{"title":"关于在战争条件下对初中生进行民族-爱国主义教育的建议","authors":"Людмила Швидун","doi":"10.24919/2413-2039.18/50.14","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті зроблено спробу розкрити сучасні погляди на питання національно- патріотичного виховання здобувачів насамперед, початкової освіти, а також пошуку більш дієвих форм і методів реалізації національно-патріотичного виховання у контексті сучасної російсько-української війни, яка внесла суттєві корективи у виховний процес у цілому та національно-патріотичне виховання, зокрема. Визначено, що трагіко-героїчні події новітньої української історії стрімко змінили ситуацію у площині національно-патріотичного виховання. Акцентовано увагу, що виховання у рамках освітнього процесу має носити системний, комплексний, дієвий, а не формальний характер, працювати на випередження, враховувати вікові особливості та індивідуальні характеристики дітей, спиратися на сучасні реалії життя українського соціуму, корелювати з громадянським, моральним та іншими видами виховання. Показано, що з погляду педагогічних умов національно-патріотичного виховання молодших школярів важливим компонентом, як і будь-якого освітнього процесу, є мета. З’ясовано, що в понятті «національно виховання» твірною основою виступило поняття «нація», показано різницю між поняттями «національне» та «патріотичне». Сконцентровано увагу на формах і методах, які можна використовувати в роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Досліджено, що сприятиме покращенню виховної роботи залучення до планування, організації та виконання виховних проєктів, інших заходів батьків дітей, представників громадськості, волонтерів, звернення педагога до народної педагогіки, звичаїв, обрядів, мистецтва, літератури тощо з використанням широких можливостей інформаційно-цифрових технологій. Автором наголошено, що національно-патріотичне виховання здобувачів початкової освіти буде ефективним, якщо воно здійснюватиметься систематично, але поступово, цілеспрямовано, продумано, але добровільно, не нав’язливо. На думку автора, окремого дослідження потребує питання ролі особистості вчителя у вихованні дітей молодшого шкільного віку, формування національної ідентичності педагога. Зауважено, що для дітей початкових класів авторитет учителя є беззаперечним, більшим за авторитет батьків. Тому вчитель початкових класів має власними вчинками, своєю поведінкою, усім стилем життя, а не лише під час освітнього процесу, виховувати любов до рідного краю, рідної мови, культури, історії, України, почуття гордості та поваги.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":"10 21","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"ЩОДО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ\",\"authors\":\"Людмила Швидун\",\"doi\":\"10.24919/2413-2039.18/50.14\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Анотація. У статті зроблено спробу розкрити сучасні погляди на питання національно- патріотичного виховання здобувачів насамперед, початкової освіти, а також пошуку більш дієвих форм і методів реалізації національно-патріотичного виховання у контексті сучасної російсько-української війни, яка внесла суттєві корективи у виховний процес у цілому та національно-патріотичне виховання, зокрема. Визначено, що трагіко-героїчні події новітньої української історії стрімко змінили ситуацію у площині національно-патріотичного виховання. Акцентовано увагу, що виховання у рамках освітнього процесу має носити системний, комплексний, дієвий, а не формальний характер, працювати на випередження, враховувати вікові особливості та індивідуальні характеристики дітей, спиратися на сучасні реалії життя українського соціуму, корелювати з громадянським, моральним та іншими видами виховання. Показано, що з погляду педагогічних умов національно-патріотичного виховання молодших школярів важливим компонентом, як і будь-якого освітнього процесу, є мета. З’ясовано, що в понятті «національно виховання» твірною основою виступило поняття «нація», показано різницю між поняттями «національне» та «патріотичне». Сконцентровано увагу на формах і методах, які можна використовувати в роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Досліджено, що сприятиме покращенню виховної роботи залучення до планування, організації та виконання виховних проєктів, інших заходів батьків дітей, представників громадськості, волонтерів, звернення педагога до народної педагогіки, звичаїв, обрядів, мистецтва, літератури тощо з використанням широких можливостей інформаційно-цифрових технологій. Автором наголошено, що національно-патріотичне виховання здобувачів початкової освіти буде ефективним, якщо воно здійснюватиметься систематично, але поступово, цілеспрямовано, продумано, але добровільно, не нав’язливо. На думку автора, окремого дослідження потребує питання ролі особистості вчителя у вихованні дітей молодшого шкільного віку, формування національної ідентичності педагога. Зауважено, що для дітей початкових класів авторитет учителя є беззаперечним, більшим за авторитет батьків. Тому вчитель початкових класів має власними вчинками, своєю поведінкою, усім стилем життя, а не лише під час освітнього процесу, виховувати любов до рідного краю, рідної мови, культури, історії, України, почуття гордості та поваги.\",\"PeriodicalId\":251608,\"journal\":{\"name\":\"Human Studies Series of Pedagogy\",\"volume\":\"10 21\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-06-10\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Human Studies Series of Pedagogy\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.14\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Human Studies Series of Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.14","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
ЩОДО НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ
Анотація. У статті зроблено спробу розкрити сучасні погляди на питання національно- патріотичного виховання здобувачів насамперед, початкової освіти, а також пошуку більш дієвих форм і методів реалізації національно-патріотичного виховання у контексті сучасної російсько-української війни, яка внесла суттєві корективи у виховний процес у цілому та національно-патріотичне виховання, зокрема. Визначено, що трагіко-героїчні події новітньої української історії стрімко змінили ситуацію у площині національно-патріотичного виховання. Акцентовано увагу, що виховання у рамках освітнього процесу має носити системний, комплексний, дієвий, а не формальний характер, працювати на випередження, враховувати вікові особливості та індивідуальні характеристики дітей, спиратися на сучасні реалії життя українського соціуму, корелювати з громадянським, моральним та іншими видами виховання. Показано, що з погляду педагогічних умов національно-патріотичного виховання молодших школярів важливим компонентом, як і будь-якого освітнього процесу, є мета. З’ясовано, що в понятті «національно виховання» твірною основою виступило поняття «нація», показано різницю між поняттями «національне» та «патріотичне». Сконцентровано увагу на формах і методах, які можна використовувати в роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Досліджено, що сприятиме покращенню виховної роботи залучення до планування, організації та виконання виховних проєктів, інших заходів батьків дітей, представників громадськості, волонтерів, звернення педагога до народної педагогіки, звичаїв, обрядів, мистецтва, літератури тощо з використанням широких можливостей інформаційно-цифрових технологій. Автором наголошено, що національно-патріотичне виховання здобувачів початкової освіти буде ефективним, якщо воно здійснюватиметься систематично, але поступово, цілеспрямовано, продумано, але добровільно, не нав’язливо. На думку автора, окремого дослідження потребує питання ролі особистості вчителя у вихованні дітей молодшого шкільного віку, формування національної ідентичності педагога. Зауважено, що для дітей початкових класів авторитет учителя є беззаперечним, більшим за авторитет батьків. Тому вчитель початкових класів має власними вчинками, своєю поведінкою, усім стилем життя, а не лише під час освітнього процесу, виховувати любов до рідного краю, рідної мови, культури, історії, України, почуття гордості та поваги.