ЕКСПРЕСИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРОСТОГО РЕЧЕННЯ В РОМАНІ С. ЖАДАНА «ІНТЕРНАТ»

Постановка проблеми. Посилення експресивізації мови є однією з нових тенденцій сучасного мовознавства. Прояви експресії наявні на всіх мовних рівнях: фонетичному, лексичному, фразеологічному, морфологічному, синтаксичному. Потужним прийомом впливу на адресата є засоби експресивного синтаксису. З огляду на специфіку фактичного матеріалу серед засобів експресивного синтаксису в системі простого речення виділяємо парцельовані конструкції та неповні речення, ланцюжки номінативних речень, лексичний повтор з синтаксичним поширенням, вставні та вставлені конструкції тощо. Залежно від контекстних умов експресивно маркованою може стати будь-яка синтаксична одиниця. Вживання емоційно-оцінних синтаксичних конструкцій зумовлене комунікативними, функційно-стильовими особливостями тексту; ідіостилем письменника, його намірами впливу на адресата. Синтаксичний лад художніх тестів відтворює живомовну стихію (емоційну динаміку, образність) за допомогою засобів утримання уваги, інтонації, ритму. Метою статті є дослідження особливостей функціонування односкладних речень як виразників експресії в мовній тканині роману С. Жадана «Інтернат». Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано загальнонаукові методи і прийоми: описовий, що включає прийоми спостереження, зіставлення, інтерпретації, узагальнення і класифікації мовного матеріалу. Застосовано методику контекстуально-інтерпретаційного аналізу тексту для виявлення функцій експресивних синтаксичних конструкцій та закономірностей їхнього вживання. Основні результати дослідження. У романі С. Жадана «Інтернат» експресивний потенціал простого речення виявляється за допомогою засобів експресивного синтаксису, зокрема різних типів односкладних речень, вставних і вставлених конструкцій, відокремлених членів речення, парцеляції. Найпродуктивніше у романі вживаються різні типи односкладних речень, найбільшою частотністю серед яких характеризуються ланцюжки номінативних речень, що конкретизують висловлення, передають емоційну напругу, окреслюють реалії воєнної дійсності. Натрапляємо й на інші види односкладних речень, зокрема означено-особові та неозначено-особові, що акцентують певну дію; безособові речення, що вимальовують емоційний стан персонажів. Експресивною конотацією наділені також відокремлені члені речення. У досліджуваному тексті переважають відокремлені обставини, виражені одиничним дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом, продукуються відокремлені означення, рідше – відокремлені додатки. Зазначені конструкції сприяють реалізації комунікативної мети мовця, створюють невимушену атмосферу спілкування, виокремлюють комунікативно важливі аспекти висловлення.  Доповнюють перелік експресивних синтаксичних конструкції вставні компоненти (слова, словосполучення, речення), що виражають погляд мовця на сказане, додають відтінок ймовірності висловленню, привертають увагу читачів/слухачів, логічно впорядковують основні думки. Увиразненню мовлення роману сприяють вставлені конструкції, що генерують додаткові думки, передають емоції та настрої героїв, висловлюють їхні погляди, оцінки щодо певних ситуацій, подій. Висновки і перспективи. Спостереження над синтаксичною мікросистемою роману С. Жадана «Інтернат» довели, що характерною ознакою індивідуально-авторського стилю письменників є використання засобів експресивного синтаксису, що наснажують текст емоційно-оцінними відтінками, формують експресивний ефект, посилюють вплив на читача, привертають увагу до важливих моментів з метою розкриття змісту висловлення. Перспективою подальшого дослідження є виокремлення засобів експресивного синтаксису у мовотворчості С. Жадана для створення моделі репрезентації аналізованого явища в сучасні українській мові.