«Інформаційна компетентність»: від первісних часів до сучасності

Стаття підготовлена з метою аналітичного огляду історії виникнення поняття «інформаційна компетент-ність», його першоджерел та попередніх варіацій, з тим, щоб краще зрозуміти еволюційні процеси восвіті, зокрема в спеціальній. У дослідженні використовувалися теоретичні методи: аналіз літературнихджерел, синтез отриманих даних з різних інформаційних джерел, індукція інформації з різних галузейнаукової діяльності (історія, палеонтологія та педагогіка), порівняння та класифікація. У статті викла-дено короткий історичний екскурс еволюції поняття інформації в освіті від первісних часів до сьогодні.Проаналізовано різні погляди в освіті на інформаційну компетентність. За результатами теоретичногодослідження виявлено пряму кореляцію змісту освіти та «інформаційної компетентності» від культур-ного, економічного, релігійного, інтелектуального, соціального стану розвитку суспільства. Підкресленопрямий зв’язок між змістом освіти та уявленням про «інформаційну компетентність». Виявлено низкуособливостей у структурі «інформаційної компетентності» в загальній і спеціальній освіті.Отже, «інформаційна компетентність» як компонент сучасної концепції компетентнісного підходуу вітчизняній освіті є залежним від світових тенденцій, політики країни, стану розвитку суспільствата його підготовленості до революційних змін у всіх ланках науки та техніки, а також є частиноюпевним чином змодельованої відповіді на запит держави у формуванні «ідеального громадянина».Відіграючи роль одного з формуючих чинників нової генерації громадян, «інформаційна компе-тентність» має випереджувати запити держави, що відображає необхідність у прогностичності приїї формуванні та розвитку у всіх ланках освіти. Це, своєю чергою, зумовлює розширення та певнерозмиття чітких меж визначення зазначеного поняття, адже передбачає ідею подальшого поступо-вого вдосконалення складових, що входять до «інформаційної компетентності» впродовж усьогожиття. Таким чином, виникає необхідність паралельного формування позитивного особистісногоставлення до процесу освіти загалом, тобто це вже не просто вміння працювати з інформацією врізних її видах (знаннями, уміннями (алгоритмами діяльності), практичними навичками (лайфха-ками, які допомагають підвищити ефективність, швидкість роботи); усною, письмовою, закодова-ною; вербальною та невербальною) та вміння використовувати для цього різні технічні засоби, а йбути зацікавленим в опануванні нових джерел, нових підходів до роботи з інформацією впродовжжиття як під час, так і після закінчення професійної діяльності.