{"title":"战时波兰当局清理 volyn \"缺口 \"的特殊性","authors":"Людмила СТРІЛЬЧУК, Мирослава ФІЛІПОВИЧ","doi":"10.24919/2519-058x.28.287559","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджуються особливості ліквідації осередків “Просвіти” у Волинському воєводстві, що її здійснила польська влада у міжвоєнний період. Оскільки “Просвіти” на Волині не мали єдиної централізованої структури, як це було у сусідній Галичині, і діяли за окремими статутними документами, або ж не мали зареєстрованих статутів узагалі, польська влада скористалася цим моментом, аби заборонити діяльність національної організації українців. Враховуючи той факт, що “Просвіти” на Волині існували лише з прикінця Першої світової війни і не зуміли завоювати прихильність більшості волинян, польська влада намагалася перешкодити зростанню численності просвітянських осередків у першій половині 20-х рр. ХХ ст., а з рубежу 20–30-х рр. стала на шлях ліквідації “Просвіт”. І це не випадково, адже національна ідея, яка широко пропагувалася волинськими “Просвітами”, обстоювання Православної церкви, української мови та культури суперечило державницькій доктрині Другої Речі Посполитої: повній асиміляції українців та перетворення Польщі на моноетнічну державу. Метою дослідження є виявлення й аналіз особливостей ліквідації польською владою волинських “Просвіт” у міжвоєнний період, а також простеження еволюції позиції польської влади щодо діяльності та існування “Просвіт” на Волині. Методологічну основу пропонованої статті становлять принципи авторської об’єктивності, історизму, системності та науковості. Широко застосовано також історико-порівняльний та історико-системний методи. Наукова новизна статті опирається на залучення нових архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, а також на вузькість дослідницького фокусу, адже досі не було опубліковано жодних матеріалів, які б простежували особливості ліквідації “Просвіт” на Волині у міжвоєнний період. Натомість наявні наукові публікації аналізували причини ліквідації “Просвіт” і мали радше описовий характер. Висновки. У результаті дослідження авторки дійшли висновку, що, враховуючи відсутність у волинських “Просвіт” єдиної об’єднавчої структури, польській державній адміністрації вдалося відносно швидко ліквідувати просвітянські осередки на Волині і замінити їх лояльними владі громадськими організаціями – “Просвітянськими хатами”. Процес ліквідації “Просвіт” розтягнувся у часі на п’ять-сім років, залежно від регіону Волині, ліквідації проходили хаотично, їх тривалість діяльності залежала від позиції керівництва (його здатності до опору). Найбільшою проблемою, з якою зіштовхнулися волинські “Просвіти”, стала передача майна і фінансів. Ключові слова. “Просвіти”, Волинь, ліквідація, Друга Річ Посполита, статутні документи,національна політика, польська влада.","PeriodicalId":41096,"journal":{"name":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","volume":"14 1","pages":"0"},"PeriodicalIF":0.4000,"publicationDate":"2023-09-23","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ОСОБЛИВОСТІ ЛІКВІДАЦІЇ ВОЛИНСЬКИХ “ПРОСВІТ” ПОЛЬСЬКОЮ ВЛАДОЮ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД\",\"authors\":\"Людмила СТРІЛЬЧУК, Мирослава ФІЛІПОВИЧ\",\"doi\":\"10.24919/2519-058x.28.287559\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"У статті досліджуються особливості ліквідації осередків “Просвіти” у Волинському воєводстві, що її здійснила польська влада у міжвоєнний період. Оскільки “Просвіти” на Волині не мали єдиної централізованої структури, як це було у сусідній Галичині, і діяли за окремими статутними документами, або ж не мали зареєстрованих статутів узагалі, польська влада скористалася цим моментом, аби заборонити діяльність національної організації українців. Враховуючи той факт, що “Просвіти” на Волині існували лише з прикінця Першої світової війни і не зуміли завоювати прихильність більшості волинян, польська влада намагалася перешкодити зростанню численності просвітянських осередків у першій половині 20-х рр. ХХ ст., а з рубежу 20–30-х рр. стала на шлях ліквідації “Просвіт”. І це не випадково, адже національна ідея, яка широко пропагувалася волинськими “Просвітами”, обстоювання Православної церкви, української мови та культури суперечило державницькій доктрині Другої Речі Посполитої: повній асиміляції українців та перетворення Польщі на моноетнічну державу. Метою дослідження є виявлення й аналіз особливостей ліквідації польською владою волинських “Просвіт” у міжвоєнний період, а також простеження еволюції позиції польської влади щодо діяльності та існування “Просвіт” на Волині. Методологічну основу пропонованої статті становлять принципи авторської об’єктивності, історизму, системності та науковості. Широко застосовано також історико-порівняльний та історико-системний методи. Наукова новизна статті опирається на залучення нових архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, а також на вузькість дослідницького фокусу, адже досі не було опубліковано жодних матеріалів, які б простежували особливості ліквідації “Просвіт” на Волині у міжвоєнний період. Натомість наявні наукові публікації аналізували причини ліквідації “Просвіт” і мали радше описовий характер. Висновки. У результаті дослідження авторки дійшли висновку, що, враховуючи відсутність у волинських “Просвіт” єдиної об’єднавчої структури, польській державній адміністрації вдалося відносно швидко ліквідувати просвітянські осередки на Волині і замінити їх лояльними владі громадськими організаціями – “Просвітянськими хатами”. Процес ліквідації “Просвіт” розтягнувся у часі на п’ять-сім років, залежно від регіону Волині, ліквідації проходили хаотично, їх тривалість діяльності залежала від позиції керівництва (його здатності до опору). Найбільшою проблемою, з якою зіштовхнулися волинські “Просвіти”, стала передача майна і фінансів. Ключові слова. “Просвіти”, Волинь, ліквідація, Друга Річ Посполита, статутні документи,національна політика, польська влада.\",\"PeriodicalId\":41096,\"journal\":{\"name\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"volume\":\"14 1\",\"pages\":\"0\"},\"PeriodicalIF\":0.4000,\"publicationDate\":\"2023-09-23\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287559\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"Q1\",\"JCRName\":\"HISTORY\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk-East European Historical Bulletin","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2519-058x.28.287559","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q1","JCRName":"HISTORY","Score":null,"Total":0}
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКВІДАЦІЇ ВОЛИНСЬКИХ “ПРОСВІТ” ПОЛЬСЬКОЮ ВЛАДОЮ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
У статті досліджуються особливості ліквідації осередків “Просвіти” у Волинському воєводстві, що її здійснила польська влада у міжвоєнний період. Оскільки “Просвіти” на Волині не мали єдиної централізованої структури, як це було у сусідній Галичині, і діяли за окремими статутними документами, або ж не мали зареєстрованих статутів узагалі, польська влада скористалася цим моментом, аби заборонити діяльність національної організації українців. Враховуючи той факт, що “Просвіти” на Волині існували лише з прикінця Першої світової війни і не зуміли завоювати прихильність більшості волинян, польська влада намагалася перешкодити зростанню численності просвітянських осередків у першій половині 20-х рр. ХХ ст., а з рубежу 20–30-х рр. стала на шлях ліквідації “Просвіт”. І це не випадково, адже національна ідея, яка широко пропагувалася волинськими “Просвітами”, обстоювання Православної церкви, української мови та культури суперечило державницькій доктрині Другої Речі Посполитої: повній асиміляції українців та перетворення Польщі на моноетнічну державу. Метою дослідження є виявлення й аналіз особливостей ліквідації польською владою волинських “Просвіт” у міжвоєнний період, а також простеження еволюції позиції польської влади щодо діяльності та існування “Просвіт” на Волині. Методологічну основу пропонованої статті становлять принципи авторської об’єктивності, історизму, системності та науковості. Широко застосовано також історико-порівняльний та історико-системний методи. Наукова новизна статті опирається на залучення нових архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, а також на вузькість дослідницького фокусу, адже досі не було опубліковано жодних матеріалів, які б простежували особливості ліквідації “Просвіт” на Волині у міжвоєнний період. Натомість наявні наукові публікації аналізували причини ліквідації “Просвіт” і мали радше описовий характер. Висновки. У результаті дослідження авторки дійшли висновку, що, враховуючи відсутність у волинських “Просвіт” єдиної об’єднавчої структури, польській державній адміністрації вдалося відносно швидко ліквідувати просвітянські осередки на Волині і замінити їх лояльними владі громадськими організаціями – “Просвітянськими хатами”. Процес ліквідації “Просвіт” розтягнувся у часі на п’ять-сім років, залежно від регіону Волині, ліквідації проходили хаотично, їх тривалість діяльності залежала від позиції керівництва (його здатності до опору). Найбільшою проблемою, з якою зіштовхнулися волинські “Просвіти”, стала передача майна і фінансів. Ключові слова. “Просвіти”, Волинь, ліквідація, Друга Річ Посполита, статутні документи,національна політика, польська влада.