{"title":"十八至二十世纪胡苏尔地区学校教育的形成与发展:困难与成就","authors":"Тарас Паска, Богдан Паска","doi":"10.24919/2413-2039.18/50.5","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація. У статті висвітлено процеси становлення і розвитку шкільної освіти в Гуцульському етнографічному регіоні Українських Карпат упродовж XVIII–XX ст., тобто від часів Речі Посполитої та Австро-Угорщини до проголошення незалежності України в 1991 році. Підкреслюється, що шкільна освіта на Гуцульщині у досліджуваний період, як і у всій Західній Україні, перебувала під особливим контролем колонізаторської влади. Це пояснювалось важливим значенням шкільництва у збереженні мовної ідентичності та національному самоутвердженні українців цього краю, боротьбі за національну і політичну свободу. Схарактеризовано періодизацію розвитку шкільної справи на Гуцульщині з точки зору сучасних наукових досліджень історії освітянського руху Західної України. Розкрито внесок науковців закладів вищої освіти та науково-дослідних установ Карпатського регіону у розвиток педагогічного гуцульщинознавства. У статті розглядаються в історичній ретроспективі особливості розвитку освіти, становлення мережі загальноосвітніх і професійних шкіл, гімназій на території усіх трьох частин Гуцульщини – Галицької, Буковинської і Закарпатської. Висвітлюється поява перших парафіяльних та державних шкіл на Гуцульщині наприкінці XVIII ст., відкриття перших фахових шкіл наприкінці ХІХ ст. Звертається увага на важливість започаткування системи національної освіти у період Західноукраїнської Народної Республіки, труднощі у здобутті освіти для гуцульських дітей у міжвоєнний період та часи Другої світової війни, становище освіти на Гуцульщині у період радянського режиму. Підкреслюється, що останні два століття характеризувались боротьбою за розвиток національної освіти на Гуцульщині, зародженням гуцульщинознавства як напряму наукових досліджень, появою яскравої когорти педагогів-подвижників, які у важких умовах відстоювали права гуцулів на рідну школу. Зроблено висновки про те, що активна громадянська позиція освітян Гуцульщини напередодні проголошення незалежності України помітно сприяла формуванню у мешканців краю усвідомлення необхідності боротьби за незалежну соборну державу.","PeriodicalId":251608,"journal":{"name":"Human Studies Series of Pedagogy","volume":" 11","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":"{\"title\":\"СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ГУЦУЛЬЩИНІ У XVIII–XX СТ.: ТРУДНОЩІ І ДОСЯГНЕННЯ\",\"authors\":\"Тарас Паска, Богдан Паска\",\"doi\":\"10.24919/2413-2039.18/50.5\",\"DOIUrl\":null,\"url\":null,\"abstract\":\"Анотація. У статті висвітлено процеси становлення і розвитку шкільної освіти в Гуцульському етнографічному регіоні Українських Карпат упродовж XVIII–XX ст., тобто від часів Речі Посполитої та Австро-Угорщини до проголошення незалежності України в 1991 році. Підкреслюється, що шкільна освіта на Гуцульщині у досліджуваний період, як і у всій Західній Україні, перебувала під особливим контролем колонізаторської влади. Це пояснювалось важливим значенням шкільництва у збереженні мовної ідентичності та національному самоутвердженні українців цього краю, боротьбі за національну і політичну свободу. Схарактеризовано періодизацію розвитку шкільної справи на Гуцульщині з точки зору сучасних наукових досліджень історії освітянського руху Західної України. Розкрито внесок науковців закладів вищої освіти та науково-дослідних установ Карпатського регіону у розвиток педагогічного гуцульщинознавства. У статті розглядаються в історичній ретроспективі особливості розвитку освіти, становлення мережі загальноосвітніх і професійних шкіл, гімназій на території усіх трьох частин Гуцульщини – Галицької, Буковинської і Закарпатської. Висвітлюється поява перших парафіяльних та державних шкіл на Гуцульщині наприкінці XVIII ст., відкриття перших фахових шкіл наприкінці ХІХ ст. Звертається увага на важливість започаткування системи національної освіти у період Західноукраїнської Народної Республіки, труднощі у здобутті освіти для гуцульських дітей у міжвоєнний період та часи Другої світової війни, становище освіти на Гуцульщині у період радянського режиму. Підкреслюється, що останні два століття характеризувались боротьбою за розвиток національної освіти на Гуцульщині, зародженням гуцульщинознавства як напряму наукових досліджень, появою яскравої когорти педагогів-подвижників, які у важких умовах відстоювали права гуцулів на рідну школу. Зроблено висновки про те, що активна громадянська позиція освітян Гуцульщини напередодні проголошення незалежності України помітно сприяла формуванню у мешканців краю усвідомлення необхідності боротьби за незалежну соборну державу.\",\"PeriodicalId\":251608,\"journal\":{\"name\":\"Human Studies Series of Pedagogy\",\"volume\":\" 11\",\"pages\":\"\"},\"PeriodicalIF\":0.0000,\"publicationDate\":\"2024-06-10\",\"publicationTypes\":\"Journal Article\",\"fieldsOfStudy\":null,\"isOpenAccess\":false,\"openAccessPdf\":\"\",\"citationCount\":\"0\",\"resultStr\":null,\"platform\":\"Semanticscholar\",\"paperid\":null,\"PeriodicalName\":\"Human Studies Series of Pedagogy\",\"FirstCategoryId\":\"1085\",\"ListUrlMain\":\"https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.5\",\"RegionNum\":0,\"RegionCategory\":null,\"ArticlePicture\":[],\"TitleCN\":null,\"AbstractTextCN\":null,\"PMCID\":null,\"EPubDate\":\"\",\"PubModel\":\"\",\"JCR\":\"\",\"JCRName\":\"\",\"Score\":null,\"Total\":0}","platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Human Studies Series of Pedagogy","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2413-2039.18/50.5","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ НА ГУЦУЛЬЩИНІ У XVIII–XX СТ.: ТРУДНОЩІ І ДОСЯГНЕННЯ
Анотація. У статті висвітлено процеси становлення і розвитку шкільної освіти в Гуцульському етнографічному регіоні Українських Карпат упродовж XVIII–XX ст., тобто від часів Речі Посполитої та Австро-Угорщини до проголошення незалежності України в 1991 році. Підкреслюється, що шкільна освіта на Гуцульщині у досліджуваний період, як і у всій Західній Україні, перебувала під особливим контролем колонізаторської влади. Це пояснювалось важливим значенням шкільництва у збереженні мовної ідентичності та національному самоутвердженні українців цього краю, боротьбі за національну і політичну свободу. Схарактеризовано періодизацію розвитку шкільної справи на Гуцульщині з точки зору сучасних наукових досліджень історії освітянського руху Західної України. Розкрито внесок науковців закладів вищої освіти та науково-дослідних установ Карпатського регіону у розвиток педагогічного гуцульщинознавства. У статті розглядаються в історичній ретроспективі особливості розвитку освіти, становлення мережі загальноосвітніх і професійних шкіл, гімназій на території усіх трьох частин Гуцульщини – Галицької, Буковинської і Закарпатської. Висвітлюється поява перших парафіяльних та державних шкіл на Гуцульщині наприкінці XVIII ст., відкриття перших фахових шкіл наприкінці ХІХ ст. Звертається увага на важливість започаткування системи національної освіти у період Західноукраїнської Народної Республіки, труднощі у здобутті освіти для гуцульських дітей у міжвоєнний період та часи Другої світової війни, становище освіти на Гуцульщині у період радянського режиму. Підкреслюється, що останні два століття характеризувались боротьбою за розвиток національної освіти на Гуцульщині, зародженням гуцульщинознавства як напряму наукових досліджень, появою яскравої когорти педагогів-подвижників, які у важких умовах відстоювали права гуцулів на рідну школу. Зроблено висновки про те, що активна громадянська позиція освітян Гуцульщини напередодні проголошення незалежності України помітно сприяла формуванню у мешканців краю усвідомлення необхідності боротьби за незалежну соборну державу.