ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БУФЕРНОЇ СИСТЕМИ HMTA – HCl – H2O

Досліджено стабільність водних розчинів гексаметилентетраміну (HMTA) без кислотних добавок (HCl, H2SO4, цитратно-фосфатні буферні системи тощо) в області температур 1.0 ÷ 20.0 °С та концентрацій HMTA 0.10 ÷ 1.0 М (pH0 = 7.05 ÷ 8.25) методами спектрофотометрії, прямої рН- та редоксметрії. Оцінено вміст іонів амонію та формальдегіду – кінцевих продуктів гідролізу HMTA. Молярна концентрація іонів амонію складає не більше 5.0 % від загального вмісту HMTA та у кілька разів вища за концентрацію формальдегіду. Показано, що динаміка накопичення іонів амонію та формальдегіду не корелює із ходом потенціометричних кривих. Встановлено, що зі збільшенням концентрації водних розчинів HMTA (0.50 та 1.00 М) підвищується їх гідролітична стійкість. Отримано алгебраїчне рівняння, що описує співвідношення об’ємів розчинів 1.00 М (2.50 М) HMTA та 0.10 М HCl, які необхідні для приготування буферних розчинів із певним значенням pH в області 4.30 ÷ 7.40 (5.00 ÷ 7.50). Запропоновано математичну модель, яка в першому наближенні описує концентраційну залежність буферної ємності розчинів HMTA – HCl – H2O. Показано, що розведення в тисячу разів розчинів, які приготовлені на основі 1.00 М HMTA та 0.10 М HCl (рН0 5.45 та 6.35), а також 2.50 М HMTA та 0.10 М HCl (рН0 5.90) практично не призводить до помітних змін значень рН.