СКАРБ КЕЛЬТСЬКИХ МОНЕТ З КОЛИШНЬОГО ВИНОГРАДІВСЬКОГО РАЙОНУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У статті проаналізовано тезаврований у кружальній кераміці скарб, який включав більше 4000 монет типу Медиешул Ауріт. Даний скарб знайдено поблизу городища Мала Копаня, розташованому на теренах колишнього Виноградівського району Закарпатської області. У процесі поширення кельтської культури на Схід у ІІІ ст. до Р. Х. чимало племен, що не належали до кельтської групи, зазнали асимілятивного впливу останніх. Племена костобоківської культури, що належали до фракійської групи, зазнали значного впливу кельтської культури й були, фактично, латинізованими. Саме до костобоківської культури вчені відносять населення городища Мала Копаня. Теоретико-методологічні основи дослідження полягають у поєднанні загальнонаукових, історичних та нумізматичних методів дослідження. Наукова новизна. Загалом історичній та археологічній науці відомо близько 10 скарбів монет типу Медиешул Ауріт, що були знайдені у Східній Європі. Найбільшим скарбом монет такого типу вважався скарб із 107 монет, знайдений у 1903 р. на території Румунії. У статті вперше здійснено спробу проаналізувати в загальних рисах скарб, що включав понад 4 тисячі монет типу Медиешул Ауріт. Автором частково встановлений контекст знахідки та визначено хронологічні межі тезаврації скарбу. Даний скарб розкриває раніше невідомі аспекти грошового обігу на території латинізованих дакійських племен у І ст. до Р. Х. – І ст. н. е. Основні результати дослідження. Особливо цікавим цей скарб робить не лише надзвичайно велика кількість монет у ньому, а й хронологічні межі його тезаврації, що були встановлені нами за допомогою типологічного аналізу кераміки, яка використана для зберігання монет, та проведеного рентгенофлуоресцентного аналізу окремих монет зі скарбу. У статті акцентовано увагу на значних нерівномірностях у складі лігатури монетних знахідок, що підтвердило тривалий час їх перебування в обігу у грошовій системі даного регіону. Автор з урахуванням однотипності монет та їхньої значної кількості у скарбі підтримує гіпотезу Є. Кольникової та В. Котигорошка про те, що в даному регіоні діяв центр карбування монет типу Медиешул Ауріт. Глечик, в якому було тезавровано скарб, віднесено автором до кружального посуду, що також указує на те, що тезаврація скарбу відбулася не пізніше І ст. та могла бути пов‘язаною з бойовими діями або міжплемінними війнами в даному регіоні. За сумою факторів можемо стверджувати, що найбільш імовірний період тезаврації скарбу – початок І ст. У статті акцентовано увагу на тому, що даний скарб вибивається зі статистики знахідок таких монет в цілому як на території України, так і Румунії, що може бути додатковим аргументом на підтвердження гіпотези про існування центру карбування в районі городища Мала Копаня. Висловлено припущення про те, що до даного скарбу увійшла казна городища, яка була, скоріш за все, тезаврована через напад на городище інших дакійських племен на початку І ст.