1511 年德罗戈比奇地区税务登记册

Роман ПУЙДА, Олег ЗАВЕРУХА
{"title":"1511 年德罗戈比奇地区税务登记册","authors":"Роман ПУЙДА, Олег ЗАВЕРУХА","doi":"10.24919/2519-058x.28.287555","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – проаналізувати та опублікувати поборовий реєстр Дрогобциького староства 1511 р. як історичне джерело. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму та джерелознавчих методах, зокрема методі внутрішньої критики джерел, а також на вимогах археографії. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в історичній науці публікується поборовий реєстр Дрогобицького повіту 1511 року й аналізується як історичне джерело. Висновки. Отже, поборовий реєстр Перемишльської і Сяноцької земель 1511 р. зберігається у фонді “Archiwum Skarbu Koronnego” Головного Архіву давніх актів у Варшаві. Він увійшов до так званої “Księgi Poborowej”, котра поза тим містить інші поборові реєстри та фіскально-звітні документи за період з 1501 по 1589 р. Поява цього документу пов’язана з нападами татар і волохів (молдаван), що спонукала королівський уряд збирати податки для військового захисту підвладних територій. З огляду на це вальний Сейм в Пйотркові 7 лютого 1511 р. ухвалив збирання державного побору (“contributio publicarum”), який, по суті, був продовженням “вярдункового” побору (“contributio fertonum”), але мав збиратися впродовж двох років. Збирачем цього податку у Руському воєводстві був шляхтич Добеслав Хмелецький. Під час збирання побору здійснювалася письмова фіксація його розмірів та господарських “одиниць”, які виступали платниками: лани (селянські господарства, містилися на такій умовній одиниці виміру землі як дворище (лан), котре займало від 22 до 40 і більше гектарів орної землі і лук), млини, корчми, попівства. З поборового реєстру випливає, що в Дрогобицькому повіті, крім передмістя Дрогобича, було 40 сіл. Вони займали 328 ланів і півлану (з них королівських – 150 ланів, шляхетських – 178 і півлану). На території повіту на той час діяло 12 корчем, серед них і одна корчма-пивоварня. У реєстрі 1511 р. зафіксовано 15 млинів, з них 8 були вальниками (фолюшами), а також 25 попівств, що дає підстави говорити про існування такої ж кількості православних парафій Перемишльської єпархії Київської православної митрополії. Загальна кількість зібраних 1511 р. податків із поселень Дрогобицького повіту становила понад 164 марки (гривні). Ключові слова: поборовий реєстр, Перемишльська земля, Дрогобицький повіт, ДобеславХмелецький, дворище (лан), корчма, млин, попівство.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"31 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ПОБОРОВИЙ РЕЄСТР ДРОГОБИЦЬКОГО ПОВІТУ 1511 РОКУ\",\"authors\":\"Роман ПУЙДА, Олег ЗАВЕРУХА\",\"doi\":\"10.24919/2519-058x.28.287555\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Мета дослідження – проаналізувати та опублікувати поборовий реєстр Дрогобциького староства 1511 р. як історичне джерело. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму та джерелознавчих методах, зокрема методі внутрішньої критики джерел, а також на вимогах археографії. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в історичній науці публікується поборовий реєстр Дрогобицького повіту 1511 року й аналізується як історичне джерело. Висновки. Отже, поборовий реєстр Перемишльської і Сяноцької земель 1511 р. зберігається у фонді “Archiwum Skarbu Koronnego” Головного Архіву давніх актів у Варшаві. Він увійшов до так званої “Księgi Poborowej”, котра поза тим містить інші поборові реєстри та фіскально-звітні документи за період з 1501 по 1589 р. Поява цього документу пов’язана з нападами татар і волохів (молдаван), що спонукала королівський уряд збирати податки для військового захисту підвладних територій. З огляду на це вальний Сейм в Пйотркові 7 лютого 1511 р. ухвалив збирання державного побору (“contributio publicarum”), який, по суті, був продовженням “вярдункового” побору (“contributio fertonum”), але мав збиратися впродовж двох років. Збирачем цього податку у Руському воєводстві був шляхтич Добеслав Хмелецький. Під час збирання побору здійснювалася письмова фіксація його розмірів та господарських “одиниць”, які виступали платниками: лани (селянські господарства, містилися на такій умовній одиниці виміру землі як дворище (лан), котре займало від 22 до 40 і більше гектарів орної землі і лук), млини, корчми, попівства. З поборового реєстру випливає, що в Дрогобицькому повіті, крім передмістя Дрогобича, було 40 сіл. Вони займали 328 ланів і півлану (з них королівських – 150 ланів, шляхетських – 178 і півлану). На території повіту на той час діяло 12 корчем, серед них і одна корчма-пивоварня. У реєстрі 1511 р. зафіксовано 15 млинів, з них 8 були вальниками (фолюшами), а також 25 попівств, що дає підстави говорити про існування такої ж кількості православних парафій Перемишльської єпархії Київської православної митрополії. Загальна кількість зібраних 1511 р. податків із поселень Дрогобицького повіту становила понад 164 марки (гривні). Ключові слова: поборовий реєстр, Перемишльська земля, Дрогобицький повіт, ДобеславХмелецький, дворище (лан), корчма, млин, попівство.\",\"PeriodicalId\":41096,\"journal\":{\"name\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"volume\":\"31 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.4000,\"publicationDate\":\"2023-09-23\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287555\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q1\",\"JCRName\":\"HISTORY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287555","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

摘要

本研究的目的是将 1511 年 Drohobych starostvo 的税务登记簿作为历史资料进行分析和出版。研究方法基于历史主义原则和资料研究方法,特别是对资料进行内部批判的方法,以及考古学的要求。该研究的科学新颖性在于,在历史科学领域首次将 1511 年德罗霍比奇地区的税务登记册作为历史资料进行出版和分析。研究结论因此,1511 年 Przemyśl 和 Sianocki 地区的税务登记册保存在华沙古代法令主档案馆的 "Archiwum Skarbu Koronnego "基金中。这份文件的出现与鞑靼人和瓦拉几人(摩尔多瓦人)的袭击有关,这些袭击促使王国政府征收税款,用于其控制下领土的军事防御。有鉴于此,1511 年 2 月 7 日,在皮奥特尔科夫召开的波兰众议院批准征收公共税("contributio publicarum"),这基本上是 "vyardunka "税("contributio fertonum")的延续,但必须征收两年。鲁塞尼亚省的征税人是贵族 Dobiesław Chmielecki。在征税期间,税收的规模和缴纳税收的经济 "单位 "都有书面记录:拉纳(位于院落(lan)这样一个有条件的土地测量单位上的农民农场,占地 22 至 40 公顷或更多的耕地和草地)、磨坊、客栈和牧师住宅。税务登记显示,除德罗霍比奇郊区外,德罗霍比奇地区还有 40 个村庄。这些村庄占地 328 拉纳和半个拉纳乌(其中 150 拉纳为皇室领地,178 拉纳和半个拉纳乌为贵族领地)。当时,该郡有 12 家客栈,包括一家酒馆酿酒厂。1511 年的登记簿记录了 15 家磨坊,其中 8 家是轧钢厂(follies),还有 25 家修道院,这表明基辅东正教大都会 Przemyśl 教区存在相同数量的东正教教区。1511 年从德罗霍比奇区定居点征收的税款总额超过 164 马克(格里夫尼亚)。关键词:税收登记、Przemyśl 土地、Drohobych 地区、Dobiesław Chmielecki、庄园(lan)、酒馆、磨坊、牧师。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
查看原文
分享 分享
微信好友 朋友圈 QQ好友 复制链接
本刊更多论文
ПОБОРОВИЙ РЕЄСТР ДРОГОБИЦЬКОГО ПОВІТУ 1511 РОКУ
Мета дослідження – проаналізувати та опублікувати поборовий реєстр Дрогобциького староства 1511 р. як історичне джерело. Методологія дослідження ґрунтується на принципі історизму та джерелознавчих методах, зокрема методі внутрішньої критики джерел, а також на вимогах археографії. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в історичній науці публікується поборовий реєстр Дрогобицького повіту 1511 року й аналізується як історичне джерело. Висновки. Отже, поборовий реєстр Перемишльської і Сяноцької земель 1511 р. зберігається у фонді “Archiwum Skarbu Koronnego” Головного Архіву давніх актів у Варшаві. Він увійшов до так званої “Księgi Poborowej”, котра поза тим містить інші поборові реєстри та фіскально-звітні документи за період з 1501 по 1589 р. Поява цього документу пов’язана з нападами татар і волохів (молдаван), що спонукала королівський уряд збирати податки для військового захисту підвладних територій. З огляду на це вальний Сейм в Пйотркові 7 лютого 1511 р. ухвалив збирання державного побору (“contributio publicarum”), який, по суті, був продовженням “вярдункового” побору (“contributio fertonum”), але мав збиратися впродовж двох років. Збирачем цього податку у Руському воєводстві був шляхтич Добеслав Хмелецький. Під час збирання побору здійснювалася письмова фіксація його розмірів та господарських “одиниць”, які виступали платниками: лани (селянські господарства, містилися на такій умовній одиниці виміру землі як дворище (лан), котре займало від 22 до 40 і більше гектарів орної землі і лук), млини, корчми, попівства. З поборового реєстру випливає, що в Дрогобицькому повіті, крім передмістя Дрогобича, було 40 сіл. Вони займали 328 ланів і півлану (з них королівських – 150 ланів, шляхетських – 178 і півлану). На території повіту на той час діяло 12 корчем, серед них і одна корчма-пивоварня. У реєстрі 1511 р. зафіксовано 15 млинів, з них 8 були вальниками (фолюшами), а також 25 попівств, що дає підстави говорити про існування такої ж кількості православних парафій Перемишльської єпархії Київської православної митрополії. Загальна кількість зібраних 1511 р. податків із поселень Дрогобицького повіту становила понад 164 марки (гривні). Ключові слова: поборовий реєстр, Перемишльська земля, Дрогобицький повіт, ДобеславХмелецький, дворище (лан), корчма, млин, попівство.
求助全文
通过发布文献求助,成功后即可免费获取论文全文。 去求助
来源期刊
CiteScore
0.50
自引率
66.70%
发文量
70
期刊最新文献
ЛЬВІВСЬКИЙ ШЛЯХЕТСЬКИЙ СУД (1783 – 1855): ОРГАНІЗАЦІЯ, ФУНКЦІОНУВАННЯ, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ПАРАЛЕЛІ В ІНДОІРАНСЬКОМУ ТА ДАВНЬОСЛОВ’ЯНСЬКОМУ МІФОЛОГІЧНОМУ МОДЕЛЮВАННІ СВІТУ (СОЛЯРНИЙ АСПЕКТ) ПОБОРОВИЙ РЕЄСТР ДРОГОБИЦЬКОГО ПОВІТУ 1511 РОКУ ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ КОРОЛІВСЬКИХ ПРИВІЛЕЇВ ЛІШНЯНСЬКОГО МОНАСТИРЯ У ПЕРЕМИШЛЬСЬКИХ ГРОДСЬКИХ АКТАХ (ДРУГА ПОЛОВИНА XVII – ПЕРША ПОЛОВИНА XVIII СТ.) ІМПЕРСЬКІ ПРАКТИКИ НАЦІЄТВОРЕННЯ В УМОВАХ ХІХ ст. ТА ЇХ МОДИФІКАЦІЇ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
现在去查看 取消
×
提示
确定
0
微信
客服QQ
Book学术公众号 扫码关注我们
反馈
×
意见反馈
请填写您的意见或建议
请填写您的手机或邮箱
已复制链接
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
×
扫码分享
扫码分享
Book学术官方微信
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术
文献互助 智能选刊 最新文献 互助须知 联系我们:info@booksci.cn
Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。
Copyright © 2023 Book学术 All rights reserved.
ghs 京公网安备 11010802042870号 京ICP备2023020795号-1