АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИХ ЦЕНТРІВ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ВІЙНИ

У статті обґрунтовано, що в умовах війни в Україні виникли серйозні виклики в системі освіти осіб з особливими освітніми потребами. Інклюзивно-ресурсні центри, які спеціалізуються на підтримці осіб з особливими потребами та інших вразливих груп громадян, відіграють критичну роль у забезпеченні доступу до якісної освіти, ресурсів та підтримки, особливо під час військових дій. Дослідження роботи інклюзивно-ресурсних центрів в умовах війни в Україні дало змогу виявити потреби цих центрів, виклики, з якими вони зіштовхуються, а також сформувати шляхи покращення їхньої діяльності. Розкрито мету створення таких установ та завдання, які вони покликані вирішувати. З’ясовано наявний стан діяльності мережі інклюзивно-ресурсних центрів в Україні. За даними опитування, виявлено низку проблем в діяльності ІРЦ, зокрема: неузгодженість нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ІРЦ; перевантаження наявного ресурсу ІРЦ, зокрема кадрового (брак фахівців; фахівці, які залишилися, виконують роботу, що охоплює всю сферу послуг для населення (іноді це один чи два фахівці); складність у виконанні комплексної оцінки і супровід внутрішньо переміщених дітей з особливими освітніми потребами та підтримку їх батьків (кількість ВПО значно більша, ніж в інших, що впливає на спроможність ІРЦ та часто потребує розширення їх мережі); брак фінансування (розподіл коштів субвенцій та місцевого бюджету між ІРЦ залежить від рішень громади, тому в різних громадах різна фінансова підтримка ІРЦ) тощо. Доведено, що мережа інклюзивно-ресурсних центрів продовжує розвиватися задля доступності послуг, які вони надають дітям і їхнім родинам. Проаналізовано інноваційні сервіси та онлайн-ресурси надання відповідних послуг та наголошено на потребі їх вдосконалення. У висновку зроблено припущення, що отримані дані дослідження можуть сприяти розробленню політик та програм, спрямованих на підтримку інклюзивності та соціальної справедливості в умовах війни.