presented in the article indicate that the only possible form of mass education in Ukraine in war conditions is synchronous distance learning. An analysis of relevant modern foreign and domestic studies has shown that researchers consider feedback in the learning process as one of the central concepts in education, paying considerable attention to the characteristics of feedback forms, including the formative one, but the ways of its implementation in the process of synchronous distance learning have not been sufficiently studied. The authors' study proves that in synchronous distance learning of ESP on the ZOOM platform, formative feedback is possible under certain technical and didactic conditions. Formative feedback is possible and should occur at all stages of the ESP session. The article describes the practices of organizing effective formative feedback used by the authors of the study while teaching all types of speech activity: listening, speaking, reading and writing. Compared to offline learning, synchronous distance learning significantly increases the share of formative peer feedback, which contributes not only to the activation of the educational process, but also to the socialization of students. The study focuses on the fact that feedback is a two-way process that affects the performance of both the recipient of feedback and the one who gives it. The results of the study can be useful for both university foreign language teachers and school teachers.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69863251","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.1.2021.243107
Nadiia Sheverun, T. Kapeliushna, I. Didenko
У статті охарактеризовано особливості забезпечення якості викладан-ня іноземних мов студентам у польських вищих навчальних закладах. Пред-ставлено моделі навчання та різновиди курсів викладання іноземних мов, що використовуються в сучасному освітньому середовищі Польщі. Виокремлено три основні компоненти моделі викладання іноземних мов, яка використовує-ться в сучасному польському вищому навчальному середовищі, а саме: навчання в аудиторії, самостійна робота студента та спільне вивчення мови студента з викладачем за допомогою дистанційних засобів навчання. Результати досліджень показали, що вищі навчальні заклади Польщі мають організаційну та технічну підтримку мовних курсів, що супроводжує-ться використанням відповідних методів та засобів дистанційного навчання. Викладачі, які навчають студентів іноземним мовам, повинні бути ознайом-лені з віртуальним середовищем навчання та новітніми можливостями роботи зі студентами на базових електронних освітніх платформах. Розкрито, що для забезпечення якості викладання іноземних мов викла-дачі вищих навчальних закладів Польщі здійснюють комплексний підхід до орга-нізації навчального матеріалу та послідовності роботи з ним. Крім цього, виконується поєднання навчальної та розвиваючої функцій навчання, а також забезпечується доступність мовної бази рівню знань студентів, активності та самостійності їх навчально-пізнавальної діяльності. З’ясовано, що ефективність якості викладання іноземних мов студен-там істотно залежить від можливостей комбінованого вивчення програмного забезпечення. При виборі засобів створення дистанційних курсів та організації мережевих електронних навчальних засобів у вищих навчальних закладах Польщі викладачі дотримуються таких критеріїв: функціональність, надій-ність, стабільність, наявність засобів розробки навчальних матеріалів, наяв-ність можливості оцінити знання студентів в он-лайн режимі (засоби для створення тестів, завдань та контролю діяльності студентів). Одним із важ-ливих критеріїв є комфортність застосування – важливий параметр при вирі-шенні завдання формування іншомовної компетентності студентів. Ключові слова: викладання іноземних мов, якість навчання, вищі навчальні заклади, Польща.
{"title":"STUDENTS’ FOREIGN LANGUAGES TEACHING QUALITY ASSURANCE: A CASE OF POLISH HEIs","authors":"Nadiia Sheverun, T. Kapeliushna, I. Didenko","doi":"10.31499/2306-5532.1.2021.243107","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2021.243107","url":null,"abstract":"У статті охарактеризовано особливості забезпечення якості викладан-ня іноземних мов студентам у польських вищих навчальних закладах. Пред-ставлено моделі навчання та різновиди курсів викладання іноземних мов, що використовуються в сучасному освітньому середовищі Польщі. Виокремлено три основні компоненти моделі викладання іноземних мов, яка використовує-ться в сучасному польському вищому навчальному середовищі, а саме: навчання в аудиторії, самостійна робота студента та спільне вивчення мови студента з викладачем за допомогою дистанційних засобів навчання. \u0000Результати досліджень показали, що вищі навчальні заклади Польщі мають організаційну та технічну підтримку мовних курсів, що супроводжує-ться використанням відповідних методів та засобів дистанційного навчання. Викладачі, які навчають студентів іноземним мовам, повинні бути ознайом-лені з віртуальним середовищем навчання та новітніми можливостями роботи зі студентами на базових електронних освітніх платформах. \u0000Розкрито, що для забезпечення якості викладання іноземних мов викла-дачі вищих навчальних закладів Польщі здійснюють комплексний підхід до орга-нізації навчального матеріалу та послідовності роботи з ним. Крім цього, виконується поєднання навчальної та розвиваючої функцій навчання, а також забезпечується доступність мовної бази рівню знань студентів, активності та самостійності їх навчально-пізнавальної діяльності. \u0000З’ясовано, що ефективність якості викладання іноземних мов студен-там істотно залежить від можливостей комбінованого вивчення програмного забезпечення. При виборі засобів створення дистанційних курсів та організації мережевих електронних навчальних засобів у вищих навчальних закладах Польщі викладачі дотримуються таких критеріїв: функціональність, надій-ність, стабільність, наявність засобів розробки навчальних матеріалів, наяв-ність можливості оцінити знання студентів в он-лайн режимі (засоби для створення тестів, завдань та контролю діяльності студентів). Одним із важ-ливих критеріїв є комфортність застосування – важливий параметр при вирі-шенні завдання формування іншомовної компетентності студентів. \u0000 \u0000Ключові слова: викладання іноземних мов, якість навчання, вищі навчальні заклади, Польща.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69861817","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.1.2021.243103
D. Skalski
У статті представлено авторське бачення тенденцій розвитку системи фізичного виховання в школах країн Європейського Союзу. На основі аналізу наукових джерел та особистого досвіду роботи у сфері фізичного виховання автор визначає такі тенденції: орієнтованість на студента (визнання потреб учнів як пріоритетних), важливість як процесу, так і результатів навчання (увага приділяється як процесу набуття компетенцій з фізичного виховання, так і продукту навчальної діяльності учнів), регулярність (регулярна фізична активність у закладах формальної та неформальної освіти), збільшення кількості обов’язкових уроків фізичної культури у школі, динамізм (врахуван-ня думки суб’єктів фізичного виховання при визначенні його змісту та форм), орієнтація на набуття компетентностей, необхідних для учнів протягом усього життя, та інноваційність (постійний пошук нових шляхів підвищення ефективності фізичного виховання). Проаналізовані тенденції відповідають потребам розвитку сучасної системи освіти в школі, однак, запровадження деяких із них може викликати супротив шкільної влади та вчителів інших предметів. Крім того, пандемія з її гіподинамією та постійними стресами, які вплинули на фізичне та психічне здоров’я людей, стала викликом для розвитку системи фізичного виховання у європейських школах. Є очевидним, що шкільні дисципліни орієнтовані на вивчення матеріалу, пропагуючи «фізичну підготов-ку», а не фізичний розвиток дитини. Автор робить висновок, що зміна став-лення до системи фізичного виховання в школі може стати одним із най-ефективніших способів розвитку у європейців культури збереження свого фізичного та психічного здоров’я та турботи про довкілля. Ключові слова: тенденція розвитку, система фізичного виховання в школі, орієнтованість на студента, результати навчання, компетентності, динамізм та інноваційність.
{"title":"WHERE IS THE SYSTEM OF EUROPEAN SCHOOL PHYSICAL EDUCATION HEADING? CONTENT-BASED TENDENCIES OF ITS DEVELOPMENT","authors":"D. Skalski","doi":"10.31499/2306-5532.1.2021.243103","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2021.243103","url":null,"abstract":"У статті представлено авторське бачення тенденцій розвитку системи фізичного виховання в школах країн Європейського Союзу. На основі аналізу наукових джерел та особистого досвіду роботи у сфері фізичного виховання автор визначає такі тенденції: орієнтованість на студента (визнання потреб учнів як пріоритетних), важливість як процесу, так і результатів навчання (увага приділяється як процесу набуття компетенцій з фізичного виховання, так і продукту навчальної діяльності учнів), регулярність (регулярна фізична активність у закладах формальної та неформальної освіти), збільшення кількості обов’язкових уроків фізичної культури у школі, динамізм (врахуван-ня думки суб’єктів фізичного виховання при визначенні його змісту та форм), орієнтація на набуття компетентностей, необхідних для учнів протягом усього життя, та інноваційність (постійний пошук нових шляхів підвищення ефективності фізичного виховання). Проаналізовані тенденції відповідають потребам розвитку сучасної системи освіти в школі, однак, запровадження деяких із них може викликати супротив шкільної влади та вчителів інших предметів. Крім того, пандемія з її гіподинамією та постійними стресами, які вплинули на фізичне та психічне здоров’я людей, стала викликом для розвитку системи фізичного виховання у європейських школах. Є очевидним, що шкільні дисципліни орієнтовані на вивчення матеріалу, пропагуючи «фізичну підготов-ку», а не фізичний розвиток дитини. Автор робить висновок, що зміна став-лення до системи фізичного виховання в школі може стати одним із най-ефективніших способів розвитку у європейців культури збереження свого фізичного та психічного здоров’я та турботи про довкілля. \u0000 \u0000Ключові слова: тенденція розвитку, система фізичного виховання в школі, орієнтованість на студента, результати навчання, компетентності, динамізм та інноваційність.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69861627","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270957
K. Shykhnenko
The study sought to identify how the doctoral (Ph.D.) programmes in US universities cover the research administration aspect, and how compatible the equivalent programmes delivered in universities in Ukraine with the above programmes are. It used the qualitative data collection methods used for empirical or explorative studies, specifically, for a systematized review. The study found categorisations of Ph.D. programmes in the USA. These programmes differ in structure, length, admission prerequisites, and other features. The programmes under study seem to be mostly elective and of specific/professional type. Importantly, almost all the programmes included or offered courses that fostered students’ transferable skills, which are indispensable for research management and administration. These courses were dedicated to writing, speaking, research ethics, networking, social entrepreneurship, project management, law, and leadership. The study discovered that Ph.D. programmes of specific/professional type are also dominant in universities in Ukraine. However, these programmes mostly focus on theoretical subjects related to the student’s area of research and writing a thesis. That’s why the courses that address issues related to research ethics, grant proposal writing, project management, research-related law, finance, and strategic planning, leadership could be added to the curriculum to add the international value of these programmes. Further research is needed for identifying how the recommended academic disciplines can influence the effectiveness of doctoral programmes and how these could be perceived by the students.
{"title":"DOCTORAL (Ph.D.) PROGRAMMES IN THE USA UNIVERSITIES: INSIGHTS INTO COVERAGE OF RESEARCH ADMINISTRATION ASPECT","authors":"K. Shykhnenko","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270957","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270957","url":null,"abstract":"The study sought to identify how the doctoral (Ph.D.) programmes in US universities cover the research administration aspect, and how compatible the equivalent programmes delivered in universities in Ukraine with the above programmes are. It used the qualitative data collection methods used for empirical or explorative studies, specifically, for a systematized review. The study found categorisations of Ph.D. programmes in the USA. These programmes differ in structure, length, admission prerequisites, and other features. The programmes under study seem to be mostly elective and of specific/professional type. Importantly, almost all the programmes included or offered courses that fostered students’ transferable skills, which are indispensable for research management and administration. These courses were dedicated to writing, speaking, research ethics, networking, social entrepreneurship, project management, law, and leadership. The study discovered that Ph.D. programmes of specific/professional type are also dominant in universities in Ukraine. However, these programmes mostly focus on theoretical subjects related to the student’s area of research and writing a thesis. That’s why the courses that address issues related to research ethics, grant proposal writing, project management, research-related law, finance, and strategic planning, leadership could be added to the curriculum to add the international value of these programmes. Further research is needed for identifying how the recommended academic disciplines can influence the effectiveness of doctoral programmes and how these could be perceived by the students.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49162483","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270876
O. Bilyakovska, Nataliya Horuk, Oleksiy Karamanov
Russia's military aggression against Ukraine has challenged the whole existence of our state, its sovereignty, unity and has caused a number of serious problems for the national education system, which are associated with the large-scale destruction of educational institutions, forced displacement of all the participants of the educational process both within Ukraine and abroad, as well as limited access to education for many Ukrainian schoolchildren and students in terms of wellbeing and safety. Despite the negative consequences of the military actions, a number of international organizations emphasize the importance of continuing education in crisis situations. Thus, the Ministry of Education and Science of Ukraine developed a number of educational projects to meet the key priorities of educational policy for the period of martial law. One of the aspects in ensuring effective educational process is the creation of a safe, accessible educational environment, comfortable for all participants in the educational process, necessary for sustainable functioning and development. Under the accessible educational environment in the times of war we understand the system of psychological and pedagogical conditions aimed at organizing safe educational interaction of the participants in the educational process; creating opportunities for equal access to education for all school-age children both in educational institutions (in person) and remotely. The main principles of creating an accessible educational environment are: integrativity, differentiation, individualization, practical orientation, adaptability.
{"title":"EDUCATIONAL ENVIRONMENT: ACCESSABILITY AND SAFETY","authors":"O. Bilyakovska, Nataliya Horuk, Oleksiy Karamanov","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270876","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270876","url":null,"abstract":"Russia's military aggression against Ukraine has challenged the whole existence of our state, its sovereignty, unity and has caused a number of serious problems for the national education system, which are associated with the large-scale destruction of educational institutions, forced displacement of all the participants of the educational process both within Ukraine and abroad, as well as limited access to education for many Ukrainian schoolchildren and students in terms of wellbeing and safety. \u0000Despite the negative consequences of the military actions, a number of international organizations emphasize the importance of continuing education in crisis situations. Thus, the Ministry of Education and Science of Ukraine developed a number of educational projects to meet the key priorities of educational policy for the period of martial law. One of the aspects in ensuring effective educational process is the creation of a safe, accessible educational environment, comfortable for all participants in the educational process, necessary for sustainable functioning and development. \u0000Under the accessible educational environment in the times of war we understand the system of psychological and pedagogical conditions aimed at organizing safe educational interaction of the participants in the educational process; creating opportunities for equal access to education for all school-age children both in educational institutions (in person) and remotely. \u0000The main principles of creating an accessible educational environment are: integrativity, differentiation, individualization, practical orientation, adaptability.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862570","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270953
Olha Korzhyk, O. Dmytrotsa
Educational activity motivation deserves particular attention. Motives directly affect the quality of professional training and personality formation. Meanwhile, while obtaining high-quality higher education, it is important to monitor the educational process organization under the conditions of current challenges: the COVID-19 pandemic and the introduction of martial law on the territory of Ukraine. The relevance defines the aim - to determine the psycho-hygienic aspects of the attitude of students of medical and biological specialties to the organization of distance learning in terms of the COVID-19 pandemic and martial law, as well as to investigate the structure of motivational orientation of students towards obtaining higher education. To achieve the set research objectives, the sociological method has been used. The first stage of the study was to analyze the features of distance learning in terms of quarantine associated with the COVID-19 pandemic (excluding the spring semester of 2022), compared to the period without distance learning (traditional face-to-face learning). The second stage of the study was to analyze the characteristics of distance learning (related to the introduction of martial law) compared to distance learning caused by the COVID-19 pandemic.
{"title":"DISTANCE LEARNING INFLUENCES ON THE PSYCHO-HYGIENIC ASPECTS OF THE MOTIVATION BEHAVIOR OF STUDENTS OF MEDICAL AND BIOLOGICAL SPECIALTIES IN TERMS OF PANDEMIC AND MARTIAL LAW STATE","authors":"Olha Korzhyk, O. Dmytrotsa","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270953","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270953","url":null,"abstract":"Educational activity motivation deserves particular attention. Motives directly affect the quality of professional training and personality formation. Meanwhile, while obtaining high-quality higher education, it is important to monitor the educational process organization under the conditions of current challenges: the COVID-19 pandemic and the introduction of martial law on the territory of Ukraine. The relevance defines the aim - to determine the psycho-hygienic aspects of the attitude of students of medical and biological specialties to the organization of distance learning in terms of the COVID-19 pandemic and martial law, as well as to investigate the structure of motivational orientation of students towards obtaining higher education. To achieve the set research objectives, the sociological method has been used. The first stage of the study was to analyze the features of distance learning in terms of quarantine associated with the COVID-19 pandemic (excluding the spring semester of 2022), compared to the period without distance learning (traditional face-to-face learning). The second stage of the study was to analyze the characteristics of distance learning (related to the introduction of martial law) compared to distance learning caused by the COVID-19 pandemic.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69862680","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.2.2022.270962
V. Bohatyrets
Today’s security environment is dramatically different from the one we’ve been engaged in for the last 30 years and it requires new ways of thinking and new ways of acting. By and large, it concerns a motley tapestry of immensely transformed world politics, economy and environment, communication, employment, psychological and emotional wellbeing, safety and security, societal structures, and social culture and values integrated into the global landscape. Importantly, education has always been a core pillar of strength, since EDUCATION involves every aspect of human life: culture, power, ideology and authorities’ impact. Respectively, education and culture are the powerful forces that drive youth as stakeholders in education to reveal their potential and change their future as well as the future of the globe. In this respect, my strong conviction is that English as a Foreign Language (EFL) classroom (EFL) can considerably contribute to a culturally versatile development of global citizenship education. Recently foreign language professors/teachers have become a pull and push factor in the sustainable development of both a global society and its citizens. Delving into the problem of harnessing cultural diplomacy through teaching/learning English as EFL, the study presented an in-depth scientific analysis based on conceptual framework of cultural diplomacy as soft power and synthesis which aimed at actual and multifaceted practices and, accordingly, provided the students with opportunities to consider their own experiences and yield their own fruits of soft skills. The present study was designed to determine the effect of cultural diplomacy as soft power that considerably contributes to effective EFL teaching/learning. One of the most significant findings to emerge from this study is that EFL teachers are to provide learners with a rich socio-cultural awareness and living skills, rather than only linguistic training on the target language.
{"title":"HARNESSING CULTURAL DIPLOMACY THROUGH TEACHING/LEARNING ENGLISH AS A FOREIGN LANGUAGE","authors":"V. Bohatyrets","doi":"10.31499/2306-5532.2.2022.270962","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2022.270962","url":null,"abstract":"Today’s security environment is dramatically different from the one we’ve been engaged in for the last 30 years and it requires new ways of thinking and new ways of acting. By and large, it concerns a motley tapestry of immensely transformed world politics, economy and environment, communication, employment, psychological and emotional wellbeing, safety and security, societal structures, and social culture and values integrated into the global landscape. Importantly, education has always been a core pillar of strength, since EDUCATION involves every aspect of human life: culture, power, ideology and authorities’ impact. Respectively, education and culture are the powerful forces that drive youth as stakeholders in education to reveal their potential and change their future as well as the future of the globe. In this respect, my strong conviction is that English as a Foreign Language (EFL) classroom (EFL) can considerably contribute to a culturally versatile development of global citizenship education. Recently foreign language professors/teachers have become a pull and push factor in the sustainable development of both a global society and its citizens. Delving into the problem of harnessing cultural diplomacy through teaching/learning English as EFL, the study presented an in-depth scientific analysis based on conceptual framework of cultural diplomacy as soft power and synthesis which aimed at actual and multifaceted practices and, accordingly, provided the students with opportunities to consider their own experiences and yield their own fruits of soft skills. The present study was designed to determine the effect of cultural diplomacy as soft power that considerably contributes to effective EFL teaching/learning. One of the most significant findings to emerge from this study is that EFL teachers are to provide learners with a rich socio-cultural awareness and living skills, rather than only linguistic training on the target language.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":"1 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"69863177","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
Pub Date : 2022-12-30DOI: 10.31499/2306-5532.1.2021.243108
E. Zhizhko, D. De la Cruz
У роботі представлені результати історико-педагогічного дослідження, метою якого було визначення основних ознак процесу створення граматик корінних мов у Новій Іспанії XVI століття. Ці граматики служили для вивчення зазначених мов з ціллю євангелізації корінних народів. Результати дослідження були отримані шляхом документально-бібліографічного дослідження та за підтримки постулатів місіонерської лінгвістики. Автори виявили, що всебічний аналіз американських мов починається з прибуттям іспанців у Новий Світ. Наприкінці XVI ст. вже існували граматики всіх загальних мов колонії, включаючи кілька граматик мови нагуатль. Процес створення перших словни-ків, граматик та інших текстів на американських мовах, а також їх детальне вивчення розпочинається в обставинах наукової обробки європейських діалек-тів (так званих «вульгарних» мов). Народження посібників з нагуатля, отомі, сапотека тощо збігається з появою граматик тосканської, іспанської, арагон-ської, французької мов, а також мови санскриту, турецької, китайської, япон-ської, арабської та багатьох інших мов. Автори виділяють такі ознаки проце-су створення граматик американських мов: застосування доктринальної моде-лі аналізу мов іспанського лінгвіста Антоніо де Небріхи; спирання на попередні дослідження; використання іспанської мови як метамови; створення не існую-чих раніше граматичних та лексичних форм; розробка місіонерської версії мови нагуатль; використання контрастивного методу із уведенням інших мов (так званих довідкових мов: латинської, іспанської, івриту, грецької). Ключові слова: лінгвістична освіта в Новій Іспанії XVI століття; вивчення мов корінних народів; перші граматики мови нагуатль; аналіз американських мов католицькими місіонерами; місіонерська лінгвістика.
这项工作介绍了一项历史和教学研究的结果，旨在确定16世纪新西班牙本土语言语法创建过程的主要特征。这些语法被用来学习某些语言，目的是向土著人民传教。这项研究的结果是在传教士语言学的支持下通过文献和书目研究获得的。作者发现，对美洲语言的普遍分析始于西班牙人来到新世界。16世纪末。殖民地的所有通用语言都有语法，包括母语的几种语法。创造美国语言的第一个单词、语法和其他文本及其详细研究的过程始于对欧洲对话（所谓的“粗俗语言”）的科学处理。人类学家、西红柿、肥皂等的诞生与托斯卡纳语、西班牙语、阿拉贡语、法语以及梵语、土耳其语、汉语、日语语法的出现不谋而合，阿拉伯语和许多其他语言。作者强调了美国语言语法创建过程的以下特征：使用西班牙语言学家Antonio de Nebrichi的理论分析模型依靠以往的研究；使用西班牙语作为元语言；创造以前不存在的语法和词汇形式；纳瓜达尔语传教士版本的发展；使用对比法介绍其他语言（所谓的辅助语言：拉丁语、西班牙语、希伯来语、希腊语）。关键词：16世纪新西班牙的语言教育；学习土著人民的语言；母语的第一语法；天主教传教士对美国语言的分析；传教士语言学家。
{"title":"LEARNING OF INDIGENOUS LANGUAGES IN NEW SPAIN: FIRST NAHUATL GRAMMARS (16th century)","authors":"E. Zhizhko, D. De la Cruz","doi":"10.31499/2306-5532.1.2021.243108","DOIUrl":"https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2021.243108","url":null,"abstract":"У роботі представлені результати історико-педагогічного дослідження, метою якого було визначення основних ознак процесу створення граматик корінних мов у Новій Іспанії XVI століття. Ці граматики служили для вивчення зазначених мов з ціллю євангелізації корінних народів. Результати дослідження були отримані шляхом документально-бібліографічного дослідження та за підтримки постулатів місіонерської лінгвістики. Автори виявили, що всебічний аналіз американських мов починається з прибуттям іспанців у Новий Світ. Наприкінці XVI ст. вже існували граматики всіх загальних мов колонії, включаючи кілька граматик мови нагуатль. Процес створення перших словни-ків, граматик та інших текстів на американських мовах, а також їх детальне вивчення розпочинається в обставинах наукової обробки європейських діалек-тів (так званих «вульгарних» мов). Народження посібників з нагуатля, отомі, сапотека тощо збігається з появою граматик тосканської, іспанської, арагон-ської, французької мов, а також мови санскриту, турецької, китайської, япон-ської, арабської та багатьох інших мов. Автори виділяють такі ознаки проце-су створення граматик американських мов: застосування доктринальної моде-лі аналізу мов іспанського лінгвіста Антоніо де Небріхи; спирання на попередні дослідження; використання іспанської мови як метамови; створення не існую-чих раніше граматичних та лексичних форм; розробка місіонерської версії мови нагуатль; використання контрастивного методу із уведенням інших мов (так званих довідкових мов: латинської, іспанської, івриту, грецької). \u0000 \u0000Ключові слова: лінгвістична освіта в Новій Іспанії XVI століття; вивчення мов корінних народів; перші граматики мови нагуатль; аналіз американських мов католицькими місіонерами; місіонерська лінгвістика.","PeriodicalId":32896,"journal":{"name":"Porivnial''nopedagogichni studiyi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":null,"resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":"49047774","PeriodicalName":null,"FirstCategoryId":null,"ListUrlMain":null,"RegionNum":0,"RegionCategory":"","ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":"","EPubDate":null,"PubModel":null,"JCR":null,"JCRName":null,"Score":null,"Total":0}
京公网安备 11010802042870号
京ICP备2023020795号-1
扫码关注我们
求助内容：
应助结果提醒方式：